Чому Грузії вдалося

Впровадження довгострокової ліцензії та реформування адміністративних органів лісового господарства.

Економіст Лариса Буракова кілька разів була у Грузії, спілкувалася з авторами, виконавцями і противниками реформ, а також пересічними громадянами. Підсумком стала книжка «Чому Грузії вдалося». Переклади вийшли в Монголії та Грузії. Нещодавно в Києві побачив світ український варіант цієї книжки. Авторка розповідає про втілення в життя реформ у Грузії, зокрема про лісову реформу.

У 2005 році першим заступником міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів, а в 2007 році – міністром було призначено Давида Чантладзе. Він закінчив магістратуру Лондонської школи економіки, потім працював у фінансовому секторі в Англії, після революції троянд повернувся на батьківщину. Попервах працював членом комісії з реформування податкового кодексу.

У лютому 2007 року Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Грузії розпочало лісову реформу. Вона мала два основні напрямки: впровадження довгострокової ліцензії (з перспективою приватизації) та реформування адміністративних органів лісового господарства.

Строк дії довгострокової ліцензії – від двадцяти років. У ній зазначено, що її власник зобов’язується залучати до лісозаготівельних робіт до 90% працівників із числа місцевих жителів, а також не перешкоджати використанню населенням різних лісових продуктів – грибів, трав і ягід. Окрім цього, він зобов’язаний піклуватися про культурні, історичні й архітектурні пам’ятки, що перебувають на території лісового масиву.

Міністр охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії Давид Чантладзе згадує: «Лісова галузь у Грузії слугувала «годівницею», давала великі гроші. Коли я тільки почав працювати в міністерстві, на Новий рік із лісгоспів привезли подарунки, гарні. Я подумав: ага, гроші в них є!»

У лісовому господарстві Грузії до реформи було зайнято понад три тисячі осіб. Їхня середня зарплата становила 30 доларів. А прожитковий мінімум для особи працездатного віку був 44 долари. Часто господарствам бракувало грошей навіть на оплату електроенергії.

Реформатори спершу звільнили всіх працівників. Давид Чантладзе зазначає, що в людей, які працюють у галузі понад 20–25 років, уже сидить у крові, як «ліві» гроші робити. Їх так просто не виправиш.

Лариса Буракова розповідає: «За підсумками тестування і співбесіди було відібрано 760 співробітників, 95% яких до цього в лісовому господарстві не працювали. Внаслідок масштабного скорочення штату – понад 75% – середня зарплата співробітників підвищилася в 16 разів і досягла приблизно 500 доларів. Зарплата лісника, наприклад, збільшилася з 78 до 240 доларів, зарплата начальника управління – із 210 до 665 доларів. На одного лісника тепер припадає близько 4 тис. га підконтрольної території. У розвинених країнах ця ділянка доходить до 6 тис. га… Для працівників лісгоспів було розроблено спеціальну форму, закуплено нові автомобілі, коней, GPS-навігатори, рації. Почали також ремонтувати будинки. Всю інфраструктуру буквально створили наново. За спроби повернення до минулого (найчастіше у вигляді хабарництва) суворо карали. У результаті система підвелася на ноги й ефективно запрацювала».

Породна структура лісів Кахетії

Було створено поліцію охорони навколишнього середовища, яка контролює лісгоспи і попереджує браконьєрство, тобто видобуток природних ресурсів (не лише лісу, а й корисних копалин) без ліцензії.

Контроль став подвійним: лісове господарство, наприклад, повинно пильнувати, щоб не було нелегальної рубки, але якщо поліція виявить браконьєра, отже, лісгосп не справляється з роботою. Ця система майже ліквідувала браконьєрство, обсяг якого оцінювався як 110 млн доларів на рік. Селянам, щоб запасти дрова на зиму, тепер потрібно отримати дозвіл і заплатити 2 долари за кубометр.

Рейнджер лісу контролює використання деревини

У Грузії навіть з’явився такий анекдот: «Браконьєр рубає дерево, раптом по плечу його хтось стукає. Він обертається й бачить ведмедя. Видихає й говорить: «Уф, я вже думав екологічна поліція!»

Опозиція виступила з критикою: «Люди в селах не можуть брати дрова з лісу. Вони взимку від холоду помруть!» Держава мусила послабити контроль.

Прихильники реформування вважають, що попри зміни у владних колах після виборів, повернути грузинське суспільство в попередній стан уже не вдасться.

Анатолій Зборовський,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top