Ведмеді – в глухому куті

Червона книга – рятувальне коло чи місце, звідки не повертаються?

Ось уже кілька років, як ведмедів внесено до Червоної книги України, отож полювання на клишоногих вважається протизаконним, і покаранням за це, окрім космічного штрафу, тепер є ще й кримінальна відповідальність.

До чого це призвело, можна судити з ситуації, яка складається в наших Карпатах.

На якийсь короткий термін повне припинення законних ловів призвело до деякого збільшення поголів’я бурмил, і варто підкреслити, що це сталося саме за рахунок припинення ліцензійних полювань. (Браконьєри з діда-прадіда як убивали, так й убивають, причому і ведмедиць із ведмежатами, особливо в горах, де їх затримати практично неможливо, та й не завжди хочуть це робити).

Нині ж єгерська служба спостерігає поширення серед ведмежого племені канібалізму, і до цього явища якраз і спричинила повна заборона ліцензійних полювань.Якщо під час законного полювання мисливствознавці намагалися вилучити з популяції старих самців (як правило, трофейних), то тепер їх стає дедалі більше, що й тягне за собою збільшення й внутрішньовидового хижацтва. Жеруть вони один одного більше восени і навесні. (Треба зазначити, що видовище це не для слабкодухих: ревище лунає таке, що ледь дерева не падають, а шматки видертого м’яса та кров розлітаються на кілька метрів довкола ведмежої бійки).

Треба зазначити, що канібалізм серед ведмедів учені вивчають давно, і вони сходяться на тому, що така поведінка характерна більше саме для самців. Для цього існує низка причин. Старому ведмедю легше підкрастися та з’їсти ведмежа чи молодого ведмедя, аніж гасати за косулею чи кабаном. А самець у розквіті сил, особливо під час гону, намагається залишити ведмедицю без потомства, аби спонукати її потім до парування, або ж просто вбачає у підрослих ведмежатах суперників. Якщо ведмедиця стає на захист своїх дітей, то часто гине й вона.

Повна заборона ліцензійних полювань на ведмедя та зарегульованість рішень у надзвичайних екстрених випадках із клишоногими призвела й до того, що нині навіть сама єгерська служба, трапляється, вимушена свідомо й по-тихому йти на порушення закону, адже поява в угіддях так званого «шатуна» змушує діяти швидко і не залишає часу на ходіння по численних начальницьких кабінетах і випрошування дозволу на відстріл небезпечного для людей хижака.

Охоронна грамота для ведмедя рано чи пізно може призвести (а нещодавно в Національному парку «Сколівські Бескиди» ведмедиця вже заламала двох шукачів оленячих рогів) й до прямого конфлікту з людиною. А відловлювати й переселяти «зайвих» звірів, як це робиться подекуди в Західній Європі, у нас ніхто не буде! У разі чого, в якомусь районі їх у нас можуть просто оголосити поза законом і почати відстрілювати поблизу певних населених пунктів усіх поголовно загонами озброєної кулеметами міліції, як це вже бувало на Далекому Сході!

Та вже тепер з великою долею вірогідності можна говорити про те, що повна заборона законного полювання на ведмедя негативно відобразиться на племені клишоногих (особливо на його віковому складі), яке історично склалося в Карпатах під впливом полювання. А причина цієї заборони цілком очевидна: на догоду нашим хитро зробленим «захисникам природи», які відпрацьовують величезні іноземні гранти, владою України прийнято чисто популістське рішення без серйозного аналізу ситуації та без урахування іноземного досвіду. (До речі, навіть деякі країни Євросоюзу відмовились виконати шкідливі вимоги екологічно безграмотних «зелених» щодо повної заборони полювання на ведмедів). Проблема з неконтрольованим ростом чисельності ведмедів – це ще, як-то кажуть, «квіточки», адже справжнє лихо прийде до нас, коли псевдозахисники природи доб’ються занесення до Червоної книги ще й вовка!

Юрій РУДЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

One Reply to “Ведмеді – в глухому куті”

  1. Юра на рахунок вовків абсолютно із тобою погоджуюсь , а от що стосується чисельності ведмедів то ці “байки” розказують єгерська служба та охорона парків протягом останніх десятиліть іще до заборони полювання. Де статистика? Де конкретні матеріали? Чому ріст популяції ведмедів не фіксується на офіційному рівні. Погоджуюсь що в окремих випадках можливо і необхідний селекційний відстріл оркемих особин але це потрібно якось аргументувати та напрацьовувати тв відстоювати свою позицію . А не за прикладом окремих господарств, як це фактично відбувається із відстрілом на законних підставах вовків, (згідно дозволу) воки добуваються але не показують в кінцевому результаті , бо що скаже “головний еколог України”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top