Естетична просвіта

Як дерев’яні олені навчають любові до природи.

Зберегти на віки красу та грацію благородного оленя чи козулі можна й не вбиваючи тварину. Як саме – добре знає майстер із Закарпаття Сергій Голубка.

– Навколо мого рідного села Княгині суцільні гори та ліси… Гарні маленькі гірські річки, дерева, рослини, тварини. Я від народження живу у лісі, ходжу за грибами, а ще працюю у полях та у горах. Під час збору грибів я час від часу знаходив скинуті роги благородних оленів. Тоді зацікавився тваринним світом. Вирішив дізнатись, як можна гарно оформити ці роги. Перший знайдений мною ріг віддав різбяреві по дереву до сусіднього села. Він зробив мені медальйон… – розповів Сергій. – Вдома я уважно подивився на цей сувенір і вирішив працювати над медальйонами та підставками під роги чи ікла сам. Взагалі, я за освітою та фахом – тракторист-машиніст. Роботу з деревом освоїв самотужки.

Нічого складного – аби було сухе дерево, інструменти, малюнок ескізу та фантазія й натхнення. Роблю й картини на дереві на будь-яку тему. Можу зробити фото людей чи всієї сім’ї так само на дереві.

Сергій Голубка вперше взяв до рук лобзика та різаки по дереву влітку 2014 року. Нині у творчому доробку молодого майстра вже понад 40 робіт. Це не лише скинуті роги оленів, а й козуль, кабанячі ікла. Деякі роботи Сергія вже поїхали й до Словаччини, до мисливців зі всієї України. А ще майстер виготовляє дерев’яні декоративні рамки під магніти, картини, барельєфи, найчастіше з мисливської та рибальської тематики.

– Спогад про кожен трофей – чи полювання, чи просто знахідку, навіки залишиться у пам’яті кожного мисливця, натураліста та любителя природи. Ними будуть милуватися багато поколінь. А ще гарно буде, аби моя професія теж мала продовження.

Сергій каже, що під час лісових прогулянок теж можуть бути несподівані пригоди:

– Я вже бачив раз ведмедя. Вовків ще ніколи не бачив у нас, але вони є… У січні з’їли мого собаку… Багато у кого в нашому селі вже зникли ці домашні охоронці. Але двічі знаходив роги самця козулі і думаю, що це «робота» браконьєрів. Розповідали, що тоді до нас у село приїжджали дорогі позашляховики із озброєними людьми…

Крім саме мисливської естетики, твори Сергія Голубки мають й велику пропагандистську та просвітницьку місію. Адже вони виховують любов до краси рідної української природи, її багатства та величі, різноманіття тваринного світу, до полювання як спорту та відпочинку. Цікаво, що сам Сергій, як справжній любитель та поціновувач природи, полюбляє саме ті трофеї, які були здобуті без пострілу.

– Це саме скинуті оленями й козулями роги у відповідний сезон. Так, я мисливець, став ним у цьому році. Полювання для мене – це захоплення. А ще я дуже люблю просто гуляти лісами на самоті. Інколи тоді помічаєш те, що разом із компанією не побачиш.

Анатолій МЕЛЬНИК,
фото з архіву
Сергія ГОЛУБКИ,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top