Полювання по-корейськи

Як ведуть мисливське господарство на Сході, про історію мисливства, чисельність та соціальний статус мисливців ви дізнаєтесь з цієї статті.

Корея – історична держава в Східній Азії. Територія – 221 тис. кв. км. Населення – 70 млн. Корея розділена на дві частини: північну частину півострова – Корейську Народно-Демократичну Республіку і Південну частину півострова – Республіку Корея. Незважаючи на цей поділ, традиційна культура Кореї об’єднує обидві держави своєю більш ніж 5000-річною історією, і вважається однією з найстаріших.

Полювання в сучасному суспільстві – один із найважливіших методів підтримки стабільної екосистеми. Контрольоване полювання керує чисельністю і щільністю дикої природи. В аспекті лісового господарства, дика природа, яка є його основним продуктом, може бути високо оціненим і відновлюваним ресурсом. У більшості країн, де мисливське господарство стало пріоритетним напрямком у менеджменті лісового господарства, розвиток ресурсу дикої природи має важливе значення. Але існує чимало перешкод, які перешкоджають реалізації розвитку цього ресурсу в сучасному мисливському господарстві.

Ми вже розповідали вам про те, як ведуть мисливське господарство в деяких європейських країн, а в цій публікації розглянемо мисливське господарство на Сході – у Кореї.

Нераціональне природокористування і браконьєрство в Кореї, як і в нашій країні, спостерігається і донині. Тому природна щільність більшості видів тварин низька, а деякі з них узагалі перебувають під загрозою зникнення.

Невизнання цінності дикої природи, недосконала система полювання і незрілість людей може призвести до незворотних процесів у дикій природі. У Кореї традиційно існує ліцензійна система полювання і всі дикі тварини належать державному мисливському фонду. Браконьєрство існує завдяки відсутності кримінальної відповідальності за цей злочин. І взагалі, полювання стало якоюсь розвагою або особистим досягненням певного прошарку людей. Багато мисливців не розуміють і не визнають конт­роль динаміки чисельності за допомогою методів полювання. Проте розрив між корейськими традиціями полювання і сучасними поглядами на біорізноманіття є однією з основних негативних причин такої ситуації в мисливському господарстві. Основна причина такої ситуації – це втрата культури традиційного полювання. Хаос у темну еру колонізації Японією і корейська війна спричинили втраті не тільки моралі, а й логіки у сфері полювання.

Історія полювання в Кореї

Учені, досліджуючи історію стародавньої династії, виявили настінні розписи зі сценами полювання, які свідчать про види полювання, методи, мотивацію, систему полювання та різновиди полювання в Кореї.

У стародавні часи людина залежала від дикої природи, яка була для неї джерелом їжі, сировиною для одягу та інструментом. Протягом 5–6 сторіч полювання було частиною національних церемоній, культури, військової підготовки і фізичних вправ. У Середньовіччі, у період правління династії Корьо (Koryo) (918–1392), традиції полювання досягли вищого ступеня розвитку. Ці традиції були збереженні до ранніх часів правління династії Лі (1392–1910). Після поширення конфуціанства з Китаю, яке було одним із компонентів моралі й шляхетності людей, полювання вже було визнане не розвагою, а суттю виживання професійних мисливців і місцевих фермерів. Традиційні звичаї та культура полювання змінювалися разом зі змінами епох. Коли панував японський уряд, була заборонена будь-яка зброя, включаючи рушниці. Так полювання з використанням боєприпасів було вкрай обмежено. Корейці вдалися до незаконного вилову тварин, використовуючи пастки, петлі та інші засоби мисливства кам’яного періоду. У дні здобуття незалежності й Корейської війни багато видів тварин опинилися під загрозою зникнення, а деякі взагалі зникли. Значний економічний розвиток у 1960-ті роки прискорив руйнування природного середовища існування тварин, що збільшило кількість зникаючих видів. До цього ж, через заборону рушниць заради національної безпеки, з’явилися незаконні модифікації пневматичної зброї, яка була досить потужна.

У 1970-ті роки охорона навколишнього середовища, різноманітність дикої природи і менеджмент заповідних зон стали актуальнішими темами публічних дебатів. Для збереження зникаючих видів з 1972 р. полювання було взагалі заборонено законом. З 1982 р., після 10 років відсутності полювання, було дозволено обмежене полювання. І донині сезон полювання відкривається лише в одній чи двох провінціях із дев’яти. Водночас два комерційних мисливських господарства, які отримали ліцензію, відкриті для мисливців постійно.

Система полювання

У Кореї існує дві системи ведення мисливського господарства: ліцензійне та Revier. Система Revier працює на збільшення популяції диких тварин і поліпшення середовища для тварин, ця система надає землевласникам право на диких тварин і право на них полювати, але також накладає на них обов’язки контролювати чисельність тварин і їх середо­вище. Таким чином більшість землевласників зацікавлені збільшити чисельність тварин і бажання вести господарство. При ліцензійній системі, дикою природою володіє уряд і він має контролювати щільність диких тварин, охороняти їх та відтворювати.

Чисельність мисливців

У 1982 р. у Кореї налічувалось 2233 мисливці, але їх кількість постійно збільшувалась: у 1986 р. – 4829 мисливців, у 1990 р. – 6581. А після того, як для полювання було відкрито дві провінції, чисельність мисливців різко зросла: у 1992 р. – до 8588 мисливців, у 1995 році – до 13 458 осіб.

Причини різкого збільшення кількості мисливців різні. Деякі з них – це розвиток рекреаційних заходів у зв’язку з підвищенням рівня життя, зміна ставлення до полювання та наявність кращих умов для полювання, ніж були раніше. У період міжсезоння заради безпеки пневматичні гвинтівки і рушниці зберігаються в поліцейських дільницях. Попри те, що кількість мисливців зростає, коефіцієнт відношення до загальної чисельності населення досі дуже низький у порівнянні з іншими країнами, де мисливське господарство розвинуте.

Соціальний статус мисливців

Більшість мисливців у Кореї – освічені заможні люди у віці від 40 до 50 років. Вони мають великий вплив у політиці, суспільстві та економіці, тому також істотно впливають на розвиток мисливського господарства в Кореї.

Професії мисливців різноманітні: 35% більшості мисливців – бізнесмени, 22% – підприємці, 14% – фермери тощо. До речі, «білі комірці» (службовці) та урядовці, які мають нижчі зарплати і мало вільного часу, полюють менше.

Мотивації мисливців

Для мисливців Кореї основною мотивацію є зміцнення тіла та духу (62,6%), відпочинок (8,4%), інше (3,8%). 88,3% корейських мисливців йдуть за компанію на полювання з друзями та колегами.

Види тварин та сезони полювання

Попри те, що у звіті «Динаміка чисельності видів диких тварин в Кореї», який був опублікований службою лісового господарства, повідомляється про збільшення щільності диких тварин, більшість мисливців не відзначають збільшення популяції. Мисливцю за добу можна добути до трьох птахів, це найпопулярніше полювання в Кореї. Що стосується полювання на диких парнокопитних, то більше 80% мисливців позбавлені взяти в ньому участь.

Сьогодні в Кореї нараховується 497 видів тварин, 417 видів птахів та 80 видів ссавців. Тільки на 17 мисливських видів тварин, включаючи 4 види ссавців, дозволено полювання. В Кореї сезон полювання не залежить від видів тварин, на яких можна полювати, він починається з 1 листопада і триває до кінця лютого.

Методи полювання та екзамен мисливця

Використання певного виду боєприпасу регулюється Законом і залежить від виду тварини, ліцензії та виду зброї. Є жорсткі стандарти користування зброєю, тому що це важливо для безпеки самих мисливців і для забезпечення мінімального страждання тварини.

У Кореї до 1997 р. не було екзаменів з полювання. Бажаючі отримували ліцензії після прослуховування лекції Асоціації мисливців. У 1997 р. було прийнято Закон «Про дику природу та полювання». Досі немає екзамену зі стрільби. Однак перед отриманням ліцензії на копитних всі мисливці складають такий іспит.

Висновки

Серед більшості корейців полювання не популярне заняття. Зміна ставлення людей до навколишнього середовища і дикої природи – серйозна проблема, вирішення якої стоїть перед мисливськими активістами та Асоціацією мисливців Кореї. Багато людей ставляться до мисливців як до браконьєрів або злочинців. Введення іспиту перед отриманням ліцензії з 1998 р. стало гарною нагодою, щоб поліпшити якість полювання в Кореї. Іншим політичним підходом до полювання може бути впровадження системи Revier. Для збільшення популяції тварин і збереження середовища, ця система ефективніша, ніж ліцензійна. З боку уряду та Асоціації мисливців потрібен суворий контроль за браконьєрством. Мисливська організація повинна складатися з мисливців та екологів, які будуть сприяти управлінню та збереженню дикою природи.

Підготував Роман НОВІКОВ
за матеріалами Міжнародної
ради з полювання та охорони
тваринного світу (CIC),
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top