Використані батарейки – екологічна проблема номер один

Поодинокі спроби – замість системи збору і утилізації.

Щороку люди викидають мільйони тонн використаних батарейок, більшість із яких потрапляє на сміттєзвалища, й лише кілька відсотків від їх загальної кількості безпечно утилізується на спеціалізованих підприємствах. Використані елементи живлення, потрапляючи у воду, ґрунти й у повітря, потрапляють до організму людини через воду, повітря та продукти харчування, спричиняючи розвиток захворювань.

Із хімічних елементів, що містяться у батарейках, найбільше в організмі людини накопичується кадмій. Цей елемент високої токсичності, уражає печінку, нирки, підшлункову залозу, здатен викликати навіть рак легенів. Кадмій погано виводиться, й тому в організмі його затримується від 50 до 70%. Варто додати, що солі кадмію мають мутагенні властивості й призводять до небезпечних змін на генетичному рівні.

Хром осідає у нирках, мідь – у шлунково-кишковому тракті, ртуть – у центральній нервовій системі, цинк – у шлункові та в опорно-руховому апараті. Ртуть уражає кровотворну, ферментативну, нервову системи й нирки.

Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, не маючи безпосередньої отруйної дії. Однак, із часом він може викликати отруєння у гострій формі.

Суспільство поки мало обізнане щодо шкідливості батарейок, тому використані елементи живлення в Україні потрапляють переважно не на утилізацію, а на звичайні сміттє­звалища.

Проте технології утилізації батарейок у країні таки існують. Львівське підприємство «Аргентум» 2005 року поставило перед науковцями завдання з пошуку способів переробки використаних елементів живлення. У вересні 2011 року на його базі відкрито завод з утилізації батарейок. За перші місяці своєї діяльності підприємство перетворило на сировину півтори тонни батарейок та акумуляторів. Загалом завод може освоїти утилізацію всіх існуючих в Україні батарейок за умови, коли щодня там перероблятимуть тонну матеріалу.

Громадські активісти

У соціальних мережах активісти поки що не в змозі охопити велику аудиторію. Скажімо, Facebook-спільнота «Збір використаних батарейок та ламп» уже давно надає інформацію користувачам про пункти прийому та деталі подальшого перероблення екологічно небезпечних відходів, але їхні ініціативи підтримуються, здебільшого, добровольцями лише у великих містах.

П’ять років тому Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» започаткували всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!». Основними завданнями кампанії було інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами електроенергії, зокрема батарейками, а також – залучення небайдужих громадян до збирання таких відходів для подальшої їх утилізації. Партнером юних екологів виступила компанія «Сігмас Еколоджі», що допомагала з транспортуванням зібраних батарейок до Франції на завод компанії Tredi SA, який спеціалізується на утилізації небезпечних хімічних відходів і є одним із провідних підприємств цього напрямку в Європі. Відтоді в Україні було встановлено 518 контейнерів в усіх регіонах України та зібрано понад 14 тонн відпрацьованих батарейок.

Зі свого боку, представники «Екологічної варти» готові надати інформаційну, методичну та організаційну підтримки у питаннях, пов’язаних з екологічно безпечним поводженням із відпрацьованими батарейками. У зверненні юних екологів, розміщеному на їхньому сайті, даються короткі роз’яснення щодо того, як і що потрібно й можна збирати та здавати:

Щоб долучитися до кампанії «Батарейкам – утилізація!» та самостійно розпочати збирання відпрацьованих батарейок, «Екологічна варта» пропонує розпочинати цю справу із заповнення спеціальної заявки (із підписом керівника та печаткою організації). Разом із заявкою на електронну адресу цієї організації просять надсилати скановану копію документа.

Європейський досвід

У той же час, європейське законодавство у сфері утилізації хімічних джерел енергії, ухвалене 1991 року, виконується, постійно доповнюється та вдосконалюється. На сьогодні основним документом, що визначає «правила гри» на ринку хімічних елементів живлення, є Директива 2006/66/EC.

Загалом Європейська комісія ухвалила два важливі документи – Директиву про відходи електричного та електронного обладнання й Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні 2002/95/ЄС.

Але головним документом у сфері обігу й утилізації батарейок і акумуляторів в ЄС є Директива щодо батарейок (Directive 2006/66/EC of the European Parliament and of the Council of 6 September 2006 on batteries and accumulators and waste batteries and accumulators and repealing Directive 91/157/EEC). Цим нормативним актом регулюються питання як обігу хімічних джерел енергії, так і процедури їх збирання та подальшого перероб­лення.

Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільові платежі до спеціального фонду повторної переробки. В Європі є кілька заводів, які мають потужності для переробки батарейок, найбільші з яких розташовані у Швейцарії (Batrec Industrie AG), Італії (TERMAR), Франції (Tredi) та в Болгарії (Nadin).

Разом із цим, у розвинених країнах постійно розробляються інноваційні технології перероблення й утилізації такої продукції. Так, улітку 2013 року Британська компанія International Innovative Technologies представила нову технологію з утилізації використаних батарейок. Новим методом передбачено перетворення твердих елементів лужної батареї на порошок. Таким чином внутрішні складові елементів живлення стають придатними для оброблення за допомогою різних хімічних і біологічних процесів, у результаті чого можна отримувати іони металів, наприклад, іони цинку, марганцю та вуглецю. Навесні 2013 року в США стартувала нова волонтерська загальнонаціональна кампанія з утилізації батарейок. Відтоді виробники й великі магазини, що продають елементи живлення, зобов’язані забезпечувати збирання використаних батарейок. В іншому разі вони можуть бути оштрафованими на суму до $5000.

Споживачі країн ЄС мають змогу безкоштовно здавати використані батарейки в тій самій торгівельній точці, де вони були придбані, без будь-яких зобов’язань щодо придбання нових. Дистриб’ютори повинні вивозити відпрацьовані елементи, одночасно з поставкою в торгівельні точки нової продукції. Частина коштів, отриманих від реалізації видобутої сировини, має спрямовуватися на покриття витрат, пов’язаних із утилізацією батарей. Ключовим принципом у цьому випадку виступає фінансування заходів зі збирання, транспортування та перероблення продукції.

Попри те, що Україна володіє необхідними виробничими потужностями для утилізації батарей та акумуляторів, їх не здають. Причина відома – у країні не напрацьована система збирання побутових батарейок та акумуляторів. Профільні міністерства, відомства та й громадськість країни приділяють недостатньо уваги контролю за розміщенням відходів, їх впливові на здоров’я людини. Невідповідність між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх утворенню, утилізацію, знешкодження й видалення, загрожує не тільки поглибленню екологічної кризи, але й загостренню соціально-економічної ситуації. Нині, замість широкої мережі прийому та утилізації, Україна має лише поодинокі спроби громадськості самотужки реалізовувати ті завдання, які мають виконувати спеціалізовані підприємства. Бракує ретельнішого опрацювання механізмів зі збору, логістики та переробки тих відходів, що представлені в Законі, та підготовки адресних патентів для чіткого розподілу прав та обов’язків споживачів, а надто – виробників.

На сьогодні для розв’язання проблем із утилізацією батарейок найбільше зроблено в Києві. Для використаних батарейок у столиці вже давно встановлено спеціальні скриньки у магазинах Watsons, Comfy та на заправках WOG, куди, окрім батарейок, можна здавати навіть акумулятори від ноутбуків. Також і Київміськвторресурси надають контейнери для неорганічних відходів.

Підготував Ігор ШТОНЬ,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top