Під тиском популістів

Народний депутат «від лісівників» Олександр Матусевич про наслідки законотворчості непрофесіоналів для лісової галузі.

Більше двох тижнів Україна спостерігала за боротьбою людей з вогнем у лісах Житомирщини й інших областей. Хоча винуватцями вогняної стихії названо, в першу чергу, підпалювачів сухої трави і надзвичайну посуху, експерти відзначають, що масштаби і тривалість лісових пожеж пов’язані також із станом самих лісів. Про це розмова із законодавцем, народним депутатом, лісівником за професією.

– Олександре Борисовичу, ще, мабуть, дотлівають головешки згорілих лісів Житомирщини. Вам, донедавна лісівникові, мабуть, прикро було бачити ці квітневі події?

– Поки тривали пожежі, Верховна Рада законом суттєво збільшила штрафи за підпали трави. Але я бачу повну бездіяльність виконавчої влади щодо запобігання лісовим пожежам. Які суперечки точилися, коли приймали закон про відкриття ринку сільськогосподарських земель! Ці національні багатства становлять близько 10 млн га. А лісу, тільки державного, в Україні 8 млн гектарів. Це не лише значні площі, це ресурс, який росте на землі. Та на це мало звертають уваги. У суспільстві з 2014 року почала побутувати думка, що таким чином (підпалами – ред.) лісівники або дотичні до лісового господарства люди приховують самовільні рубки лісу. Але порівнювати площі лісу знищеного пожежами в Житомирській, Київській областях, особливо в Чорнобильській зоні відчуження, з площами можливих самовільних рубок – це, звичайно, абсурдно.

За останні роки повністю загублено систему комунікацій між органами виконавчої влади щодо гасіння лісових пожеж. Бачимо, коли приїжджає чиновник великий з Києва і треба знайти винного – роблять, звичайно, винним лісівника. Бо відповідає за ліс лісівник. Я щиро вдячний своїм колегам, від майстрів лісу – до керівників підприємств за те, що вони під час пожеж першими стають на захист лісу. Якби не вони, наслідки пожеж були б значно масштабніші. Дякувати Богу, що під час гасіння пожеж не постраждав і не втратив здоров’я жоден лісівник. Але, наголошую, – система виконавчої влади повністю знівелювала питання лісового господарства. Дивляться так: є ліс – значить «давайте, давайте, давайте».

В коридорах влади я відчув, що лісове господарство хочуть реформувати всі, крім спеціалістів. До спеціалістів не дослуховуються, з ними не взаємодіють. З 2014 року провадиться згубна, злочинна політика як минулої, так і теперішньої виконавчої влади щодо ведення лісового господарства. Як наслідок, ми побачили лісові пожежі в Житомирській області. Не дай Боже, але я переконаний, що ми побачимо підтвердження проблеми цим літом на Півдні і Сході України, зокрема, в Херсонській і Миколаївській областях. Жодної копійки на заробітну плату з бюджетного фінансування працівники лісгоспів не отримали, а про заходи запобігання, автомобілі, інвентар, щоб оперативно реагувати на лісові пожежі – годі й казати.

На сьогодні, після пожеж у Житомирській області, не проведено жодної наради, де б говорили про відсутність фінансування, про те, що знищено лісову пожежну авіацію… Немає взаємодії між органами виконавчої влади: що належить робити в лісі лісівникам, а що – службі з надзвичайних ситуацій… Звичайно, лісові пожежі – це проблема лісівників, але до того, як трапиться лісова пожежа, мають бути вжиті запобіжні заходи, встановлені і діяти спостережні вежі, вестися цілодобове патрулювання. Мабуть, десятиліття минули, як купувалися лісгоспами нові пожежні машини… В цьому корені проблеми. А обмежуватися лише побажаннями лісгоспам гідно вийти з критичної ситуації, вважаю, це злочинна недбалість.

– Останніми роками українські ліси – в центрі уваги «широкої громадськості». Але лісівники не відчувають, що умови їх роботи змінюються на краще…

– Я тісно спілкуюся з громадськими організаціями, які «добре» розуміються в питаннях лісового господарства. Як результат їхньої роботи від 2014 року ми отримали:

1. Правку в законі про заборону санітарних рубок у період тиші з 1 квітня по 15 червня на всій території лісового фонду. Вважаю її злочинною і, залучивши фахівців, проведу розрахунки, аби довести, що місцеві бюджети втратили від такого рішення великі гроші. Посування, через глобальне потепління, зони степів на північ вже визнаний наукою факт. Всихання насаджень хвойних зараз спостерігаємо не тільки в Україні, а й в інших країнах Європи. У зв’язку зі змінами клімату там почали замінювати породи дерев на стійкіші до цих змін. Тому, на ринку Європи з’явилося багато сировини. Українському ж продавцю мораторієм на експорт деревини обмежено доступ на європейський ринок, від чого страждають лісогосподарські підприємства.

З другого боку, цією правкою виключено і екологічну складову санітарних рубок тому, що з квітня по червень відбувається три періоди жука-короїда, який знищує смерекові в Карпатах і соснові на Поліссі насадження. Тому, вважаю, цю правку не просто непрофесійною, вона є злочинною. А економісти мають порахувати збитки за весь час від її запровадження.

2. Під впливом громадських організацій в 2016 році була прийнята нова редакція Санітарних правил у лісах України, де також поставлено питання щодо заборони суцільних санітарних рубок, хоча вже ні для кого не секрет, і навіть самим громадським організаціям, які проводять моніторинги, що у нас, в Україні, не тільки масове – у нас, тотальне всихання сосни і ялини.

3. У 2017 році під час прийняття так званого «фермерського закону» було внесено поправку («з голосу», що заборонено законом) про оподаткування земель лісового фонду. Правку прийнято для того, щоб збільшити місцевий бюджет. Коли представникам органів місцевого самоврядування пояснили, що від закриття лісгоспів через банкрутство вони втратять навіть те, що мають, вони погодилися – рішення популістське. Але воно і досі діє. Після цього було піднято на 50 відсотків рентну плату. І до всього, вже Урядом О. Гончарука прийнято рішення повернути 90-відсоткове оподаткування прибутку держпідприємств (дивіденди). Таким чином лісова галузь опинилася на порозі повного банкрутства. Люди в нересурсних областях працюють на чверть, на пів ставки, ринків збуту немає… Європа, як добрий господар, ушкоджений ліс переробляє, а ви зі своїм лісом робіть, що хочете – внутрішній ринок стоїть! Як наслідок, лісогосподарські підприємства не мають обігових коштів, не можуть розвиватися і навіть зарплату платити. Що вже казати про розвиток інфраструктури, будівництво лісових доріг, які потрібні, крім іншого, для гасіння лісових пожеж. Узагальнений висновок такий: галузь планомірно знищують, щоб потім заявити: вони неефективно господарюють.

Прийняттям закону про оцінку впливу на довкілля у 2018 році ввели обмеження на площу лісосік. А зараз показують наслідки пожеж у лісах на Житомирщині… Минулого року в області було більше 100 га вітровалів, але їх не можна було розробляти, бо були обмеження в положенні про оцінку впливу на довкілля. Прийнято в законі абсурдні речі, які не те що заважають працювати, а навіть згубні для екології. Але про це вже ніхто не говорить, головним було прийняти під тиском так званих громадських організацій такі закони, які б не давали працювати.

– Виходить, що такій важливій галузі економіки, як лісове господарство, правила диктують популісти, а не професіонали?

– Важливе питання кадрової політики в лісовому господарстві. В галузь на посади (керівників обласних управлінь, директорів лісгоспів) заходять люди, які не розуміються на лісовому господарстві, а це саме ті люди, які мають бути моторами розвитку лісового господарства. Питання кадрів актуальне вже останніх років 15 і це також є проблемою, тому що люди, які ніколи в ліс не ходили, не садили його, приходять на керівні посади і бачать в ньому тільки ресурс. На жаль, зараз ми пожинаємо плоди безвідповідальної політики, яка велася в лісовому господарстві.

Про це говориться і пишеться багато, зокрема, у ваших виданнях, але скажу жорсткіше: політика виконавчої влади по відношенню до лісового господарства і людей, які в ньому працюють, є злочинною. Не некомпетентною, а саме злочинною, тому що жодна розвинута країна не може собі дозволити таку політику до ресурсу, який є на її території.

ДОВІДКА:

Матусевич Олександр Борисович, народний депутат, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики.

Рік народження: 1974 р. На момент обрання народним депутатом працював директо- ром ДП «Вигодське лісове господарство», Долинський район Івано-Франківської області.

Іван КУГНО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top