Білоруське Полісся теж у вогні

Близько 3000 пожеж упродовж двох місяців.

Майже два місяці білоруські рятувальники борються з вогнем на Поліссі. Горять ліси, чагарники, суха трава. Вітер розносить дим околицями, в селах іноді такий щільний смог, через який не видно, що відбувається за парканом ділянки.

«Пожежники поливали тут усе»

«Найактивніші пожежі поблизу Турова почалися тиждень тому, – розповідає вчителька Анастасія Блоцкая. – На моїх очах горіла заплава Прип’яті. Тут гніздяться великий веретенник, мородунка, таких місць дуже мало в Білорусі. Жахливо було чути, як кричать перелякані кулики. І звірі горять… Ідеш лугом і знаходиш обгорілі трупи зайців і їжаків».

Дівчина живе за сім кілометрів від Турова, в селі Вересніца. Пожеж в окрузі за два тижні сталося багато. «Вогонь було видно з вікна, – продовжує Анастасія. – Масштаби жахливі! Дим настільки сильний, що ми вікна не відчиняли в квартирі, неможливо було дихати».

«Ми працюємо в заплаві річки Прип’ять, це центр Полісся, – розповідає орнітолог, директор Туровської станції кільцювання птахів Павло Пінчук. – Тут горіли заплавні луки. Напевно, відсотків 80 згоріло тільки в районі Турова. За розповідями, така ситуація спостерігається по всьому заказнику «Середня Прип’ять». Ясно, що це підпали, тому що стихійно початися пожежі в багатьох місцях не можуть. Зазвичай, заплава залита водою і недоступна для людей, але в цьому році тут сухо. Щоб вогонь не пересунувся на села, пожежники поливали тут усе, хоча гасити в заплаві вогонь дуже складно, не скрізь є проїзд для пожежних автомашин».

Військовий пенсіонер Євген Прохоров розповідає про пожежу, яка сталася під Мозирем близько двох тижнів тому.

«Я, звичайно, бачив пожежі на Далекому Сході, але наша була найсильніша, – згадує він. – Спочатку ми помітили дим над Прип’яттю. Буквально через півгодини загорілося болото, там всохлі після зими зарості осоки. А ще через 15 хвилин вогонь підійшов близько до дач у заплаві річки за Новим мостом. П’ять чи шість будинків згоріло. Тепер там випалена пустеля. Але МНСівці – молодці: приїхали, боролися. Бачив, як чоловіка з диму витягли. Дуже шкода, що в таких пожежах згорають комахи, якими харчуються птахи, та й самі птахи».

Пожеж уже більше, ніж за увесь 2019 рік

За останні кілька днів дощі допомогли рятувальникам впоратися з полум’ям практично в усьому регіоні. У Столінському районі ліквідовано пожежу площею 190 гектарів, у Брагинському – 40, в Речицьке – 90, в Лунінецькому – 37. «Це дуже великі площі. Найбільше загорань сталося на півдні Полісся», – розповідають у Міністерстві з надзвичайних ситуацій.

«За увесь минулий рік сталося близько 2,5 тисячі пожеж в екосистемах, – описує масштаб проблеми прессекретар МНС Віталій Новицький. – В цьому році цифри повністю перекриті. На сьогодні пожеж сталося більше, ніж за увесь 2019-й. Цифра наближається до трьох тисяч».

Пожежі на Поліссі пов’язані з тим, що клімат змінюється, а звички людей залишаються тими ж, розповідають в «Ахове птушак Бацькаўшчыны». Хтось підпалює траву заради майбутнього врожаю, а хтось залишає пляшки та інше сміття в місцях відпочинку. Крізь скло, як через лінзу, на суху траву потрапляє світло сонця – ось вам і пожежа.

На Поліссі стане ще сухіше

«Ми бачимо за минулий рік, що кількість пожеж зростає, – говорить координатор програм Франкфуртського зоологічного товариства в Білорусі Віктор Фенчук. – За прогнозами вчених, клімат буде мінятися далі, в тому числі, в Білорусі. На півдні країни прогнозують появу нової кліматичної зони. Це означає, що і на Поліссі буде ще сухіше».

Чи розуміють це чиновники? За словами Віктора Фенчука, поки що держава більше стурбована нагальним питанням: як забезпечити безперешкодне гасіння вогню? Прокласти дороги, якими зможуть проїхати пожежні автомашини, створити водойми, звідки можна буде качати воду для гасіння.

«Зараз необхідно не тільки посилити роботу із боротьби з пожежею, а й змінити підхід, покопатися в причинах. Наприклад, на державному рівні розробити проєкт повторного заболочення боліт. Садити ті породи дерев, які горять не так легко і швидко, як сосна, якою засаджували територію після війни. Це складні зміни. Люди десятиліттями працювали інакше», – зітхає фахівець.

За матеріалами
euroradio.fm,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top