Зникають як вид

Біорізноманіття планети: виклики і загрози.

Згідно зі звітом Ради ООН із біорізноманіття за 2019 рік, упродовж наступних десятиліть можуть зникнути близько мільйона видів флори та фауни, якщо стан екосистем у більшості регіонів планети продовжить погіршуватися, а уряди країн не здійснюватимуть достатніх заходів для запобігання існуючим загрозам.

Загрозлива статистика

Вимирання видів – це природний процес, однак зараз він значно прискорюється під впливом людей. Останні дослідження WWF виявили, що рівень вимирання різних видів флори і фауни через вплив людини збільшився майже в 1000 разів у порівнянні з природними темпами. Найбільшими загрозами для біорізноманіття є втрата середовища існування, надмірне або незаконне використання природних ресурсів, витіснення місцевої флори і фауни інтродукованими видами та кліматична криза.

Загрози видам тварин і рослин в усьому світі різноманітні і в основному створені людиною. На європейському континенті ТОП-7 країн, в яких існує загроза зникнення найбільшої кількості видів (ссавців, птахів, рептилій, рослин), виглядає так, як зображено на рис. 2.

Браконьєрство і незаконна торгівля тваринами

Повідомлення ЗМІ про значні конфіскації нелегальних продуктів дикої природи вказують на масштаби незаконної торгівлі дикими тваринами і зростаючу участь у цьому міжнародних організованих злочинних угруповань. За даними WWF, нелегальна торгівля дикими тваринами щорічно приносить злочинцям до $20 млрд, і посідає четверте місце за величиною прибутків після незаконного обігу наркотиків, контрабанди і торгівлі людьми. Браконьєрство та інші злочини проти дикої природи становлять не тільки загрозу збереженню біорізноманіття, але й розвитку країн походження, а також безпеці та здоров’ю людей, що там живуть.

З метою збереження біорізноманіття, в рамках міжнародної ініціативи з боротьби зі злочинами проти дикої природи (WCI), WWF проводить кампанію проти нелегальної торгівлі продуктами з диких тварин, особливо слонів, носорогів і тигрів. При цьому організація фокусується на всіх аспектах нелегального торгового ланцюга (браконьєрство, торгівля і споживання). Також ініціатива спрямована на зміну поведінки споживачів до вживання нелегальних продуктів дикої природи, особливо в Китаї, В’єтнамі та Таїланді.

Надмірний вилов риби

У морському середовищі риба відіграє центральну роль у харчових ланцюжках інших риб і морських ссавців. Проте, в останні роки промисловий вилов риби у великих кількостях призводить до зміни природного складу, динаміки харчової мережі, а отже, існуючого балансу в екосистемі. За даними досліджень WWF, надмірний вилов риби в даний час вважається однією з найсерйозніших загроз для здоров’я моря і виживання його мешканців. У всьому світі 33% рибних запасів, що використовуються в комерційних цілях, є занадто виснаженими, а 60% використовуються максимально. Особливо складною є ситуація в європейських водах: у Середземному і Чорному морях більше 62% запасів класифікуються як надмірно виловлені. І хоча ЄС використовує свою загальну політику в галузі рибальства (CFP), щоб визначити, скільки риби можна виловлювати з її води на рік, великі рибальські флоти, які технічно добре оснащені, все ще спустошують моря, прагнучи отримати швидкі прибутки. Як вважають у WWF, вже сьогодні світ має зберігати 4/5 усіх рибних запасів, а не вести їх інтенсивний вилов і обмежу­вати їхнє природне збільшення.

Незаконні вирубки

Незаконні рубки стали однією з найсерйозніших загроз для лісів у всьому світі. Це означає, що національні та міжнародні закони були порушені при заготівлі, транспортуванні, купівлі або продажу деревини. Між тим, наслідки незаконних рубок катастрофічні, особливо в лісових регіонах світу: цілі лісові масиви часто повністю знищуються, а їх флора і фауна гине. Незаконна вирубка тісно пов’язана з організованою злочинністю і корупцією. З точки зору прибутковості, ця діяльність із року в рік посідає перше місце серед злочинів у сфері незаконного використання природних ресурсів. Щоб зупинити незаконні рубки, у 2013 році ЄС прийняв Європейський регламент із лісоматеріалів (EUTR). Тим не менш, прогалини в EUTR і недоліки в його реалізації в країнах ЄС перешкодили здійсненню реальних змін на практиці. В березні 2019 року був запущений черговий проєкт – Ініціатива ЄС по боротьбі з лісовою злочинністю, яка спрямована на забезпечення ефективного правозастосування за рахунок стимулювання мереж, здатних виявляти і реагувати на незаконні рубки. Проєкт має географічну спрямованість на чотири країни-експортери (Болгарія, Румунія, Словаччина та Україна) і дві країни-імпортери (Бельгія та Франція). Інновація полягає в об’єднанні досвіду правоохоронних органів Інтерполу з практичним досвідом WWF з надання допомоги підприємствам у запобіганні нелегальній торгівлі деревиною.

Інвазійні види: небезпека біологічної імміграції

Все більше тварин і рослин переміщуються людьми – свідомо чи несвідомо – із зон їх природного поширення. В певних випадках, це може збільшити біорізноманіття, проте частіше має негативні наслідки. Історія має цьому немало прикладів: на тропічних і субтропічних островах щури і кішки з європейських кораблів за короткий час знищували місцевих птахів, кози і вівці оголювали цілі острови, позбавляючи місцеві видів засобів до існування. Європейський кролик, навмисно натуралізований як мисливська дичина в Австралії, перетворився там на глобального шкідника.

Сьогодні північноамериканські ребристі медузи майже знищили анчоуса і кільку в Чорному морі, тепер на черзі – Балтійське і Північне. Фахівці підрахували, що тварини, які подорожують по світу, щорічно завдають шкоди майже на 36 млрд євро. Слід зазначити, що морський шлях, як і раніше, є одним із основних способів переміщення чужорідних видів. Зокрема близько семи тисяч видів подорожують по світу кожен день тільки в резервуарах з баластною водою великих торгових суден.

Запобігання розповсюдженню інвазійних різновидів є найефективнішим способом протистояти можливим небезпекам, і це одне із зобов’язань держав, які підписали Конвенцію про збереження біорізноманіття 1993 року.

Вимирання видів і кліматична криза

Глобальне потепління і зникнення видів є тісно пов’язаними між собою загрозами нашого часу. За даними міжнародної організації IPBES не менше 5% видів можуть зникнути просто через глобальне потепління на 2° С. При підвищенні температури на 4,3° С вже буде загрозою для 16% видів. Також дослідження WWF показали, якщо людство продовжить викиди парникових газів на такому ж рівні, в найбільш важливих природних регіонах світу зникне майже половина видів тварин і рослин. Культові тварини, такі як: африканські слони, тигри, або гігантські панди, можуть зникнути на регіональному рівні по всьому світу, так само, як і десятки тисяч рослин, комах і дрібних істот, що становлять основу життя на планеті. Під загрозою зникнення перебуває кожен восьмий вид птахів, близько чверті видів ссавців та майже 40% видів мешканців Світового океану.

Насамкінець, варто зазначити, що збереження біорізноманіття варто починати з кожної людини. Саме наше безконтрольне споживання допомагає виростати горам пластику, розігрівати планету і змушує зникати цілі життєві простори для тварин і рослин. Звіти WWF про живу планету регулярно показують, що людство використовує занадто багато ресурсів. Тому кожний із нас може багато чого зробити в нашому повсякденному житті, щоб зберегти ресурси і зробити життя стійкішим.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top