З ОПОРОЮ НА АКАДЕМІЧНЕ КРИЛО

Наукова підтримка вкрай необхідна для виходу лісової галузі з кризи

27 квітня 2018 року у Національному університеті біоресурсів та природокористування пройшли загальні збори Лісівничої академії наук України

Головував президент ЛАН, академік Юрій Туниця. Привітав Збори ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко. 

У Загальних зборах Лісівничої академії наук взяв участь заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар. Він розповів про виклики, які стоять перед лісовою галуззю і наголосив, що долати їх легше разом із науковою спільнотою. 

З доповіддю «Лісова політика України: стан і перспективи розвит­ку» виступив член-кореспондент ЛАН України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції 

НУБіП Юрій Марчук. Доповідь була представлена у співавторстві з керівником Центрального відділення ЛАН України, професором Петром Лакидою.

Перший віце-президент ЛАН України, професор Григорій Криницький розповів про наукові здобутки Західного відділення ЛАН, проведені конференції, навів кількість виданих наукових статей (з 600 статей – 338 опубліковано у закордонних виданнях; 19 монографій, з них 2 – за кордоном), розповів про міжнародне співробітництво з науковими установами та підприємницькими організаціями.

Керівник Східного відділення ЛАН, професор Віктор Ткач підкреслив, що науковці регіону працювали по 10 основних державних проектах. Серед них, зокрема, проблема стовбурових шкідників. У травні планується виїзд комісії, де будуть і народні депутати, в Іванківське лісництво, що на Київщині. Там наочно буде продемонстровано як стовбурові шкідники інфікують дерева. 

Збори прийняли нову редакцію Статуту громадської організації «Лісівнича академія наук України», про яку доповів академік-секретар ЛАН України, професор Юрій Дебринюк. 

На закінчення Загальних зборів було обрано нових членів Лісівничої академії наук України. 

Дійсними членами (академіками) ЛАН України було обрано: Юрія Марчука, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, кандидата сільськогосподарських наук, завідувача кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України, та Юрія Черневого, члена-кореспондента ЛАН України, директора КВНЗ «Прикарпатський лісогосподарський коледж», доктора сільськогосподарських наук.

Членами-кореспондентами ЛАН України було обрано шість осіб: Анатолія Бондаря, доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, Анатолія Гетманчука, доцента кафедри лісового та садово-паркового господарства Східно-Європейського національного університету ім. Лесі України, кандидата сільськогосподарських наук, м. Луцьк, Катерину Давиденко, директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист», кандидата сільськогосподарських наук, м. Харків, Юрія Карпеця, доцента кафедри лісоуправління та безпеки життєдіяльності Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, кандидата біологічних наук, 

м. Харків, Ігоря Коляджина, кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Михайла Лущака, кандидата сільськогосподарських  наук, голову Івано-Франківської обласної організації УТМР, м. Івано-Франківськ.

Більше десятка законодавчих ініціатив

З виступу заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря: 

– Лісова галузь переживає зараз один із найскладніших періодів. Зібралися докупи законодавчі моменти, фінансування, реформування, яке триває вже не один рік, і, найголовніше, негативна тенденція, яка сьогодні спостерігається у суспільстві щодо лісової галузі.  

Проблема, яку ми сьогодні намагаємось вирішити у галузі – це реформування лісового господарства. Досі реформування відбувалося без серйозної, системної і глибокої стратегії, без єдиного бачення, покрокового плану і глибокого розуміння, як це має відбуватися. Багато бачень, багато напрямів реформування… Дореформувалися до того, що вже три роки галузь не має бюджетного фінансування.

Цю ситуацію легше пережили області, які, бодай, мають свій ресурс. Проте надзвичайно велика катастрофа є нині у малолісних регіонах Півдня і Сходу нашої країни, де напрацювання попередніх поколінь лісівників сьогодні паралізовані абсолютною відсутністю державного фінансування на охорону та захист лісу. Намагаємося розподіляти наявні у нас кошти, щоб хоч якось утримувати тих працівників, які нині працюють на Сході і Півдні. Забезпечити ми можемо їх тільки мінімальною зарплатою. 

І то не всіх. 

… Ми йшли різними шляхами, доводячи всю важливість прямого державного фінансування. Але, на жаль, не були почуті… 

Створення лісового фонду – таку позицію ми відстояли завдяки позиції Президента України. Послухавши про наші болі і турботи на зустрічі, яка відбулася у листопаді минулого року, Президент видав Указ, де чітко було вказано про необхідність створення такого фонду. 

На жаль, Верховна Рада торік не проголосувала за законопроект. У цьому році ми напрацювали новий законопроект, який вже є у Верховній Раді. Було виїзне засідання комітету аграрної політики, де всі присутні одноголосно підтримали ідею створення лісового фонду. Я сподіваюся, що завдяки спільній діяльності ми зможемо розблокувати проблему фінансування галузі.

Сьогодні маємо ще одну велику проблему, де, сподіваємося, отримати і вашу підтримку. Це проблема всихання лісів. Ця проблема нас наздоганяє, але ми не можемо з нею ефективно боротися. Всихання викликане глобальними чинниками, зміною клімату. Кожна держава – Німеччина, Польща, Білорусь, Австрія мали свою програму як боротися з цим явищем. Нині маємо змінені правила санітарних рубок, які вступили в силу в минулому році і які зв’язують нам руки у боротьбі з цією проблемою. Щоб змінити цю ситуацію, ми розробили зміни до Санітарних правил, де прописувалися заходи оперативного реагування на такі виклики. Але, на жаль, на сьогодні такого рішення ми не маємо. Поки не маємо жодного урядового рішення по лінії Державної служби з надзвичайних ситуацій чи по лінії Міністерства АПК, яке давало б нам можливість ефективно боротись. Лісівники залишились з такою проблемою один на один. 

Більше того, Закон про період тиші, який збігся з масовим вильотом і заселенням шкідників, зв’язує нам руки саме в цей час активно боротися з цією проблемою, шляхом проведення санітарних рубок. Це питання в усіх на вустах, але у багатьох випадках ми чуємо, що проблему зі всиханням, шкідниками лісівники придумали, щоб масово вирізати дерева. Для фахівців – це нісенітниця, але у суспільстві вона приймається і багато в чому є основним трендом ведення такої політики.

Безперечно, ми сьогодні, як галузь, вживаємо заходів – з представниками громадськості, депутатського корпусу, щоб до згаданої проблеми привернути увагу. 

Але я дуже прошу, щоб ця проблема звучала на академічному рівні. Щоб ми мали голос науки, голос людей, довіра до яких має бути абсолютною. Проблема є і її потрібно вирішувати негайно. 

Ще одна проблема – підготовка кадрів. Коледжі, які готують молодших спеціалістів, передаються на місцеві органи влади. Фінансувати зі свого бюджету місцева влада не хоче – вони їй непотрібні. У нас рівень підготовки кадрів достатньо серйозний. Нині країни Європи радо приймають наших фахівців лісової галузі, забезпечуючи їх серйозною зарплатою. 

В результаті ми втрачаємо той потенціал, який сьогодні повинен би працювати на нашу галузь. У перспективі нас чекають дуже серйозні проблеми з кадровим забезпеченням. 

Ми досить довго говорили з ректором НУБіПу, я виходив на рівень Кабміну, щоб хоча б повернути ті коледжі, які готують молодших спеціалістів, які сьогодні потрібні галузі. З ними ми могли б заключити прямі договори, щоб хоча б у такий спосіб отримати спеціалістів, на підготовку яких держава витрачає кошти. На жаль, розуміння немає.

Держлісагентство виступило з більше, ніж 10 законодавчими ініціативами. Такої кількості законопроектів, які стосуються галузі, напевно, у Верховній Раді ще не було. Це питання забезпечення фінансування лісового господарства, ефективного його ведення та посилення охорони лісів, мисливського господарства, інші галузеві проблеми.

Ми сьогодні опрацьовуємо єдині підходи щодо вирішення питань національної інвентаризації лісів, яка є базовою у нашій роботі. 

Я щиро надіюся на співпрацю з академічною частиною нашої лісової громади. Хочеться, щоб наукові рішення носили прикладний характер.

«Лісова політика України: стан і перспективи розвитку» 

З такою доповіддю виступив на загальних зборах Лісівничої академії наук України член-кореспондент ЛАН України, завідувач кафедри дендрології і лісової селекції НУБіП України, Голова Товариства лісівників України, кандидат с.-г. наук Юрій Марчук.

Він підтвердив, що разом з Держлісагентством розроблено ці­лий пакет законів, але їх потрібно проводити через Верховну Раду, наголосивши, що дуже важливо, аби Академія своїм голосуванням їх підтримала і щоб ці питання вийшли у публічну сферу,

Науковець підкреслив, що першочергово необхідно визначити, в якому напрямку має рухатися лісове господарство, що робити далі, аби поправити ситуацію у галузі, та які для цього є резерви.

Таких резервів науковці бачать кілька: 

– оптимізація структури підприємств і їх чисельності;

– оптимізація витрат;

– державно-приватне партнерство в лісогосподарських операціях;

– оптимальні віки стиглості і своєчасність проведення рубок догляду; 

– електронні реєстри відведення лісосік у рубку, заготовленої і реалізованої деревини;

– своєчасні протипожежні і лісозахисні заходи;

– протидія нелегальним рубкам і браконьєрству.

Юрій Марчук підкреслив, що українські лісівники свого часу запозичили систему польського лісівництва, як елемент, зокрема, здешевлення виконання сільськогосподарських операцій. Ця система в Україні нині називається державно-приватне партнерство,

«Але чи всі ми маємо сучасні технології, коли виконуємо сільськогосподарські операції? Ми не можемо утримати робітників, особливо у прикордонних областях, щоб конкурувати з поляками, словенцями, словаками, угорцями, румунами. У нас вони отримують 8–10 тис. грн, а, скажімо, у Польщі – 1000 євро», – наголосив Юрій Марчук. 

Особливо тривожить лісівників реакційна екологізація всіх процесів у законодавчих ініціативах Верховної Ради. Якщо подивитися на площу лісів, то Україна сьогодні ближча до Німеччини, де 11,6 млн га лісів, у Польщі – 9,6 млн, у Білорусії стільки ж. Але в нас вирубується 19 млн куб. лісу, у поляків – 46, у німців, у залежності від року, від 75 до 95 млн кубів.

«Депутат Галасюк із Радикальної партії вніс законопроект, проголосований у першому читанні, у якому йдеться, що Україна у найближчі 10 років не повинна заготовляти більше 20 млн кубів лісоматеріалів у рік. А що буде робити економіка держави? Ми внесли правку, зареєстровану на друге читання, поставивши планку 25 млн кубів. 

Сьогодні публічність нашої науки повинна бути достатньою, щоб її чули у деяких комітетах ВР. Зараз чують популізм – чим ближче до виборів, тим більше його буде», – сказав учений.

Податки. «Лісівники Польщі мають пільги – нульовий податок на прибуток, 6% ПДВ, а ми працюємо на рівні з усіма. Ми даємо продукцію, яку вирощуємо 80–100 років, а не 41 день, як це відбувається з курчам-бройлером, при тому птахівникам повертають 800 млн грн. А лісові підприємства сплачують, крім іншого, ще й 65% на прибуток», – наголосив Юрій Марчук.

У цілому по галузі в 2017 році податків та обов’язкових платежів до бюджету внесено більше 5 мільярдів гривень.

Після припинення державного фінансування лісової галузі, лісівники вийшли до Уряду з пропозицією щодо створення державного лісового фонду. Пропонується спрямовувати до цього фонду 60 відсотків від коштів, які сплачують підприємства за використання лісових ресурсів. 

До Верховної Ради передано проекти чотирьох законів, які мають пряме відношення до створення Державного лісового фонду:

«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 8239;

«Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України» № 8240;

«Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» № 8246;

«Про внесення змін до Лісового кодексу України» № 8238.

Доповідач виокремив два питання, які слід би проголосувати на зборах Лісівничої академії, щоб звернутися від імені Академії Наук до Прем’єр-міністра України. 

У зв’язку з ліквідацією аграрного банку України, галузі обіцяли 120 млн грн ще у минулому році. Гроші поступили і знаходяться на балансі казначейства Міністерства фінансів. Ще 600 млн грн бюджетних коштів лісові господарства чекають відповідно до Указу Президента. 

У ВР розроблений Проект Закону, який передбачає розподіл функцій між державною лісовою охороною і лісовою охороною постійних лісокористувачів та Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб» (економія близько 150 млн грн).

Що потрібно вирішити і дискутувати з депутатами в галузі і науці. 

Потрібно відмінити податок на прибуток державних підприємств. Вони залишаються без коштів на розвиток. Це ставить підприємства на грань виживання. 

Прийнятним може бути естонський досвід. Там, якщо прибуток направляється на оновлення, не оподатковується. Для лісівників це було б дуже важливо. 

Слід зменшити ПДВ на реалізацію круглих лісоматеріалів до 12–14%

Сьогодні деякі області, у яких ростуть дорожчі породи дерев, опинилися у кращому становищі, ніж ті, де ростуть менш цінні породи. Це питання теж потрібно вирівняти. Перейти від попенної плати до рентної плати з одного гектара.

Недавно вийшла книга шведських учених про систему державного управління. Вони пишуть про моменти на користь державних підприємств, через які держава проводить промислову політику і особливо підтримує галузі, які занепадають.

В Україні держава може сприяти розвитку бідних регіонів Полісся та Карпат через інвестиції або через зменшення податкового навантаження.

«Громадські організації, Громадська рада, Держлісагентство добилися того, що у законі, прийнятому у першому читанні, йдеться, що ліси державної власності та лісові підприємства не є об’єктами концесії. 

Якщо ми стукаємо у двері, якщо ми послідовні, то можна дечого добитися», – сказав Юрій Марчук. 

Данута КОСТУРА
©”Лісовий і мисливський журнал” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top