Порахувати, щоб не втратити

Інвентаризація лісів – питання № 1 у контексті земельної реформи та децентралізації.

Намітити напрямки подальшої роботи – з такою метою в офісі Представництва Світового банку відбувся круглий стіл «Виклики і можливості для лісового сектору: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». Мета децентралізації – передача «на місця» максимальної кількості повноважень, а від земельної реформи очікується перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та комунальну власність, а також підприємствам, установам та організаціям. Як знайти баланс між інтересами громад, приватних ініціатив та держави? Як уникнути корупції, зловживання та безгосподарності? На ці та інші питання намагалися відповісти експерти лісового сектору.

На думку експерта проекту, представника Світового банку Сергія Кубаха, нині землі лісогосподарського призначення не стали об’єктом реформування земельних та лісових відносин і у власність громад не передаються, а центр прийняття управлінських рішень та відповідальності зміщується до місцевої влади. Проблеми, які необхідно вирішити в ході проведення лісової реформи (в контексті децентралізації та земельної реформи), це – неефективність процедур розпорядження земельними лісовими ділянками, які сприяють зловживанням (скасування розпорядження КМУ від 10.04.2008 № 610-р).

Також – наявність значних площ земель із невизначеним правовим статусом (колективна власність, лісосмуги) та безгоспних лісів, а ще – відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про всі земельні ділянки лісогосподарського призначення. Актуальним є вирішення питання поєднання в одному центральному органі виконавчої влади розпорядчих і контрольних функцій, тому що це створює конфлікт інтересів і стимулює корупцію.

– Антирейдерськими запобіжниками, що перешкоджатимуть неправомірному захопленню лісових земель може стати розме­жування інформації, яка вноситься та зберігається у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також – обов’язок реєстраторів прав перевіряти кадастрові відомості з наданням їм прямого доступу до кадастру та реєстрів, також – безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Важливо також внести до кадастру відомості про ділянки, зареєстровані до 2004 року, які існують лише в паперовій формі, також – відомості про права на землю, зареєстровані до 1 січня 2013 року, – уточнив експерт Світового банку Сергій Кубах.

Експерт проекту, представник Світового банку Віталій Сторожук вважає, що надавши суспільству консолідовану інформацію про земельні лісові ділянки сьогодні, в процесі реформ, держава зможе контролювати процеси управління цими землями в майбутньому. Первинна консолідація даних – це вимога часу, необхідна для ефективного управління землями (забезпечить прозорість при прийнятті рішень) в умовах земельної реформи та децентралізації.

– У разі проведення інвентаризації всіх земель запасу, в тому числі – зайнятих лісами, земельна реформа і реформа децентралізації мали б якісно інші умови для їх впровадження. Нині це – довгострокова перспектива, я ж хочу акцентувати увагу на короткостроковій, – сказав Віталій Сторожук. – У законопроекті № 7363, внесеному Президентом України на розгляд Верховної Ради у грудні 2017 року, йде мова про «оприлюднення відомостей Державного лісового кадастру у формі постійно поновлюваних наборів відкритих геопросторових даних через Єдиний державний веб-портал інфраструктури геопросторових даних у мережі інтернет». Ми хочемо побудувати Національну інфраструктуру геопросторових даних через дані Земельного кадастру. Дані мають бути відкриті і безкоштовні, як в Євросоюзі. І – описані, відповідно до міжнародних стандартів. Створення національної структури геоінформаційних даних передбачає консолідацію зусиль у питаннях даних щодо лісів, джерел фінансування та підтримки діяльності геопорталу. Процедури ж доступу потребують правової регламентації.

На думку колишнього першого заступника начальника Івано-Франківського обласного територіального управління лісового та мисливського господарства Романа Олійника, все мало би починатися з генерального плану зі спільними правилами. Тому що територіальні громади, на його думку, мають розробляти свої плани. І аби знати як це робити – для цього потрібно створити правила для всіх. У свою чергу начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Романовський зауважив, що доступ до реєстру лісів має бути обмежений, повинні бути певні рамки – це думка як і представників держави, так і громадських організацій.

Що стосується питань збереження деревної рослинності та лісів на с/г землях державної власності, то основними проблемами є те, що ця категорія – не передана у власність/користування з причин відсутності державної політики у цій сфері. Також – відсутність фінансування на проведення інвентаризації, а ще, на думку фахівців – незацікавленість постійних користувачів у прийнятті нових лісів, складна і тривала процедура землевідводу тощо.

– Серед наших пропозицій – визначення чіткої державної політики у питаннях обліку та прийняття «нічийних» лісів, пріоритетом має бути передача цих лісів у комунальну власність, також ми пропонуємо внести зміни у Земельне законодавство, які б передбачали спрощення зміни цільового призначення с/г земель. Також, вважаємо, має бути створена служба агролісомеліорації, а державні органи мають вдосконалити свої повноваження. Ще необхідно вирішити питання, чи потрібні державі самозалісені приватні землі для розвитку с/г господарства. Якщо так, то у якій формі – тисяч невеликих ділянок приватних лісів чи масивів для ведення л/г державними або комунальними лісгоспами, – говорить експерт проекту Світового банку Олег Сторчоус.

Основними проблемами полезахисних лісових смуг (ПЗЛС), які потребують вирішення, фахівці вважають те, що абсолютна більшість лісосмуг не передана у постійне користування лісогосподарським підприємствам, розташована на землях колективної власності або запасу. Задля вирішення цих питань експерти пропонують розробити законопроект, який би комплексно врегульовував правові засади охорони, захисту, відтворення та використання ПЗЛС. Ідеться про внесення змін до Лісового кодексу України, виключивши ПЗЛС з категорії «ліс». Також визначив статус земель колективної власності, запропонувавши різні варіанти передачі ПЗЛС – власність, користування, сервітут (потрібно внести зміни до Земельного кодексу України). Закон має узгоджуватися з чинним законом «Про меліорацію». Також експерти вважають, що майбутній Закон України «Про ринок земель» – це шанс для відродження ПЗЛС на землях с/г призначення державної власності. Стимули, які пропонуються для учасників цього ринку – це пільги при продажі с/г земель державної власності із ПЗЛС, пільги при сплаті земельного податку, дотації фермерам та с/г виробникам, які створюють ПЗЛС.

ДОВДКА:

Станом на 1 січня 2016 року в Україні існує така структура земель лісогосподарського призначення: 10633 тисячі га – це ліси та інші лісовкриті площі, 10229 тисяч га – лісові землі, 9699 тисяч га – землі, вкриті лісовою рослинністю. Також, за даними експертів технічного Проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектору в Україні», нині площа полезахисних смуг у державі оцінюється від 350 до 466 тисяч га, деревно-чагарникова рослинність, ліси на землях державної власності (запасу) займають близько 500 тисяч га, а самозалісені ділянки, які перебувають у приватній власності – від 300 тисяч до 1 мільйона га.

Оксана МИКОЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top