А ви бачили орябка?

Таємничий пернатий сучасник зубра.

Навесні у поліських лісах Волині у цей час інколи можна почути дивні звуки, схожі на цвірінькання. Це токує орябок – цікавий птах української фауни та сучасник мамонта та зубра. Щоправда, відомостей про орябка доволі небагато…

За даними пресслужби Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, цьогорічна таксація зафіксувала орябків в угіддях області.

– Орябок – це аборигенний птах Українського Полісся. Ще з часів Київської Русі, а далі у літописах литовських та польських князів є за нього згадки. А ще оповіді про полювання на цього птаха. Нині орябок занесений до Червоної книги України, тож будь-яке полювання на нього суворо заборонене. У Волинській області цей птах численний на відміну від глушців. Зустрічається він й у Карпатському регіоні, на Рівненщині та Житомирщині. Він мешкає й поблизу населених пунктів, сіл чи міст. Не лише у лісах, а навіть у лісостепу деяких районів Волині… Але найбільше орябків у змішаних лісах, де вдосталь суниці, чорниці, інших ягід, якими пташка ласує із великим задоволенням. У хвойних масивах чи бідних на їстівні ягоди соснових борах його набагато менше, – розповів головний лісничий ДП «Колківське лісове господарство» Руслан Люшук. – Але цей птах, насправді, дуже потаємний. Тому у нас його побачити важко… А якщо побачиш – не упізнаєш, що це за птах. Найчастіше орябка взагалі сприймають за куріпку. Бо орябок намагається втекти по землі, перелітає з місця на місце лише у крайніх випадках. Та й вже заховався подалі від людини. Лише добре навчений мисливський собака може відшукати таємничого птаха у диких заростях.

Найбільші вороги орябка – куниця та лисиця. Тож необхідно постійно проводити заходи із регулювання чисельності лисиці задля охорони орябка та інших цінних мисливських тварин. Інших хижаків у нас замало, аби вони серйозно впливали на його чисельність. Буває, що кладку яєць орябка, які гніздуються виключно на землі, та його пташенят поїдають дикі свині. Такі випадки до останнього часу були непоодинокі. З хижих птахів йому найбільше дошкуляє яструб-тетерев’ятник… Але найлютіший ворог орябка – сувора зима, особливо коли землю сковує наст… Взимку орябок часто ночує у снігових заметах. Я сам так піднімав взимку птахів. Коли сніг сковує міцна крижана корка, вони гинуть у цій пастці… Або не можуть дістати їжу з-під криги. На щастя, останні зими у нас були доволі м’якими. Тож орябок почуває себе комфортно.

А саме навесні під час токування орябок збирається у зграї. Але вони токують лише біля своїх пар. Інколи збирається група з десятка орябків. Токують вони у світлу пору доби… Але знову ж таки почути та побачити токування орябків у нас велика рідкість та удача для єгерів і натуралістів.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top