Європейський досвід

Державні мисливські господарства Словаччини – взірець господарювання.

Інженер лісу, Марцел Легоцкі, розповів про діяльність лісгоспу та один з важливих його напрямків – мисливське господарство:

– Державні підприємства ведуть мисливське господарство на площі 1 млн га – це 20% мисливських угідь країни. ДЛГ «Рожнява» – один із 24 державних лісгоспів Словаччини, який господарює на території 37 тис. га лісу та має 20 тис. га мисливських угідь. До структури лісгоспу входять дирекція у м. Рожнява та п’ять лісництв. Лісництво Бетляр, у якому ми перебували, має 7,5 тис. га лісу і веде інтенсивне мисливське господарство.

Чисельність дичини та добування

Загалом у лісництві добувають до 80 голів трофейного оленя (до 250 голів оленячих) та до 250 голів кабана. Кількість вовка у лісництві – до 20 голів, добувається 4 голови на рік, але лисиця є більшою проблемою і з нею ведеться постійна боротьба. Ще в угіддях лісництва можна зустріти дику кішку, тетерука і з десяток ведмедів, яких в інших районах на багато більше і на нього навіть проводиться полювання за спецдозволами.

Браконьєрів майже нема, тому що в угіддях лісгоспу постійно хтось є з працівників лісництва. У приватних мисливських господарствах це явище теж рідкісне, адже господар не допустить беззаконня у своїх угіддях. Та і за браконьєрство в Словаччині передбачено великий штраф з позбавленням волі.

Сезон полювання

Сезон полювання у Словаччині відкрито щоденно, на козулю з 16.05 до 31.12, на оленя з 16.08 до 30.11, на муфлона з 01.08 до 31.12, на кабана з 16.07 до 31.12 (у вольєрі до 31.01), на молодняк кабана – цілий рік, на вовка з 01.10 до 31.01, на лисицю – цілий рік, на фазана з 01.10 до 28.02, на качку з 01.09 до 31.01, на зайця з 01.11 до 28.02. Колективне полювання проводиться тільки на кабана (двічі на рік) і на фазана, в інших випадках тільки індивідуальне.

За сезон лісництво приймає до 400 мисливців, але і це дозволяє мати з мисливського господарства невеликий прибуток (враховуючи зарплати співробітникам, податки, витрати на біотехнію тощо). 90% доходів лісництва становить лісове господарство, мисливське – лише 10%, а це – 100 тис. євро. Безпосередньо мисливським господарством у лісництві займається два фахівці, лісовим – 18, але всі працівники допомагають один одному. Середня зарплата в лісництві – 500–700 євро. Для мисливців у лісництві є п’ять мисливських міні-готелів, де можна переночувати, приготувати дичину, відпочити.

Мисливські угіддя та господарювання

Усі мисливські угіддя в Словаччині перебувають в оренді на строк від 10 до 15 років. У цьому році вартість оренди мисливських угідь збільшилась з 0,7 євро за га на рік до 3 євро. Мисливське господарство дозволяється створювати на території не менше 2 тис. га і, в першу чергу, на це має право землевласник або їх об’єднання. Власник також може передати в оренду свою землю для ведення мисливського господарства іншій особі або організації, уклавши з ними відповідну угоду.

Після отримання мисливських угідь в оренду, орендатор, крім проведення полювань, зобов’язаний виконувати всі інші вимоги законодавства з утримання угідь: охороняти звірів, підгодовувати їх, мати штатних єгерів, мисливських собак тощо. Що цікаво, таксації (обліку) диких тварин у Словаччині не проводять уже декілька років – відмовились від цієї практики. План полювань, у тому числі і ліміти на добування, складає директор мисливського господарства, він контро­лює і відповідає за їх виконання. Враховуючи реалізацію плану минулого року, складається план на наступний рік. Тобто, якщо план не виконали, то ліміти на наступний рік зменшують і навпаки.

Найрентабельніше мисливське господарство, на думку словацьких фахівців – це карпатські угіддя з щільністю 30 голів оленя на 1 тис. га.

Такі угіддя потребують мінімум вкладень, а через кілька років на них уже можна добувати трофейну дичину. Трофей оленя користується великим попитом серед мисливців Європи і вполювати його мріє кожен мисливець.

Як стати мисливцем

Щоб стати мисливцем, треба вступити до товариства мисливців (з 18 років) і рік відвідувати курси (можна у вихідні дні). На курсах вчать поводженню зі зброєю, мисливському законодавству, біології тварин, біотехнії, способам полювання, як надавати першу допомогу тощо. Після завершення курсів треба ще рік проходити практику в конкретному мисливському господарстві. Після двох років теорії і практики кандидат має право складати іспит на мисливця.

Іспит складається з двох частин: перша – мисливський іспит (теорія), у разі його складання, маєте право отримати Посвідчення мисливця. Друга частина – іспит з володіння зброєю (практика), складання цього іспиту дає право на отримання Дозволу на придбання та володіння зброєю.

Склавши іспит, отримавши Посвідчення мисливця та зброю, мисливець звертається до мисливського господарства, де йому виписують Ліцензію на право полювання. Ліцензія на полювання на копитних може мати термін від тижня до року, але на руки мисливцю цей документ не видають, вона знаходиться постійно в лісництві і видається тільки під час полювання. Полювання на копитних відбувається тільки у присутності єгеря. На ногу добутої дичини надягається бирка, яка засвідчує легальність.

Скільки коштує

Вартість ліцензії на добування копитних на тиждень становить 38 євро, на місяць – 70 євро і 280 євро на рік. Також мисливець обов’язково сплачує вартість індивідуальних послуг (з особи за добу): обслуговування єгеря (організаційний збір) – 25 євро/доба, проживання у будинку мисливця – 15 євро/доба.

Послуги автотранспорту: автобус – 1 євро/км, позашляховик або легковик – 0,5 євро/км, або 100 євро/доба. Мисливцю надається першочергове право викупити трофей (роги, ікла) і він повинен сплатити вартість трофея відповідно до прайсу. Рекордні роги оленя, які були добуті в господарстві «Бетляр» – 212 балів (біля 10 кг, вартість більше 7 тис. євро).

Щодо вартості трофеїв, то їх ціна починається з 38 євро і може досягати 7–8 тис. євро. Наприклад, трофей козулі (роги) в залежності від якості і ваги відповідно до класифікації СІС може коштувати від 70 євро за роги цьогорічної тварини і до 3,3 тис. євро за роги вагою 500 г (130 СІС). Трофей річного оленя від 125 євро, 450 євро, якщо роги важать до 2,5 кг і більше 7 тис. євро при вазі більше 10 кг (210 СІС). Вартість трофея муфлона коливається від 200 до 2,8 тис. євро при довжині ріг до 90 см (205 СІС). Полювання на кабана, в залежності від групи, коштує від 165 до 225 євро з мисливця, а вартість трофея від 150 до 1,5 тис. євро (22 см, 120 СІС). Вартість полювання на вовка – 1,5 тис. євро. Полювання на фазана вам обійдеться від 100 євро за індивідуальне і до 600 євро за групу. Пополювати на борсука зможете за – 170 євро, лисицю – 22 євро, качку – 14 євро, слукву – 35 євро, зайця – 75 євро.

Мисливець може викупити м’ясо впольованої дичини. Наприклад, кілограм оленини для мисливця коштує 2,5–3 євро. М’ясо дичини, що залишається, відправляють на м’ясокомбінат, який є власністю держлісгоспу і на якому з добутої дичини виробляють різні м’ясо-ковбасні вироби для реалізації у ресторанах і магазинах.

Половина мисливців, які полюють у лісництві «Бетляр» – це словаки, друга половина – мисливці-туристи із Польщі, Угорщини, Голландії, Швеції, США тощо.

Вольєр

Вольєр, де утримують диких копитних і проводять полювання. Площа вольєра – 1,7 тис. га і розташований він на висоті 1100 м над рівнем моря.

– Два роки тому ми вирішили почати розводити у цьому вольєрі оленів, було проведено його оновлення, що коштувало лісництву 130 тис. євро, – розповів нам Марцел Легоцкі. – «Збирали» оленів по всій території Словаччини. Зараз маємо оленів з найкращим генофондом, які володіють найкращими трофейними рогами в країні. Але зробити це було не так просто. Відлов ми проводили за допомогою пасток – контейнерів, розміром 3х1,2 м. Пастки розміщували на підгодівельних майданчиках і коли звірі звикали до неї, корм розкладали тільки в ній, тварина заходила всередину і пастка зачинялась. Як з’ясувалось, відловити і перевести самок і молодняк можна без особливих проблем, а от із самцями сталось непередбачуване – 8 з 10 тварин загинули від стресу. Після чого, для відлову самців оленя ми почали застосовувати транквілізатори. Зараз у вольєрі мешкає 300 голів оленя, 350 голів лані, 150 – муфлонів, 50 – кабанів, козуль – до 60 голів.

Як розповів Марцел, у них є великий попит на полювання у цьому вольєрі. Є люди, які тільки кілька днів на рік можуть присвятити себе полюванню, щоб відпочити і добути реальний трофей, тому вольєр – це найкращий варіант зі сто-відсотковою гарантією.

Щорічно у згаданому вольєрі добувають: близько 18 голів трофейного оленя (з рогами вагою 8–10 кг), 20 голів трофейної лані, 10 голів трофейного муфлона, а в цілому – більше 70 голів оленячих, не кажучи вже про кабана.

Лісові коні

Центр розведення коней «Допщін», що належить державному лісогосподарському підприємству «Ревуца». Центр фінансується головною дирекцією державних лісів Словаччини. Розводять тут «холоднокровних» коней породи Норік і Гуцулик. Плем’я центру нараховує понад 200 коней, це переважно кобили і лошата. На четвертому році життя лошат тренують і найякісніших залишають у центрі для репродукції, інших продають приватним підприємцям, які працюють у підряді на лісосіках і використовують коней, у тому числі, для трелювань. В ЄС конярство підтримується державою для збереження генофонду, тому існують різні фонди і проекти для фінансування конярства. Середня вартість жеребця чотирьох років може тут коштувати близько 2 тис. євро, але ціну диктує європейський ринок. Конярство – це не прибуткова справа, адже потребує багато часу для отримання результату, пасовища, фінансування та людської турботи і любові. Головна мета таких центрів у ЄС – це збереження безцінного генофонду унікальних порід коней.

Мисливське господарство Сло­ваччини, як ми пересвідчились, не є надприбутковим, як, наприклад, у Німеччині чи Австрії, але головною метою лісівників і мисливців є збереження мисливських традицій та фауни цієї країни. Працівники лісового господарства Словаччини вважають, саме мисливське господарство є найкращим піаром лісової галузі серед громадськості. Словацькі мисливці постійно організовують різні мисливські фестивалі та заходи, на які запрошують всіх бажаючих, особливо дітей, яким дуже це подобається. Крім мисливських свят, лісівники завжди пропонують всім охочим відвідувати ліси, організовують різні екскурсії, подорожі, розвивають рекреацію, туризм та запрошують на риболовлю.

Українським мисливським господарствам є чого повчитись у своїх сусідів – чітко налагодженій системі, економіці, професіоналізму, мисливській культурі, відкритості та ставленню до своїх мисливських традицій.

Роман НОВІКОВ,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top