ТОЗ-25 – елегантна практичність

Переваги та недоліки ТОЗ-25.

Рушниця ТОЗ-25 здатна задовольнити всі побажання будь-якого мисливця-любителя, незалежно від пріоритетного для нього виду полювання.

Висловити свою дум­ку про гладкоствольну рушницю ТОЗ-25 мене спонукали два випадки.

Перший. Мій постійний товариш по виходу на полювання Олександр Найдиш, років з десять тому вирішив поміняти свою вже бувалу куркову одностволку 16-го калібру ІЖ-17, на рушницю, яка була здатна дати мисливцю більше можливостей у полі. Він придбав з рук вживану двоствольну модель ТОЗ-25 того ж калібру. Це дозволило мені ближче познайомитися з достатньо витонченою рушницею, буковий приклад якої має пряму, англійську шийку. На воронованому покритті стволів і поверхні приклада рушниці час викарбував сліди участі цієї зброї у численних полюваннях.

Потертий латунний стяжний болт, який кріпить дерев’яні накладки, що закривають механізм замків у ствольній коробці, блищав на боках щік приклада, нагадуючи очі зайця. Цей болт, що захищає механізм рушниці від зовнішнього впливу і забруднення, своїм виглядом ніби підтверджував надійність рушничного серця – замка. Дійсно, механізм рушниці, не дивлячись на півстолітній вік зброї, працює і зараз без нарікань. Тут потрібно відзначити, що в ті часи до виробництва мисливської зброї ставилися краще.

Найдиш про свою рушницю, яка була випущена понад п’ятдесят років тому і прослужила понад півстоліття, відгукується позитивно. Правда, на одній з дерев’яних накладок з’явилася тріщина. Нарікань на роботу механізму рушниці у нього немає. Осічок рушниця теж не дає, що говорить про нормальний стан бойків і бойових пружин.

Другий випадок стався зовсім недавно, коли один з близьких мені людей запропонував познайомитися з його ТОЗом. Він не мисливець, але, як пам’ять, зберігає цю рушницю. Це теж 25-ка 16-го калібру, але в поліпшеному художньому оформленні. Стан цієї рушниці – добрий, на вигляд вона, як нова, немов тільки що з вітрини магазину. Від вище згаданої рушниці, ця відрізняється великою кількістю гравіювання на ствольній коробці, на металі цівки, ключі й запобіжній скобі спускових гачків. Приклад англійського типу з прямою шийкою, виконаний з горіха із вишуканим малюнком текстури деревини. Приклад цей у кращий бік відрізняється від досить грубуватих форм прикладів сучасних моделей серійних російських рушниць.

Вам, я думаю, знайоме таке відчуття, коли яка-небудь річ з першого погляду подобається або, навпаки, не подобається. Наприклад, ще в 1972 році, коли я вперше побачив ТОЗ-34, ця модель не сподобалась мені не тільки своїм зовнішнім виглядом, незважаючи навіть на свою нагороду, отриману на всесвітній збройовій виставці за оригінальне конструктивне рішення. Інтересу у мене до неї не з’явилося і досі. Ну не впала вона мені до душі. Як кажуть у народі: серцю не накажеш. Хоча на полюванні я неодноразово був свідком прекрасного бою цієї моделі тульського бокфлінту. А ось ТОЗ-25 викликає у мене зовсім інше сприйняття. Також мені до душі моя куркова одноствольна рушниця 20-го калібру моделі ІЖ-17, і мене не тягне змінити її на ІЖ-18 або ІЖ-18Е, перспективніші моделі рушниць з внутрішніми курками. Я не кажу, що ІЖ-18 програє за своїми технічними або зовнішніми даними, але не тягне мене до неї і все тут. До того ж я впевнений, що куркові одностволки на полюванні практичніші.

Але давайте повернемося до моделі ТОЗ-25, і познайомимося з нею детальніше.

Ця двоствольна рушниця має замки з внутрішніми курками і відо­кремленими горизонтально з’єд­на­ними стволами. Модель була розроблена в 1960 році, а в серійному виробництві була з 1963 по 1966 рік. На самому початку випуску моделі ТОЗ-25 рушницю виготовляли тільки в 16-му калібрі, в 12-му вона з’явилась згодом.

Замки цієї рушниці виконані в старій перевіреній системі Енсон-Ділей. Особливо охоче цю систему використовували в своїх рушницях практичні німецькі зброярі. Але не можна не відзначити, що своїми характеристиками ТОЗ-25 дещо перевершує німецькі рушниці таких моделей як 8-ма, 47-ма і 147-ма рушниці фірми Зауер, аналогічні за рішенням моделі фірми Зімсон, а також I і IV моделі фірми Ханнель. Це й зрозуміло, адже при розробці ТОЗ-25 враховувався більш ніж піввіковий досвід експлуатації рушниць подібних систем. Я особисто вважаю ТОЗ-25 кроком вперед у розвитку російської збройової справи, хоча нічого нового в її конструкції немає. Але практичності в застосуванні її на полюванні не відняти, і це безперечно.

ТОЗ-25 розроблялась для аматорського і промислового полювання. Призначалась вона для стрільби з використанням дробових, картечних і кульових патронів. Температурний діапазон експлуатації рушниці становить від -50° до +50° С. За даними заводу ця рушниця витримує не менше 12 тис. пострілів.

Були три варіанти виконання цієї рушниці. У пересічному серійному виконанні ствольна коробка має воронування з незначною кількістю гравіювання. У рушниці в поліпшеному художньому виконанні, що маркується літерою «У», ствольна коробка могла мати хромування, але в кожному разі вона прикрашалась рельєфним гравіруванням. Рушниці штучного виконання, що маркуються літерою «Ш», комплектувалися ложею з горіха, а ствольна коробка прикрашалась рельєфним гравіюванням.

Стволи і цівка у ТОЗ-25 відо­кремлені. Діаметр каналів стволів, довжина яких 700 або 730 мм, відповідає максимальному внутрішньому діаметру паперової (папкової) або металевої гільзи. Дульні звуження каналів стволів стандартні: у правого ствола – получок (дульне звуження 0,5 мм), у лівого – повний чок (дульне звуження 1 мм). Кучність бою згідно з паспортними даними не менше 55 і 70% відповідно. Канали стволів і патронники хромовані. Патронники мають довжину 70 мм.

Вага рушниці 12-го калібру становить 3–3,2 кг, 16-го – 2,9–3,1 кг, що залежить від довжини і калібру стволів.

Ложі виготовляли з горіха, бука або берези. Шийка приклада пряма. Ложе міцне. Воно кріпиться до заднього виступу рамки, за допомогою трубки і гвинта, пропущених через наскрізний канал.

Стволи рушниці мають потрійне замикання – за допомогою рамки на два підствольні гаки і болтом Грінера на виступ у казенній частині стволів. У не повністю закритій системі, спеціальні виступи на рамці запирання виключають мимовільний постріл, тобто оберігають від недбалої випадковості.

Ударно-спусковий механізм змонтовано на окремій основі, що представляє собою рамкову конструкцію. Бойки виконані окремо від курків. У більшості моделей мисливських рушниць бойові пружини пластичні, складних форм. Вони дуже трудомісткі у виготовленні. В окремих системах зустрічаються циліндричні гвинтові пружини, що працюють на стискання. У ТОЗ-25 застосовані бойові пружини, що працюють на закручування. Вони надіті на цапфи курка, а їх вільні кінці спираються на основу ударно-спускового механізму. Ці пружини прості у виготовленні навіть у домашніх умовах. Стиснення бойових пружин й взведення курка виконується за допомогою важеля Річардса при відкриванні стволів. Тому, щоб повернути важіль для відкривання стволів, необхідно прикласти до нього більше зусилля, ніж у інших моделей. Але різниця в зусиллі помітна тільки на початковій стадії користування рушницею, згодом цього не відчуваєш.

Ударно-спусковий механізм розташований в рамці ствольної коробки, прикритий з боків від’ємними дерев’яними накладками-щічками, які утримуються на своїх місцях поперечним болтом. Це оригінальне рішення, прийняте розробниками у цій моделі, дозволяє легко і зручно виконувати огляд, технічне обслуговування і змащування механізму рушниці. Зусилля необхідне для спуску переднього спускового гачка, який обслуговує правий ствол, становить 1,5–2,5 кг, на задньому спусковому гачку (розрахованого для лівого ствола) це зусилля – 2–3 кг. Конструктивне рішення ударно-спускового механізму дозволяє при частковому розбиранні рушниці виконати плавний спуск курків.

Запобіжник у моделі ТОЗ-25 неавтоматичний, і він замикає не курки, а важільні верхні шептила, що є надійніше, і в експлуатації знач­но підвищує безпеку користування рушницею. Я віддаю перевагу автоматичним запобіжникам, які при відкриванні стволів, тобто при повороті важеля відкривання затвора, автоматично встановлюються в запобіжне положення, але є й прихильники неавтоматичних запобіжників. На верхній площині ствольної коробки, по обидва боки від важеля Річардса, розташовані індикатори зведення курків, що дозволяє не дивлячись (пальцями на дотик), визначити з якого ствола вже зроблений постріл, а з якого – ні.

Не можна забувати і про те, що стан робочих якостей рушниць залежить не тільки від вдалого вирішення конструкції, але й від правильної експлуатації при дотриманні всіх рекомендацій виробника, що включає і догляд за рушницею (чистка, змазування, своєчасне виконання техобслуговування і необхідного ремонту). Рушниці, яким мисливці приділяють належну увагу, рідше підводять власника на полюванні й довше служать господарю.

Настільки короткий період серійного випуску рушниці ТОЗ-25 не може зменшити кількість її позитивних конструктивних і експлуатаційних якостей. Майже п’ятдесят років, упродовж яких ця модель перебуває в експлуатації, служачи вірою і правдою мисливцям, говорить тільки на користь цієї вдалої розробки тульських зброярів.

Тримаючи в руках цю рушницю, мимоволі згадуєш, що в країнах Заходу збройові фірми до цих пір продовжують випускати свої легенди, що з’явилися на світ набагато раніше, ніж ТОЗ-25. Їх вдалі конструкції перевірені часом і практикою, а тому мають постійний попит і у сучасних мисливців. Росіяни ж забули про свої легендарні моделі, такі як ІЖ-58 і ТОЗ-25, які і в даний час досить популярні серед мисливців. Дуже шкода, що скоро ці моделі, відпрацювавши свій ресурс, залишать в історії розвитку мисливських гладкоствольних рушниць лише друкований рядок.

Володимир ВИПРИЦЬКИЙ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top