Колір смарагда – зелений

Охорона природи України за європейськими стандартами.

Останнім часом все частіше термін «Смарагдова мережа» лунає по радіо, в пресі, про нього часто говорять науковці, лісівники, навіть міністри.

Що таке Смарагдова мережа, для чого і яким чином вона створюється в Україні – про це і піде мова у статті.

У 1979 році європейські країни підписали Бернську конвенцію – міжнародну угоду, що покликана охороняти види тварин, рослин а також оселища, які потребують збереження на рівні всієї Європи. 1996 року до числа таких приєдналась і Україна.

Участь України у Конвенції дуже важлива. Адже, якщо поглянути на карту Європи, то стає зрозуміло, чим Україна така унікальна з точки зору охорони природи. На території нашої держави зустрічається 70% всього різноманіття життя Європи. При цьому, саме через Україну проходить Дніпровський міграційний шлях, яким мігрують мільйони птахів щороку, прямуючи у теплі краї. Більше того, саме Україна на 40% зайнята степовою зоною. Тому, все різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна зберегти переважно у нас. Більше того, серед видів, які зустрічаються на нашому Поділлі, Донбасі і у Криму дуже багато ендеміків. Цим терміном називають рослини і тварин, які зустрічаються лише в одному місці і більше ніде у світі. Тому, зусилля всіх європейських країн, направлені на охорону таких видів, повинні бути скеровані на те, щоб допомогти в цій справі Україні.

Очевидно, що зберегти будь-який вид можна лише охороняючи оселища цього виду. В той же час, природні оселища теж можна охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Пріоритетні для охорони в Європі види були визначені на міжнародному рівні. Їхні переліки затверджені в резолюціях № 4 та № 6 Конвенції у 1996 році. Після цього Постійний комітет Конвенції вирішив, що охороняти в Європі види і оселища можна лише виділяючи для цього спеціальні території та підтримуючи на них такі умови, які необхідні для процвітання цих видів і оселищ. Ділянки, які обираються для цього, називають «територіями особливого природоохоронного інтересу» і передбачається що всі вони в сукупності охоплять щонайменше 60% популяцій пріоритетних видів і 60% площі рідкісних оселищ.

Мережа таких територій у країнах Європейського Союзу називається «Натура 2000», а за межами ЄС – мережа «Емеральд» або «Смарагдова». Для України створення цієї мережі є не лише важливим завданням з точки зору охорони природи, а й безпосередньо є частиною євроінтеграційного процесу. Так, створення мережі, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом має бути завершене до 2021 року. В даний момент триває як планування самої мережі, так і формування відповідного законодавства для цього.

З першого погляду можна подумати, що Смарагдова мережа – це аналог природно-заповідного фонду. Але це зовсім не так. Межі територій Смарагдової мережі визначаються науковцями і проходять лише там, де це дійсно потрібно для збереження видів і оселищ, незалежно від меж землекористування і адміністративного поділу. Після вступу в силу законодавства про мережу, розпоч­неться розробка менеджмент-планів для кожної з територій і на них будуть запроваджені відповідні охоронні заходи. Такі, які потрібні для кожного з видів і оселищ. Це може бути обмеження строків сінокосіння або й необхідність його проведення, обмеження зміни гідрологічного режиму або інші незначні заходи. Є лише одна суттєва зміна, що торкнеться всіх територій, які увійдуть у Смарагдову мережу – нові форми господарської діяльності на них треба буде погоджувати, враховуючи потреби всіх рідкісних видів і оселищ. Це означає, що навряд чи поряд з вашим селом побудують завод, звалище або свиноферму. Смарагдова мережа покликана зберігати природу і всі, хто до неї небайдужий, – виграють від цього.

Більше того, визначення, де саме найбільш важливо охороняти кожен з видів та кожне з оселищ – відбувається на міжнародному рівні. Тобто, для включення у мережу обираються першочергово найбільш важливі для кожного з видів і оселищ території, не залежно від того, в якій країні вони розміщені. Звісно, для того, щоб Постійний комітет Бернської конвенції міг надати належну міжнародну оцінку, спершу українські науковці мають докласти максимум зусиль для вивчення нашої природи.

Таким чином вперше в історії України будується система природоохоронних територій, що відштовхується безпосередньо від потреб самих видів тварин і рослин, а також рідкісних типів оселищ.

Будівництво мережі охоплює всю Україну. В країнах ЄС цей процес пішов уже значно далі. Загалом, Території особливого природоохоронного інтересу охоплюють 18% площі Європейського Союзу і оголошення нових триває. Крім того, в ЄС виділяються значні кошти на компенсації землекористувачам, на менеджмент таких територій. Для України це все – питання сьогоднішнього дня, адже до моменту вступу у ЄС нам необхідно підготувати Смарагдову мережу та зробити менеджмент-плани.

В листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему Смарагдової мережі для України, яка включила 271 територію. Їхні карти і описи можна побачити на сайті Ради Європи (https://goo.gl/QWpbvs). Сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України, разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже наукові вишукування потребують багато часу і все відразу дослідити неможливо. А мережа сьогодні охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.

ДОВІДКА:

Оселище (англ. – habitat) – новий термін, що запроваджується зараз в Україні. Всі види живих істот можуть існувати лише там, де для них існують придатні умови. Також, чимало видів можуть існувати лише у чітко визначеній кампанії «сусідів». Тому розділяють два поняття. Оселище виду – місце, в якому на будь-якому етапі мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів можуть бути місця гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Це все їхні оселища. Друге поняття – природне оселище – чітко визначений набір видів (як правило рослин), що зростають разом у чітко визначених специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним гравієм тощо.

Олексій ВАСИЛЮК,
МБО «Екологія-Право-Людина»,
Газета “Природа і суспільство”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top