«Громадський контроль» як інструмент тиску

Гостра дискусія навколо антимисливських законопроєктів.

14 лютого в Екокомітеті Верховної Ради відбулось обговорення Проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (№ 2448). На заході зібралося багато експертів із мисливського господарства, керівники громадських організацій та відомств, представники Держлісагентства, науковці, народні депутати, ЗМІ та, звичайно, ініціатори цього Законопроєкту – зоозахисники.

Законопроєкт № 2448 передбачає так званий «громадський контроль» за обліком мисливських тварин, а насправді – тиск на мисливські господарства та можливість зупинити їхню діяльність на 1–2 роки. Після прийняття цього «закону» будь-який громадянин чи то природоохоронна громадська організація, ми навіть здогадуємось яка, буде мати право ініціювати «контрольний» облік тварин у мисливському господарстві та заборонити полювання – єдине джерело фінансування господарства, іншими словами, паралізувати його діяльність на роки. Це шлях до банкрутства мисливських господарств та знищення всієї мисливської галузі. Більше того, цей «проєкт» – не що інше, як інструмент вимагання та тероризування користувачів.

Хочемо нагадати, що нині всі обліки мисливських тварин проводяться відповідно до Закону за участю представників відповідних служб та відомств: Державної екологічної інспекції, обласного управління лісового та мисливського господарства, Головного управління Держпродспоживслужби, Департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадськості. Результати обліків вважаються офіційними і подаються у держстат користувачами у вигляді встановленої форми 2 ТП (полювання). На основі цих обліків державні органи надають користувачам ліміти на добування мисливських тварин. Більше того, у країнах ЄС взагалі не проводять обліків для надання лімітів на добування дичини. Їх проводять лише з науковою метою, бо рахування тварин, що мешкають вільно у природі – це фікція. Ліміти у ЄС формуються лише на підставі результатів добування дичини. Разом з цим, чисельність диких мисливських тварин там збільшується з кожним роком.

Постає питання: «Можливо, екоактивісти чимось не тим займаються? Можливо, їм треба зібрати всі свої сили задля боротьби з браконьєрами, які душать нашу природу? Можливо, необхідно зосередитись на шкідливих для фауни технологіях та хімікатах агросектору, який знищує дичину? Можливо, варто привернути увагу влади до проблем мисливського господарства, допомогти галузі розробити Програми розвитку, реформування, створити Фонди фінансування з держпідтримкою задля охорони, відтворення, розведення та розселення диких тварин?»

А ні, екоактивісти і народний депутат Олександр Качура, через якого і зайшов у Верховну Раду Законопроєкт № 2448, стверджують, що чисельність дичини знижується, винні в цьому мисливці, про що свідчить цитата депутата: «Користувачі мисливських угідь навмисно завищують цифри мисливських тварин для отримання більшого прибутку».

Запекла дискусія круглого столу акцентувалась не тільки на «реформаторському» Законопроєкті № 2448, а й зачепила нещодавно зареєстровані відверто антимисливські проєкти Законів № 2232 та № 0870, ініціаторами та розробниками яких є ті самі люди.

Так, мисливська галузь потребує змін, але ж невігластво, яке пнеться її реорганізовувати, залишається. Проєкт Закону № 2448 отримав кілька суттєвих зауважень Міністерства енергетики та охорони довкілля та Державного агентства лісових ресурсів, їх потрібно повернути на доопрацювання фахівцям, а науковці та громадські мисливські організації взагалі вважають, що всі ці проєкти не мають права на життя у будь-якому вигляді й призведуть до знищення мисливської галузі в Україні.

Впродовж трьох годин велася гаряча дискусія і кожна зі сторін висувала аргументи на свою користь. Правда, тих, хто стояв на боці мисливської галузі, а це високопосадовці, експерти, науковці, керівники громадських організацій, депутати – була переважна більшість. Зоо­захисники намагались апелювати, але їхні коментарі були не переконливими для фахівців, було видно, що вони далекі від проблем мисливського господарства, знань біології і навіть, самої екологічної науки, яку вони, як їм здається, так яро захищають.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький проаналізував Законопроєкти № 2448 та № 2232 та запропонував поки їх відкласти і ось чому:

– Законопроєкт № 2448, у разі його прийняття, може мати катастрофічні наслідки для мисливської галузі. Користувачі, відповідно до Закону «Про мисливське господарство та полювання», й зараз залучають, окрім відповідних контролюючих державних установ, науковців і громадськість, які проводять відповідний контроль. Фактів недопущення громадськості до участі в обліках дичини у нас не зафіксовано. На нашу думку, запропоновані Законопроєктом зміни та доповнення дадуть можливість маніпулювати та тиснути на користувачів угідь.

Разом з цим, ми маємо багато звернень та нарікань на Законопроєкт № 2232. Заборона регулювання хижаків, таких як: лисиця, вовк та бродячі собаки, що передбачено цим проєктом, призведуть до вкрай негативних наслідків для всього суспільства. В Україні за рік фіксується близько 1500 випадків захворювання на сказ. Ми на другому місці в Європі за показником захворювання на сказ, основним переносником якого є лисиця. А її щільність у нас нині у 15 разів перевищує норму.

Нещодавно, за результатами виїзного засідання профільного комітету Верховної Ради, було рекомендовано розробити Концепцію розвитку мисливського господарства, – нагадав Андрій Заблоцький. – Нині Урядом розробляється така Концепція і в ній будуть враховані пропозиції та зауваження зоозахисників. Цей документ буде анонсовано в кінці лютого, тому потрібно відкласти розгляд згаданих Законопроєктів мінімум до презентації цієї Концепції. Тоді стане зрозуміло, куди рухатись далі нашому мисливському господарству, щоб вийти на його збалансований розвиток, враховуючи гуманне ставлення до тваринного світу.

– Активісти, які сьогодні зібралися тут, за своєю освітою та зайнятістю не знають, що відбувається безпосередньо в угіддях, – зазначив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний. – Ті Законопроєкти, які ми сьогодні обговорюємо, це знищення лісової і мисливської галузі народного господарства. Знищення свідоме. Мені незрозуміло, як держава може підтримувати знищення державної галузі?

Закликаю прислухатись до нас. Адже головна причина зменшення дичини – НЕ мисливці, а вплив на ландшафти і довкілля великих агровиробників. Науковці доводять, що у 60% випадків на зменшення фауни впливають саме сільськогосподарські роботи, під час яких застосовують агрохімікати, небезпечну для тварин техніку тощо. У нас одне прохання до народних депутатів і суспільства: «Почуйте нас!», бо останні 10 років чують тільки зоо­захисників.

– Щодо громадського контролю за чисельністю тварин, то введення такого порядку викличе взагалі безлад у мисливських угіддях, – впевнений завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБІП та Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. – Для контролю, про який говориться у проєкті, необхідна просто відкрита інформація, приміром, що у певному господарстві проводиться облік тварин, аби ті, хто мають бажання, взяли участь у ньому, що, до речі, передбачено чинним законодавством. Контролюйте під час первинних обліків. У чому проблема? Ці обліки проводяться у першу декаду лютого. СНІП є, методики є, порахували, звіти відправили до Києва, де до першого травня Мінекоенерго затверджує ліміти. Уявімо ситуацію, що через місяць після первинного обліку на вимогу якогось громадянина ми будемо зобов’язані зробити повторний «контрольний» облік. По-перше, вже не буде погодних умов для результативного проведення таксації, по-друге, дичина починає приводити потомство, починається період тиші, а тут з’являється чинник турботи. Мисливські угіддя – це не ферма з парканом і не овочева база, тут тварини мешкають у вільних природних умовах. Вони мігрують, розмножуються тощо. А тепер уявіть, що цей громадянин приходить у господарство і каже: «…давайте платіть або проводьте «контрольні» обліки…». Це чистої води інструмент для шантажу та вимагань!

– Деякі депутати кажуть про наше покоління, що ми релікти з минулого століття, але у нас є життєвий досвід за плечима. Я був Міністром лісового господарства, а згодом, ставши народним депутатом, очолював Екокомітет при Верховній Раді. Тому питання бути полюванню чи ні, поставало в той час, – нагадав Валерій Самоплавський. – Я поважаю вегетаріанців, зоозахисників, але… Одного разу в мене відбулася відверта розмова на цю тему з Віктором Ющенко та тодішнім міністром екології Іваном Зайцем. Я їх запитав: «Ви люди, які їсте м’ясо тварин, скажіть мені, що є більш аморальним: те, що дітки у селі доглядають за кроликами, курчатами, поросятами, годують їх, дають імена, а потім їхні батьки ріжуть тварин, знімають шкіру, відрубують голови та їдять? Чи те, що мисливці, які охороняють та годують дичину у лісі, потім на неї полюють? Для моїх абонентів це був незаперечний аргумент».

Не ми придумали природу – Бог створив. Не людина придумала харчовий ланцюг. Але те, що у мисливському господарстві має бути жорсткий контроль – переконаний. Але це треба робити з розумом.

А що ж «зоозахисники»?

– Ми зрозуміли, ви боїтеся, що Законопроєкт № 2448 призведе до перевірок упродовж усього року, але ні, цього не буде, добропорядним мисливським господарствам взагалі турбуватись нема про що, у них все добре. Це стосується тільки тих, хто знищує тварин і дописує чисельність у звітах, – переконувала присутніх Андріана Байло.

До речі, хто з нею не знайомий – знайомтесь – свіжа екологічна кров. Ця амбіційна любителька природи поставила собі за мету теж побороти мисливство в Україні. Але здолати не тільки мисливців, а й самого Володимира, нашого, Борейка, який, на її думку, тільки заважає зоо­захисникам, а не бореться з ганебним явищем – мисливством. Сама А. Байло, як очільниця нового екоруху – ГО «Зелена Сила – Green Power», з’явилася не так давно. Сторінка у Фейсбуці цієї організації зареєстрована всього два роки тому, але у завзятості та амбіційності їй може позаздрити навіть наш мастодонт, екоптеродактиль – пан Борейко. Щодо фінансування цієї завзятості, то джерела поки що приховані від очей громадськості, але її чоловік запевняє, що він бізнесмен і він узяв на себе тягар з утримання «сильної зелені».

Звичайно, всім цим обіцянкам-цяцянкам пані Байло ніхто не вірить, адже у залі зібралися дорослі люди, які вміють читати, а в Законопроєкті № 2448 чітко написано: «На вимогу громадянина України або природоохоронної громадської організації в мисливських угіддях будь-якого користувача може проводитися контрольний облік мисливських тварин певного виду (видів) у строк до 40 календарних днів з дня затвердження акту первинного обліку. У разі виявлення розбіжностей між даними про кількість (щільність) мисливських тварин, наданими користувачем та даними громадського контролю, полювання забороняється до двох рокiв із можливою пролонгацією ще на два роки». І так до безкінечності… І ці дорослі люди розуміють, що це перетвориться на терор мисливської галузі.

Розгляд мисливських Законопроєктів у залі Комітету Верховної Ради порушив і таку проблему як сказ диких тварин.

– Сьогодні, коли з’являється скажена тварина, звертаються за допомогою до мисливців, хоч вони й не повинні відстрілювати їх, – зазначила кандидат біологічних наук і молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Євгенія Яніш. – Якщо Законопроєкт № 2232 буде прийнятий без змін, мисливці вже не зможуть долучатися до вирішення цієї проблеми. Тобто воно буде повністю перекладене на органи місцевої влади та громадські зоозахисні організації, які не мають ні засобів, ні поняття як із цим боротись.

І ще. На неодноразові закиди з боку мисливців збільшити відповідальність за браконьєрство аж до кримінальної, зоозахисники у залі погоджувалися, але кволо. Натомість і у їхніх виступах до Законопроєкту переважало словосполучення «заборона мисливства», а не боротьба з браконьєрством чи сказом, охорона, відтворення тварин тощо. Проте саме мисливці утримують державний фонд диких мисливських тварин, щороку інвестуючи в нього 16 мільярдів євро, створюючи більше 100 тисяч робочих місць в країні.

– На мою думку, Законопроєкт № 2448 – проєкт про шантаж та тиск на користувачів мисливських угідь і про пряму некомпетентність авторів цього документа. У пояснювальній записці згаданого проєкту не вказано жодних причинно-наслідкових зв’язків, в усьому звинувачуються мисливці, не враховуючи впливу на природу інших, більш згубних чинників, які вже згадувалися сьогодні. Законопроєкт № 2232 – антиекологічний та антинародний, бо вони призведуть до зменшення біорізноманіття та до епідеміологічної загрози, тому ці Законопроєкти не мають право на життя, – наголосив помічник народного депутата, науковець Василь Новицький.

– Мисливство не є хобі, мисливство – це стале природокористування, – зауважив керівник Всеукраїнської мисливської спілки Сергій Андросюк. – Мисливці відіграють важливу роль у збереженні тварин. І це визнає ряд міжнародних природоохоронних організацій. Ми маємо йти європейським шляхом. Це означає сприяти розвитку мисливської галузі, яка почала розвиватися знову лише після 2000-х років, коли угіддя почали надавати у користування всім бажаючим, хто може довести свою спроможність у ефективному веденні мисливського господарства. За таким принципом працює весь цивілізований світ.

Не знаємо, чи почули представників мисливської галузі та тих, хто стоїть на їхньому боці, народні обранці, тим більше екоактивісти, подивимось. Все може вирішитись уже найближчим часом і буде залежати від рішень Екокомітету та народних депутатів у сесійній залі. Але мисливській спільноті не варто надіятись на прихильність та на диво. Варто готуватись до відстоювання своїх прав та захисту природи.

Не варто розраховувати на те, що опонент не прийде, варто розмірковувати над тим, з чим ви зможете його зустріти. Не розраховуйте на те, що він не нападе, зробіть напад на себе неможливим.

« 1 of 2 »

Роман НОВІКОВ,
Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top