Лісокультурна справа

З віковим ювілеєм, рідна кафедро!

Історія виникнення й розвитку кафедри лісових культур (нині кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Національного університету біоресурсів і природокористування України) нерозривно пов’язана зі становленням вітчизняної лісокультурної та лісомеліоративної справи, розвитком фахової освіти в Україні і розбудовою лісогосподарського факультету у Києві.

Витоки кафедри лісових культур сягають 1919 року, коли на лісовому відділенні Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (у Харківський період історії факультету) було засновано кафедру лісових культур. Першим заві­дувачем кафедри було призначено професора А.П. Тольського, який очолював її до 1921 р. Уся фахова діяльність Андрія Петровича є яскравим прикладом творчого таланту і високої ерудиції Лісівника, непересічної відданості його Величності Лісу та невтомного служіння лісокультурній справі. Його перу належить чотиритомне видання «Частное лесоводство» загальним обсягом понад 1000 сторінок, яке упродовж кількох десятиліть було настільною книгою лісівників-практиків. Нині, з урахуванням тематики конференції, доречно згадати не дуже відомий широкому загалу фахівців вислів Андрія Петровича: «Лесокультурное дело далеко не является частным делом лесного хозяйства, а тесно связано с хозяйством страны и благосостоянием населения и, таким образом, приобретает общегосударственное значение», який був, є і буде лишатися актуальним упродовж існування людства.

У різні роки, впродовж минулих ста років, кафедру очолювали знані далеко за межами України корифеї лісівничої справи:

Професор Ілля Олексійович Яхонтов (1921–1930), вільно володів п’ятьма іноземними мовами, якому без захисту дисертації було присуджено науковий ступінь доктора наук і вчене звання професора, та який упродовж 1943–1944 років очолював УкрНДІЛГА;

 

Доцент Роман Тимофійович Кравченко (1930–1935), читав лекції виключно українською мовою і у 1936 році був репресований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, а у повоєнні роки повернувся до роботи за фахом і брав участь у розробці Генплану розвитку лісового господарства України на 1956–1970 роки;

Професор Вальтер Едуардович Шмідт (1935–1941), плідно співпрацював з професором Є.В. Алексєєвим та з академіком П.С. Погребняком і, якого, по праву, можна вважати співавтором вітчизняної лісової типології, особливо з питань, щодо її застосування у лісокультурній справі. Перу Вальтера Едуардовича належить добре відомі лісівникам різних поколінь монографії: «Лесные культуры в главнейших типах леса» та «Агротехника культур», у яких він узагальнив понад 30-річний досвід штучного відтворення лісів;

Доцент Микола Михайлович Ягніченко (1944–1953), у довоєнні роки тривалий час працював лісничим у Чугуєво-Бабчанському лісгоспі, а коло його наукових інтересів було зосереджено на природі та культурі амурського коркового дерева на Україні, свідченням чого є його, відомі широкому загалу фахівців, праці: «Амурское пробковое дерево и разведение его на Украине» та «Разведение амурского бархатного дерева в Украинской ССР»;

Професор Борис Йосипович Логгінов (1953–1974), відомий вчений у галузі агролісомеліорації та лісових культур, один із кращих учнів академіка Г.М. Висоцького, організатор лісової й агролісомеліоративної науки в Україні, дійсний член Української академії сільськогосподарських наук, який у важкі повоєнні роки очолював вітчизняну галузеву науку, працюючи директором Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації. Його перу належать понад 300 наукових праць різного ґатунку, серед яких добре відомі лісівникам монографії: «Агролісомеліорація» та «Основы полезащитного лесоразведения», а також навчальні посібники для студентів – «Краткий курс лесных культур», «Лесное семеноводство» і «Лесные культуры». Під його керівництвом виконано та успішно захищено 9 докторських і 39 кандидатських дисертацій. Саме до його наукової школи належать співробітники кафедри – декан лісогосподарського факультету, доцент Дубінін Георгій Володимирович; доктор біологічних наук, професор Гордієнко Михайло Іванович, кандидат с.-г. наук, доцент Корецький Георгій Семенович, доктор с.-г. наук, професор Бровко Федір Михайлович, а також відомі широкому загалу науковці: доктор с.-г. наук, професор Білоус Василь Іванович; доктор с.-г. наук, професор Ониськів Микола Ількович, доктор с.-г. наук, професор Левон Федір Михайлович, кандидат с.-г. наук, професор Вакулюк Павло Гаврилович та багато інших представників галузевої науки і лісокультурного виробництва;

Професор Прокіп Григорович Кальной (1974–1984). Одинадцятирічний термін, упродовж якого він очолював кафедру, вирізнявся значною активізацією наукових досліджень, удосконаленням форм і методів навчальної роботи та суттєвим поліпшенням матеріальної бази, широким впровадженням у навчальний процес технічних засобів навчання. За його проектами у Боярській ЛДС було створено низку експериментальних, дослідно-виробничих об’єктів, серед яких унікальні еколого-географічні культури сосни і дубово-соснові культури на ділянках з різною підготовкою зрубів та ряд інших, які й нині слугують взірцем для науковців інституту. Значного фахового резонансу на теренах колишнього Радянського Союзу набув ініційований і проведений Прокопом Григоровичем у 1982 році Всесоюзний науково-практичний семінар завідувачів кафедр лісових культур. На цьому зібранні було розглянуто проблемні питання з лісокультурної підготовки фахівців для лісової галузі та намічено стратегічні напрямки їх вирішення, які і зумовили подальший розвиток фахової освіти та галузевої науки у вітчизняній лісокультурній царині;

Професор, член-коре­с­пон­дент Української академії аграрних наук, Заслужений працівник народної освіти України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Анатолій Васильович Цилюрик (1984–2002), під керівництвом якого на кафедрі було продовжено роботи, пов’язані з удосконаленням навчального процесу, його організаційного та методичного забезпечення. За час його керівництва співробітниками кафедри опубліковано понад 20 монографій та видано три підручники з дисципліни «Лісові культури», а особисто А.В. Цилюриком розроблено систему з оздоровлення осикових насаджень в Україні, опубліковано понад 250 наукових праць, із них 2 монографії, 49 методичних розробок з різних питань навчального процесу, 7 навчальних посібників, по два видання підручника і практикуму «Лісова фітопатологія» та атлас «Грибы лесных биоценозов»;

Професор Віктор Мельхіорович Маурер керував кафедрою лісових культур, починаючи з 2002 до 2016 р. Їй було повернуто історичну назву «Кафедра лісових культур», яку за велінням часу у 2012 р. було змінено на «Лісовідновлення та лісорозведення».

Кожний з них вніс непересічний вклад у розбудову кафедри, започаткував славні традиції, які живуть і нині та допомагають готувати висококваліфікованих фахівців для лісового і садово-паркового господарства, примножувати здобутки галузевої науки та впроваджувати їх у виробництво.

Науково-педагогічними працівниками та вихідцями кафедри різних років є знані далеко за межами країни професори В.І. Білоус, П.Г. Вакулюк, М.І. Гордієнко, Ф.М. Левон, М.І. Ониськів, А.О. Бондар, А.Ф. Гойчук, С.Б. Ковалевський, Л.П. Леонтяк, В.О. Рибак, В.П. Шлапак, доценти Г.В. Дубінін, Б.М. Махмет, Г.С. Корецький, Л.С. Киричок, С.Г. Зражва, С.М. Грисюк та багато інших.

Кафедра відома своїми науковими школами: професорів І.О. Яхонтова, В.Е. Шмідта, Б.Й. Логгінова, В.О. Бодрова, П.Г. Кального, М.І. Гордієнка, О.І. Пилипенка. Особливо плідною своїми учнями-науковцями є школа Заслуженого діяча науки і техніки, професора Михайла Іванович Гордієнка. Під його керівництвом захищено 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. За результатами проведених ним досліджень опубліковано понад 300 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі, 16 монографій та 4 підручники.

У липні 2016 р., з метою оптимізації структури ННІ лісового і садово-паркового господарства, за наказом ректора університету, проф. С.М. Ніколаєнка, відбулося об’єднання кафедр лісовідновлення та лісорозведення і лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Завідувачем об’єднаної кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій, на конкурсних засадах, було обрано Заслуженого лісівника України, Відмінника лісового господарства України, Відмінника народної освіти України, академіка Лісівничої академії наук України, Заслуженого науково-педагогічного працівника НУБіП України, професора Віктора Мельхіоровича Маурера.

Нинішній склад кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіПу

Нині славні традиції кафедри продовжують сивочолі ветерани професори: О.І. Пилипенко, Ф.М. Бровко, В.М. Маурер, В.Ю. Юхновський та доцент В.М. Малюга, досвідчені у розквіті сил 35–50-річні доценти: С.М. Дударець, І.В. Іванюк, Ю.І. Косенко та А.П. Пінчук, амбітна і всезнаюча молодь, доценти: І.М. Бобошко-Бардин, О.Ю. Кайдик, Г.О. Лобченко, О.В. Соваков, ст. викладач О.Ю. Чорнобров, аспіранти І.В. Кімейчук, Ю.С. Іваненко, С.О. Максімцев, Л.П. Мележик, А.П. Расенчук, Р.П. Радько, О.С. Фарисей та Е.А. Федорук.

Учасники науково-практичного семінару завідувачів кафедр лісових культур вищих навчальних закладів СРСР, 1982 рік

В непростих умовах сьогодення зусилля вчених кафедри зосереджені на підготовці висококваліфікованих фахівців лісового і садово-паркового господарства, конструкторів, агрономів та землевпорядників. Зокрема вони забезпечують навчальний процес із підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальностями: «Лісове господарство», «Садово-паркове господарство», «Галузеве машинобудування» і «Геодезія та землеустрій», а також студентів магістратури за кафедральними програмами перших двох спеціальностей. Загалом педагогами кафедри, залежно від діючих магістерських програм, викладається понад 25 навчальних дисциплін.

Основні зусилля співробітників кафедри спрямовано на підвищення науково-методичного рівня викладання дисциплін магістерських програм: «Поновлення та розведення лісу», «Лісова меліорація», «Декоративне розсадництво» і «Відтворення лісів та лісових меліорацій». Головною навчальною метою професорсько-викладацького складу є формування у майбутніх фахівців здатності динамічно поєднувати теоретичні знання, практичні уміння, комунікативні навички та виконавську відповідальність під час вирішення завдань з відтворення лісів, лісової меліорації і декоративного розсадництва та впровадження інноваційних технологій.

В умовах інтегрування віт­чизняної вищої освіти до світового освітянського простору, максимальну увагу співробітники кафедри приділяють удосконаленню процесу підготовки спеціалістів лісового і садово-паркового господарства шляхом гармонізації фахової освіти й галузевої науки до сучасних потреб виробництва. З цією метою у навчальному процесі постійно зростає питома частка нових видів навчальних занять: виїзних навчально-наукових і науково-практичних семінарів, багаторівневого стажування на виробництві, реального дипломного проектування і практичних майстер-класів.

Якісному забезпеченню навчального процесу сприяють кафедральні навчальні і навчально-науково-виробничі лабораторії: лісових культур, лісових меліорацій, захисного лісорозведення, магістерської та аспірантської підготовки, лісового насінництва і розсадництва з відділеннями: контролю посівних якостей насіння, мікроклонального розмноження деревних рослин і навчально-дослідним розсадником та фахова наукова бібліотека з особистих зібрань класиків-лісівників, яка налічує понад дві тисячі фоліантів, серед яких чимало раритетних.

Наукова робота кафедри зосереджена на проведенні фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на опрацювання теоретичних і технологічних основ нових підходів (екоадаптаційного і трансформаційного) до відтворення лісів, осучаснення лісового насінництва, оптимізації агроландшафтів, дослідження зональних особливостей систем лісового і декоративного розсадництва, розробку технологій мікроклонального розмноження деревних рослин, лісової рекультивації техногенно-порушених земель, лісової меліорації та агролісівництва.

Міжнародна діяльність кафедри спрямована на налагодження співробітництва із навчальними, науковими та виробничими закладами країн Європи та Північної Америки з метою обміну досвідом і фаховими знаннями з відтворення лісів, лісового й декоративного розсадництва, лісових меліорацій та агролісівництва, а також залучення міжнародних грантів для реалізації спільних наукових проєктів.

Для успішного вирішення завдань сьогодення, які стоять перед колективом кафедри, окрім навчально-наукового і науково-методичного забезпечення, вкрай необхідна сучасна матеріально-технічна база. Університет та інститут основну частину витрат, пов’язаних із підготовкою бакалаврів та магістрів для лісового і садово-паркового господарства, беруть на себе. Але цього, на превеликий жаль, незавжди вистачає. Тому, співробітники докладають максимум зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази кафедри. Тільки за останні роки зусиллями кафедри облаштовано згадувану вище навчально-науково-виробничу лабораторію «Лісового насінництва і деревного розсадництва», у напівпідвальному приміщенні корпусу, відремонтовано приміщення лабораторії насіннєвого контролю, створено класи магістерської та аспірантської підготовки, укомплектовано фахову бібліотеку особистих зібрань класиків-лісівників: академіка Г.М. Висоцького, професорів З.С. Головянка, Б.Й. Логгінова, П.Г. Кального, Д.Д. Лавриненко, А.І. Котова, М.І. Гордієнка та П.Г. Вакулюка. Нині, на навчально-дослідному розсаднику, за сприяння і допомоги благодійників кафедри, Ректорату університету, дирекції інституту споруджується лабораторія деревного розсадництва, яка дозволить суттєво поліпшити умови для проведення наукових досліджень та практичних і лабораторних занять зі студентами.

Відзначаючи розуміння та дякуючи за постійну увагу і сприяння Ректорату університету, керівництву лісової галузі та підпорядкованих йому підприємств, науково-педагогічні працівники кафедри усвідомлюють, що сила кафедри не тільки в тих, хто був біля її витоків, хто сіяв упродовж століття і продовжує сіяти розумне, добре і вічне, а й у її майбутніх студентах, випускниках: дипломниках, аспірантах і докторантах, які своїми знаннями, натхненною працею, вірним служінням Батьківщині щоденно примножували, примножують і примножуватимуть славу рідної кафедри та своєї Alma mater. Вітаючи усіх з віковим ювілеєм кафедри, бажаємо плідної праці, нових здобутків і добрих справ та засвідчуємо, що ми завжди готові і надалі бути надійними партнерами у співпраці з колегами по фаховій освіті, галузевій науці, виробничниками установ і підприємств лісового і садово-паркового господарства на благо Вітчизни та Українського лісу.

Віктор МАУРЕР,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top