Стратегія дій

Виконання вимог Карпатської конвенції як запорука сталого лісоуправління в Карпатах.

На останніх загальних зборах Лісівничої академії наук України розглядалися, поряд з іншими, завдання лісового сектору України в рамках виконання положень Карпатської конвенції. Своїми думками з нашим кореспондентом ділиться перший заступник директора з наукової роботи Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов.

– Карпатська конвенція розглядає шляхи вирішення проблеми зменшення площ лісів та стійкі тенденції глобальної зміни клімату через призму запровадження сталого управління лісами. Як можна сформулювати ті завдання, що стоять у її рамках саме перед українськими лісівникам, які господарюють у гірських лісах?

– Якщо коротко – дуже просто: читати «Стратегічний план дій» і виконувати кожний пункт. Усі цілі, які викладені в ньому, виходять із завдань, поставлених «Протоколом про стале управління лісами», який є обов’язковим для виконання. Вони чітко розписані у 18 пунктах Стратегічного плану дій, присутні цілі і заходи, спільні програми, проекти, освіта, інформація та обізнаність, ефективність дій, а також конкретні питання, що стосуються лісогосподарської діяльності. Також відмічено необхідність підтримки та розширення лісового покриву.

Одне із основних завдань – площа лісів, яка в нас зафіксована у 2010 році, має не зменшуватися! Друге, забезпечення продуктивних функцій лісів та їх значення в розвитку сільських територій. Це 5-та мета Стратегічного плану дій, в якій передбачено п’ять важливих різнопланових заходів, спрямованих на стале і ефективне лісоуправління, збалансоване використання продуктів лісу і боротьбу з нелегальною лісозаготівлею та пов’язаною з нею торгівлею шляхом проведення відповідної політики та раціонального використання деревини.

На зустрічі робочої групи сталого лісоуправління біля Шопранського лісового університету, Угорщина

Якщо ми говоримо, що у нас є села поряд з лісами, ми повин­ні розуміти, що люди у них мають жити достойно і розвивати свої громади, а наші дії повинні цьому сприяти. Тому що сталий розвиток, це – поєднання трьох складових – економіки, екології і соціальної сфери. Важливим є вирішення завдання, за рахунок чого мають жити місцеві жителі. Один із аспектів – збирання грибів, ягід, лікарських трав – чимала кількість людей живе за рахунок цього.

Ще одним важливим передбачуваним заходом, складним, на мій погляд, є розробка та поширення системи оплати за екосистемні послуги. Всі хочуть мати чисту воду, чисте повітря, гарні краєвиди тощо. Але ніхто не задумується, хто за це буде платити. Наприклад, в Австрії, там чітко встановлено: беруть чисту воду, яку їм забезпечили ліси, і платять лісовій галузі. У нас навпаки – в умовах розширення сфери приватної власності, є особи, які хочуть використовувати багатофункціональність лісів, але не хочуть на це витрачати кошти. Так довго тривати не може, якщо ми хочемо мати ефективне господарювання. Це щодо забезпечення продуктивних функцій лісів.

Народний депутат України Олександр Матусевич та міжнародний експерт з лісоуправління ВІнфрід Зюсс на гірській лісозаготівлі із застосуванням канатної лісотранспортної установки в ДП «Вигодське лісове господарство»

Далі – управління лісами охоронних територій, що є актуальним завданням сьогодення. Але тут ще важливий вибір самих охоронних територій. Він так само має бути обґрунтований і має враховувати різні аспекти складових сталого розвитку. І це одне із основних завдань лісівників. В цьому ракурсі необхідно відзначити процес ідентифікації і охорони пралісів. Є розроблені і затверджені в рамках Карпатської конвенції обґрунтовані критерії та індикатори, а також Закон України, що регламентує це питання. Щоправда, в нашій країні вже є трохи випередження плану. Якщо Міжнародним секретаріатом Карпатської конвенції тільки у наступному році планується розпочати роботу над критеріями та індикаторами для природних лісів, то у нас вже є методика визначення і пралісів, і квазіпралісів, і природних лісів.

Наближене до природи лісівництво – дуже важливе і складне одночасно завдання. Тому що в країнах західної та центральної Європи діапазон площ, де є наближене до природи лісівництво, дуже малий – від 1% у Франції до 8,4% у Швейцарії. Це складне завдання для українських лісівників. Адже воно вимагає зробити дуже багато речей – від лісової інфраструктури, підготовлених до цього працівників до системи нормативних документів.

І паралельно – створення мережі якісних лісових автодоріг. Якщо її не буде, усім гарним задумкам – зась! Це – і вчасно доставлена техніка, і працівники, і усе необхідне для виконання робіт у лісі. Оскільки, скажімо, сьогодні тут треба заготовляти деревину, а завтра вже на цьому місці садити нові деревця чи робити догляд за наявним підростом. Усе це потребує маневреності.

Ще одне важливе завдання, яке стосується більше лісозаготівельників, хоча наші лісові підприємства так само виконують певний обсяг лісозаготівлі, – використання техніки, яка забезпечує мінімально допустимий вплив на лісове середовище – харвестери, форвардери, канатні лісотранспортні установки, сучасні трелювальні трактори не тільки колісні, але й гусеничні, що залежить від умов їх застосування. Без цієї техніки важко здійснювати проведення рубок на засадах збереження природи. Для транспортних потреб лісової галузі необхідно облаштувати оптимальну мережу лісових автодоріг, що створить передумови для ведення лісогосподарської діяльності із застосуванням принципів сталого розвитку.

Важливим є захід «Лісівництво і зміна клімату», особливо на сьогодні, з урахуванням чого потрібно переорієнтовувати і методи виконання лісогосподарських робіт. Можливо, треба думати і за використання інших порід, які вже певною мірою адаптовані до нових кліматичних умов. Треба думати як діяти під час пожеж в умовах сухих періодів року. Власне, лісівники не мають тільки думати за ліси, як об’єкт, що може виконувати функцію зниження тенденцій кліматичних змін у Карпатському регіоні. Це ще і використання деревини як відновлювального та екологічного ресурсу в енергозабезпеченні держави. На відміну від викопних джерел енергії деревина є нейтральним, з точки зору викидів вуглецю, паливом. Тому дуже багато країн розпочали ефективно використовувати деревину як енергоносій.

– Отже, важливо прискіпливо виконувати Стратегічний план дій. Які тут проблеми у нас і чим Україна може похвалитися?

– По-перше, Держлісагентство із самого початку, відколи затверджений план дій, поставило завдання щодо його виконання. Наприкінці вересня 2014 року Міністерська Конференція прийняла Стратегічний план дій. І вже протягом кількох тижнів був відповідний лист Держлісагентства, який зобов’язав усі управління Карпатського регіону виконувати його завдання. З 2015 року подаються звіти з виконання завдань Стратегічного плану дій. Тобто, з точки зору адміністративної, Держлісагентство контролює цей процес на дуже серйозному рівні.

Які речі виконуються без проблем? Перше – ідентифікація пралісів, що передбачено метою 6 Стратегічного плану дій. Є документи на державному рівні, відповідний закон, прийняті належні рішення на галузевому рівні, організована робота груп фахівців з ідентифікації пралісів. Стосовно покращення транспортної інфраструктури – так само лісові підприємства практично кожний рік мають досягнення у будівництві доріг. Обсяги робіт, на жаль, падають, але робота ведеться. Поєднання лісівництва, дикої природи та потреб заповідної мережі – так само це питання вирішується. У нашому інституті ми опрацьовували процеси створення екологічної мережі в Карпатському регіоні. Координація наукових досліджень та обмін інформацією – на серйозному рівні. Спільні проекти і програми – також. Практично кожний рік у Карпатському регіоні є різні проекти, що стосуються лісової галузі, Цей процес триває вже років дванадцять. Серйозна співпраця, особливо на рівні прикордонної. Так, у цьому році два підприємства – Ужгородський лісгосп, Закарпаття, та Вигодський, Івано-Франківщина, – заключили договори на отримання серйозних коштів за програмою транскордонної співпраці на покращення ведення лісового господарства: Ужгородський лісгосп – майже 600 тисяч євро на облаштування лісового розсадника, Вигодський лісгосп – 1,06 млн євро на облаштування модельної території – 11 км лісових автодоріг, протипожежної водойми в лісі, рекультивацію волоків, влаштування перепадів, укріплювальних споруд, будівництво чотирьох залізобетонних мостів. На початку грудня в УкрНДІгірліс були румунські представники Всесвітнього фонду природи і прийнято рішення про підписання міжнародного договору з організації досліджень мертвої деревини в лісах Карпат. То ж, з точки зору міжнародної співпраці, ведеться достатня робота. Хочу підкреслити важливу роль у цьому Громадської організації ФОРЗА (Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону), яка розташована в Ужгороді. Завдяки розумним і досвідченим менеджерам цієї організації достатньо багато різних проектів для лісового сектору було виконано чи виконується зараз.

– У 2020 році буде 6-та Міністерська Конференція сторін. І на ній кожна країна має дати національні звіти. Наскільки наші лісівники готові звітувати?

– Цього року я брав участь у засіданні Робочої групи з лісоуправління, створеної в рамках Карпатської конвенції, яке відбулося у Зволені (Словаччина) і виступав з інформацією про стан виконання Стратегічного плану дій в Україні. Намагався показати всі позитивні моменти в галузі. Що має входити в національний звіт на 6-ту конференцію сторін? Кож­на країна має визначити що їй належить зробити, тому що різні країни мають різний ступінь розвитку, у кожної країни свої проблеми.

Підбиваючи підсумки, з точки зору виконання Стратегічного плану дій, ми показали себе достатньо відповідальною країною. Серйозні роботи ведуться з ідентифікації пралісів, вдосконалення управління лісами на охоронних територіях, розвитку транспортної інфраструктури, розширення міжнародної спів­праці, особливо транскордонної, виконання міжнародних проєктів тощо. Необхідно відзначити і вдосконалення законодавчої бази. Нещодавно прийнятий закон, що регламентує проведення рубок в ялицево-букових лісах, також спрямований на виконання вищезгаданого документа. Цей закон є керівництвом для дій. На його ефективне виконання мають бути розроблені виважені галузеві документи, які повинні враховувати досвід європейських країн і вимоги тих міжнародних документів, які підписано нашою державою. При цьому має забезпечуватися обґрунтований, планомірний і поступовий, а також фінансово забезпечений порядок вдосконалення лісогосподарської діяльності в гірських лісах України.

На захисті карпатських лісів

У 2020 році має відбутися 6-та Міністерська Конференція сторін Карпатської конвенції. На порядку денному – коло питань, пов’язаних зі сталим розвитком Карпатського регіону. А саме – набутки у вирішенні питань сталого управління карпатськими лісами.

Одним із кроків у напрямку вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема, суттєвого зменшення площ лісів, є підписання в Києві у 2003 році «Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», яку ратифіковано Законом України 7 квітня 2004 року. Основна її мета – проведення сторонами всебічної політики і співпраці з охорони і сталого розвитку Карпат для поліпшення якості життя, зміцнення місцевих економік та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини. Конвенція включає у себе 23 статті, з них деякі відносяться до лісового господарства, а саме: збереження та стійке використання біологічного та ландшафт­ного різноманіття; стійке та інтегроване управління водними ресурсами та річковими басейнами; стійке сільське та лісове господарство; стійкі транспорт та інфраструктура; система оцінки/інформації про стан навколишнього середовища, моніторинг та раннє запобігання.

Для виконання завдань Карпатської конвенції підготовлено і затверджено «Протокол про стале управління лісами» (Братислава, 27 травня 2011 р.). Україна в числі перших ратифікувала цей документ. Упродовж 2012–2013 років його ратифікували всі країни-учасниці Рамкової конвенції. Метою Протоколу є сприяння сталому управлінню Карпатськими лісами та їх охороні в інте­ресах нинішнього та прийдешнього поколінь. Три десятки статей його формулюють вимоги, спрямовані на підтримку і збільшення лісового покриву, визначення та охорону природних лісів, особливо пралісів, поліпшення захисних функцій лісів, збереження їх продуктивних функцій та ролі в розвитку сільських територій і зеленої економіки, а також застосування раціональних методів заготівлі і використання деревини як екологічно безпечної та поновлюваної сировини, з урахуванням посилення ролі лісового сектору в пом’якшенні зміни клімату.

Робочою групою за участю фахівців з усіх країн-учасників Карпатської конвенції для його виконання розроблений «Стратегічний план дій для впровадження Протоколу про стале управління лісами», який пройшов широку апробацію і прийнятий у 2014 році. Розрахований на 12 років. Цей документ включає в себе 18 цілей, для кожної з яких передбачені відповідні заходи. Крім того, визначені і очікувані результати, які повинні бути отримані в результаті реалізації Стратегічного плану.

«Стратегічний План дій для впровадження протоколу про стале управління лісами»

У Плані викладені основні завдання лісового сектору України згідно з Карпатською конвенцією. Для ознайомлення читачів подаємо лише перелік завдань у неофіційному перекладі цього важливого документа з англійської.

МЕТА 1 – Впровадження політик і стратегій, спрямованих на стале лісоуправління, та інтеграцію їх цілей в політики інших секторів
МЕТА 2 – Співпраця на регіональному рівні
МЕТА 3 – Міжнародна співпраця
МЕТА 4 – Підтримання та розширення лісового покриву
МЕТА 5 – Забезпечення продуктивних функцій лісів та їх значення у розвитку сільських районів
МЕТА 6 – Управління лісами в охоронних територіях та ідентифікація та захист природних лісів та особливо – пралісів
МЕТА 7 – Поліпшення захисних функцій лісів
МЕТА 8 – Сприяння наближеному до природи лісівництву
МЕТА 9 – Покращення лісотранспортної інфраструктури гірських лісів
МЕТА 10 – Поєднуємо лісівництво, дику природу та потреби екологічної мережі
МЕТА 11 – Лісівництво і зміни клімату
МЕТА 12 – Соціальні функції лісів
МЕТА 13 – Розвиток сумісних систем моніторингу та єдиної інформаційної системи
МЕТА 14 – Координація наукових досліджень та обмін інформацією
МЕТА 15 – Спільні програми і проєкти
МЕТА 16 – Заходи з фінансування
МЕТА 17 – Освіта, інформація та обізнаність громадськості
МЕТА 18 – Ефективність дій, забезпечення реалізації стратегічного плану.

Віталій ГОПКАЛО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top