Важливий шкідник

Великий сосновий довгоносик – шкідник незімкнених культур.

Великий сосновий довгоносик (Hylobius abietis L.) є одним із важливих шкідників природного поновлення та культур хвойних порід у більшості країн Європи та в Азіатській Росії.

Личинки великого соснового довгоносика розвиваються у пнях та лісосічних залишках і не завдають шкоди. Жуки живляться на сіянцях і саджанцях хвойних порід, а також переносять збудників їхніх хвороб. Пошкодження культур великим сосновим довгоносиком спричиняє зменшення приросту, ослаблення (іноді відпад) рослин, деформацію стовбурів і зниження якості деревини.

У багатьох країнах утримуються від заліснення зрубів у перші два-три роки після їх утворення – саме за такий час пні й лісосічні залишки стають непридатними для розмноження великого соснового довгоносика. Альтернативою є неодноразове застосування інсектицидів, що є небезпечним для лісових екосистем.

В Україні занепокоєння стосовно погіршення стану лісових культур унаслідок поширення великого соснового довгоносика збільшилося наприкінці минулого століття. Це було пов’язано, по-перше, із зростанням площ зрубів (у тому числі, після суцільних санітарних рубок в осередках кореневої губки та на згарищах), масовим залісенням пісків і невгідь, а по-друге, – із забороною ДДТ, а пізніше й гексахлорану, які тривалий час зберігали інсектицидну дію у ґрунті, вбиваючи шкідливих і корисних комах.

Виявлені загиблі саджанці сосни спочатку вважали наслідками діяльності хрущів, тим більше, що їхніх личинок виявляли під час розкопування ґрунту. Пізніше було встановлено, що поряд із хрущами, а іноді, більшою мірою, культури пошкоджують великий сосновий довгоносик і коренежили – дрібні короїди, про яких ми розповімо окремо.

Великий сосновий довгоносик – доволі великий жук (завдовжки 7–14 мм). На темно-бурих надкрилах видно поперечні смуги із жовтих лусочок. Оскільки жуки живуть 2–3 роки, лусочки поступово стираються, і за інтенсивністю забарвлення можна визначити вік жуків.

Голова великого соснового довгоносика витягнута у довгу головотрубку, на кінці якої розташовані вусики.

Жуки великого соснового довгоносика, які щойно вийшли з лялечок, неспроможні до розмноження. Для того, щоб дозріли їхні статеві продукти, жуки здійснюють так зване додаткове живлення корою й лубом, хвоєю, бруньками, пагонами сосни, ялини та інших хвойних порід. Упродовж життя жуки неодноразово відкладають яйця, а потім здійснюють так зване відновне живлення такими самими тканинами й органами хвойних порід.

Саме під час додаткового й відновного живлення жуки великого соснового довгоносика завдають найбільшої шкоди лісовим культурам.

У природних лісах, коли ще не створювали культур, цей жук живиться у кронах стиглих дерев на гілочках завтовшки 3–20 мм. Поверхня кори таких гілочок на стиглих деревах не перевищує 0,2–0,3% від усієї поверхні кори гілок, і тому її пошкодження не відбивається на прирості та життєздатності дерев. Обсягу споживаного корму довгоносикам достатньо, і природне поновлення під наметом лісу практично ним не пошкоджується.

Після здійснення додаткового живлення великому сосновому довгоносику необхідно відкласти яйця. У природному лісі він відкладає їх у кореневі лапи всихаючих дерев чи свіжого сухостою, буреломні чи вітровальні дерева. У лісі, де ведеться господарська діяльність, довгоносик заселяє пеньки (у наземній і підземній частинах), кореневі лапи всихаючих дерев на межі зі зрубами, лісосічні залишки, некоровану заготовлену деревину, а іноді відкладає яйця просто у пісок.

Личинки великого соснового довгоносика вилуплюються через 2–3 тижні після відкладання яєць. Ті, що вийшли з яєць, відкладених у пісок, знаходять принадний субстрат, а потім, як і ті личинки, що й так знаходяться у принадному субстраті, прогризають поздовжні ходи, які поступово розширюються, заповнюючи їх буровим борошном. Під товстою корою ходи поверхневі, а під тонкою – заглиблюються у заболонь.

Після закінчення розвитку личинки великого соснового довгоносика лялькуються у поглибленнях («колисочках»), які вони зашпаровують тирсою. У північних регіонах личинки зимують у колисочках, а лялькуються наступного року. Молоді нестатевозрілі жуки з’являються на початку липня, здійснюють додаткове живлення, зимують у лісовій підстилці, а навесні знову живляться і починають розмноження. Таким чином у північних регіонах повний цикл розвитку довгоносика становить два роки.

У південних регіонах великий сосновий довгоносик розвивається за один рік – розвиток від яйця до нестатевозрілого молодого жука триває 3–4 місяці.

З яєць, відкладених у травні, жуки розвиваються у серпні-вересні і починають живитися корою сосонок. Як і у північних районах, у рік вильоту жуки не здатні до розмноження.

В Україні великий сосновий довгоносик може розвиватися за один або два роки, залежно від температурних умов. Частина популяції (з яєць, відкладених на початку сезону) розвивається за один рік. Стадія лялечки триває 2–3 тижні, в жуки вилітають у серпні-вересні (як у південних регіонах). Личинки, що вилупилися з яєць, відкладених у другій половині сезону, зимують, а лялькуються наступного року, як у північних регіонах.

Личинки під час живлення не завдають шкоди, а навпаки, сприяють швидшому розкладанню пнів чи лісосічних залишків. Заселення довгоносиком заготовленої деревини може бути небезпечним не тому, що личинки прокладають у ній ходи, які не є глибокими, а тому, що під час відкладання яєць жуки спроможні переносити збудників деревозабарвлювальних грибів (офіостомових) і кореневої губки. Разом із некорованою деревиною великий сосновий довгоносик проникає у нові регіони, де він не був поширений або поширений мало. Згідно з цим, в Аргентині, Ірані й Туреччині його внесено до переліку карантинних об’єктів.

Личинка на відрізку гілки

Жуки великого соснового довгоносика, які вилітають із заселених пнів чи дерев, шукають місця для додаткового живлення та відкладання яєць. У природному лісі дерева, заселені цим шкідником, розосереджені, з них вилітають жуки, які ще більше розосереджуються у лісовому масиві. На вітровалах чи згарищах у природному лісі дерева, принадні для заселення великим сосновим довгоносиком, сконцентровані. Вони приваблюють жуків для відкладання яєць, а потім із заселеного субстрату вилітають багато жуків молодого покоління, які розосереджуються у лісовому масиві. Тому, у природному лісі шкода від великого соснового довгоносика невідчутна.

На зруби рубок головного користування, а також санітарних рубок після пожеж (на згарищах), вітровалів, сніголамів, в осередках кореневої губки та інших хвороб жуків великого соснового довгоносика приваблює запах зрубаної деревини. Щільність популяції шкідника багаторазово збільшується порівняно з природним лісом, оскільки на цих ділянках є умови як для відкладання яєць, так і для додаткового й відновного живлення жуків.

На зрубах жуки великого соснового довгоносика спочатку здійснюють додаткове живлення у кронах дерев, які ростуть на межі зі зрубом та ослаблюються внаслідок раптового збільшення освітлення, появи морозобоїн і опіків. Потім жуки відкладають яйця на пеньках, лісосічних залишках та кореневих лапах ослаблених дерев у стіні лісу, а молоді жуки, які розвилися із цих яєць, пошкоджують під час додаткового живлення лісові культури, створені на цих ділянках.

Жуки великого соснового довгоносика упродовж усіх років свого життя (переважно 2–3 роки, іноді більше) пошкоджують культури сосни протягом усього вегетаційного періоду з двома вираженими періодами – весняним (з третьої декади квітня до середини липня з піком у другій декаді травня) та пізнім літнім-осіннім – від появи жуків молодого покоління до уходу імаго на зимівлю (з третьої декади серпня до кінця вересня).

Жуки під час додаткового та відновного живлення пошкоджують усі органи рослин.

Підгризання хвої жуками, зазвичай, суттєво не впливає на життєздатність рослин. На стовбурах і гілках жуки вигризають площинки різної глибини неправильної форми. Значну частину площинок сосна заливає живицею, а в наступні роки рани заростають каллусом. Водночас на найтонших рослинах рани зливаються, і стовбурець кільцюється. Якщо відгризається верхівка разом із бруньками, рослина гине. Іноді після такого пошкодження виростають пагони із сплячих бруньок, які розташовані біля основи стовбура, і рослина стає кущистою.

У випадку, коли жук обгризає бруньки, наслідки для рослин залежать від того, де ці бруньки розташовані та на якому етапі їхнього розвитку пошкоджені. Пошкодження нижніх і бічних бруньок, зазвичай, не завдає помітної шкоди саджанцям. Навпаки, це може сприяти посиленню росту центрального пагона. Пошкодження центральної бруньки, а частіше – її відгризання, на початку розвитку пагона призводить до утворення вторинного приросту. Водночас за довжиною цей пагін поступається бічним, і відбувається заміна центрального пагона одним із бічних із переходом останнього на роль центрального. Центральний пагін може замінюватися двома чи більшою кількістю бічних пагонів із наявністю або відсутністю вираженого центрального пагона, що відбивається на якості стовбурів у майбутньому.

Особливо потерпають від великого соснового довгоносика культури в перший і другий роки після їх створення на свіжих зрубах. У перший рік максимум ушкоджень саджанців виявляється на початку літа, а у другий – наприкінці літа, коли живляться молоді жуки. Навесні третього року жуки мігрують на нові ділянки, оскільки пеньки та лісосічні залишки стають непридатними для заселення та успішного розвитку личинок.

Заходи захисту від великого соснового довгоносика

Природними ворогами великого соснового довгоносика є птахи (грак, ворона, сорока, сойка, шпак, дятли) та хижі комахи – туруни, ктирі, їздці. Водночас дані щодо заходів сприяння збільшенню ефективності цих тварин не відомі.

За даними досліджень, проведених у Польщі, корування пеньків сосни не впливало на їх заселеність великим сосновим довгоносиком. Це пов’язано з тим, що жуки відкладають яйця у кореневі лапи, а личинки прогризають ходи у підземній частині пеньків, яка висихає повільніше, ніж надземна частина.

У Польщі для обліку та контро­лю великого соснового довгоносика застосовують феромонні пастки. Про них ми розповімо в окремій статті.

У багатьох країнах, де існує загроза сильного пошкодження лісових культур великим сосновим довгоносиком, не рекомендується заліснювати зруби у перші два-три роки після їх утворення. В Україні згідно з нормативами ведення лісового господарства зруби заліснюють відразу після їх утворення, оскільки вважається, що у випадку затримки із проведенням цього заходу на ділянці створяться сприятливі умови для поселення хрущів і розвитку бур’янів.

Для захисту лісових культур від ушкодження жуками великого соснового довгоносика у країнах Європи застосовують інсектициди різних груп – фосфорорганічні препарати, піретроїди, неонікотиноїди, препарати на основі карбосульфану. Цей захід є ефективним, але небезпечним для лісових екосистем.

За одним із способів застосування інсектицидів ними обприскують свіжі пеньки та підстилку в радіусі одного метра. Пні, що утворилися восени, взимку та весною, обробляють інсектицидами у кінці квітня – на початку травня. На зрубах, утворених пізніше, пеньки слід обробляти протягом одного тижня після рубання дерев.

Розміщення у міжряддях культур шматків кори, обприсканих інсектицидом, давало змогу знизити чисельність шкідника, але заважало проведенню агротехнічних доглядів у міжряддях. Ефективнішим, за даними Укр­НДІЛГА, є обприскування інсектицидом відрізків гілок у ловильних ямах, викопаних на краях ділянки лісових культур, здійснене на початку травня.

Найпоширенішими способами використання інсектицидів проти великого соснового довгоносика є обмочування сіянців у суспензії інсектицидів перед садінням та обприскування суспензією інсектицидів саджанців у культурах. За даними, одержаними в Луганській області, технічна ефективність застосування інсектицидів шляхом обприскування культур достовірно поступалася варіантам, у яких суспензією інсектицидів змочували коріння сіянців перед садінням. В усіх варіантах застосування інсектицидів у два прийоми – під час садіння культур і наступного року шляхом їх обприскування – виявилося ефективнішим, ніж внесення препаратів лише під час садіння культур.

Валентина МЄШКОВА,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top