Вітчизняним лісам – європейські норми!

Чи візьмуть народні депутати за зразок зразкове лісове господарство?

Виїзне засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України відбулося 13 грудня на базі Боярської лісодослідної станції. Це третє виїздне засідання – з початку незалежної України, присвячене саме вивченню української частки зелених «легень планети».

Якщо на «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найбільшому забруднювачі атмосфери – народні обранці вивчали стан підприємства та можливості зменшення його викидів, то на Боярській лісодослідній станції – умови праці та функціонування галузі, що, власне, очищує повітря та переробляє вуглекислий газ на кисень.

– Ми намагаємося бути якомога ближче до точок, де кується суспільно важлива ситуація. – зазначив голова Комітету Олег Бондаренко. – На Боярській станції можемо побачити як відбувається весь процес вирощування сировини від посадки до розпилювання, й усі екологічні вимоги, сподіваюся, тут, як і в інших підприємствах, також виконуються. Ми хочемо побачити проблеми лісового господарства, як їх можна усунути. Важливо почути лісівників, наукову спільноту і екогромадськість. Найбільше нас вразили порядок на станції, чистота, акуратність, застосування новітніх технологій… І ми бачимо, що тут працюють справді фахівці, які якісно роблять свою справу. Я розумію, що це, мабуть, зразкове господарство. Але маю надію, що цей досвід ми поширимо і на інші господарства.

Зі щирим зацікавленням голова Комітету слухав працівників, дивувався, запитував. Адже, за його зізнанням, він ще жодного разу тут не бував.

Члени Комітету, представники НУБіП, Держлісагентства, Міністерства енергетики та захисту довкілля, Держекоінспекції, ДСНС, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та науковці спершу були залучені до символічної посадки дерев, потім кілька годин знайомилися із науково-дослідною лабораторією біотехнології рослин, пожежно-хімічною станцією, системою відеонагляду за лісами. Показали фахівці станції і виробничі потужності – столярне відділення, цех з переробки деревини. Адже саме завдяки встановленій тут цього року новій виробничій лінії вперше почали відправляти готову продукцію на експорт. До того ж, усе це, фактично, без жодної державної копійки.

Потім на різних ділянках Дзвінківського та Боярського лісництв гості ознайомилися з високопродуктивними сосновими насадженнями та науковими стаціонарами. Зокрема завідувач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Андрій Білоус поінформував про наукові досліди колективу, який він очолює, про конкретні кроки щодо цифрової інвентаризації лісів. Крім різнопланового наукового обладнання, гості познайомилися з наочним прикладом недосконалості заповідного законодавства. З одного боку, від дороги розташований «Дзвінківський» лісовий заказник загальнодержавного значення, який за визнанням науковців, за два роки перетвориться на мертвий ліс, з іншого – впорядкований зелений, продуктивний молодий ліс. То, невже ми такі багаті, аби втрачати 700 га лісової площі?

Після екскурсії відбулася офіційна частина засідання Комітету, на якому науковці та фахівці галузі поділилися наболілим.

«За 100 років на нашому унікальному науковому майданчику було здійснено 2000 різних наукових дослідів, – зазначив у вітальному слові ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко. – Ми ведемо облік деревини, боремося з усиханням, шкідниками, маємо унікальну лінію деревообробки, координуємо роботу по боротьбі з пожежами. Ми вдячні усім друзям, які приїхали до нас і просимо вашої підтримки. Якимось чином у Київській області хочуть змінити статус наших земель. Думаю, цього допустити не можна, бо у світі розширюють землі наукових закладів, а не забирають».

Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида запросив гостей у червні наступного року на святкування 180-річчя інституту: «Інститут наш це не тільки Київ, маємо лабораторії і у Малині, і в Лубнах. Прикро, що відпало кілька об’єктів у Криму. Нам приємно, що на наших теренах працюють два міжнародних центри – система FSC, і Центр моніторингу лісових пожеж, який координується всесвітнім центром. Його директор Сергій Зібцев, єдина на теренах України людина, нагороджена «Зеленою зіркою» ООН за його дослідження по боротьбі з пожежами».

Докладно зупинився на проблемах лісової галузі у своєму виступі начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський.

«На відміну від європейських колег, унаслідок надмірної зарегульованості законодавства, лісівники просто не в змозі вчасно протидіяти поширенню «біологічної пожежі», – зазначив він, порушуючи тему всихання хвойних насаджень. – Першопричиною цьому є зміна клімату. Нагальна потреба в країні – оновлення інформації про вітчизняні ліси. Для проведення Національної інвентаризації лісів необхідно закріпити у законодавстві необхідність її проведення, підготувати та схвалити нормативно-правові акти НІЛ, забезпечити фінансування на здійснення робіт», – підкреслив Ігор Будзінський. До речі, народні депутати вже подали відповідний законопроєкт.

«Ми співпрацюємо з нашими українськими колегами, зокрема, по лісовому господарству вже із 2017 року, – розповів керівник Німецько-українського агрополітичного діалогу Фолькер Зассе, продовжуючи тему Національної інвентаризації лісів. – Перш за все, наша головна мета по лісу – це перебудова такої лісової політики, котра спрямована на сталий розвиток лісового господарства. Ми зрозуміли, що лісівники в Україні працюють на досить високому рівні, але є такі речі як мораторій на експорт лісу, дуже не ефективні форми управління, що створює безвихідну ситуацію. Багато чого встигли зробити, продовжуємо працювати щодо Національної інвентаризації лісів України. Пропонуємо розробити нові сучасні міжнародні методи по лісовій політиці в Україні. Цього року зможемо вже купити частину важливого обладнання. Але 100 000 євро не могли вкласти через нестачу трьох головних моментів – поки ще немає достатньої законодавчої основи на проведення інвентаризації, нема чіткого фінансування на найближчі 3–5 років, і третє – ми не знаємо яка організація займатиметься НІЛ. Тільки-но вони вирішаться, наш уряд й надалі готовий допомагати у проведенні НІЛ в Україні».

Не менш напружена ситуація виникає у вітчизняному лісівництві через зміни клімату, наголосив у своєму виступі Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. За статистичними даними основні наші лісотвірні породи дуб і сосна незабаром «дійдуть» до Львова, а на Житомирщині буде степ. «Цей прогноз показує динаміку руху лісостепу, – сказав він. – Ми маємо єдину пустелю у Європі 160 кв. км, яка після війни була залісена лісівниками. А сьогодні маємо одного водія на 5 пожежних машин! Усі наші звернення до попередніх комітетів були нульові. Пожежі – величезні втрати не тільки лісового господарства, це, в першу чергу, викиди вуглецю. У зв’язку з цим, ми підготували проєкт закону, де піднімаємо у 10 разів штрафи за сільгосппали і в лісах, вводимо положення, щоб кожен інспектор чи поліцейський міг накласти штрафи за такі порушення. У Земельний Кодекс ми повертаємо функцію відповідальності у договорах оренди за родючість землі та сільгосппали».

«За 30 років заповідна площа лісів збільшилася у 4 рази, – підкреслив у своєму виступі доктор економічних наук, професор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України Ігор Лицур. – Маємо зараз 1,3 млн га заповідних лісів. Тобто кожен 5-й гектар – заповідний, у ньому не можна працювати. Відсоток заповідання лісів України перевищує вже відповідний європейський показник удвічі, у той час видатків державного бюджету на утримання у належному стані територій НПП недостатньо. Вони йдуть лише на оплату праці, а не на ведення господарства. У такій ситуації взагалі не може бути й мови про розвиток заповідної справи. Витрати на утримання заповідників та НПП – 90% бюджет, 10% – власні кошти, а 90% власних коштів – від продажу деревини. То чим тоді заповідники відрізняються від лісгоспів? – резюмував Ігор Лицур. – То ж, у даних реаліях в Україні найбільш ефективною формою господарювання – рекреаційне ведення лісового господарства, яке забезпечує економічну ефективність та екологічну збалансованість».

«Ми працюємо з деякими інструкціями, які були прийняті ще у 60-х роках, коли процвітав Радянський Союз, – підбив риску засіданню єдиний депутат-лісівник у Верховній Раді Олександр Матусевич. – За останні 5 років лісову галузь знищували законодавчо та інформаційно. Звичайно, у галузі є проблеми. Але першочергово треба вдосконалити діючі нормативно-правові акти – зміни до санітарних правил, зміни до закону про тваринний світ та зміни до оцінки впливу на довкілля, аби ми працювали так, як працюють сучасні європейські лісові господарства. Ми не хочемо рубати ліс, а хочемо привести його до норм європейського законодавства. Необхідно, щоб реформа лісової галузі пішла на користь кожному українцю, кожній людині, яка пішла до лісу».

Мисливство як елемент культури

Віктор Червоний, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, виступаючи на засіданні Екокомітету порівняв ведення мисливського господарства у країнах Євросоюзу та в Україні. Стан господарювання у нашій країні він охарактеризував, як стабільно слабкий та запропонував кроки для його зміцнення:

– Країни ЄС мають площу мисливських угідь меншу за Україну, деякі в кілька разів, але щільність дичини там у рази більша. Це і є показник ефективного господарювання. Серед об’єктивних причин, що заважають нам мати розвинену мисливську галузь це, в першу чергу, недосконале законодавство, браконьєрство, велика кількість хижаків та відсутність достатнього фінансування мисливського господарства.

Загальні річні витрати галузі в Україні близько 400 млн грн, цього недостатньо, але це виключно кошти мисливців, державної чи міжнародної підтримки ми не маємо.

Перше, що необхідно зробити для того, щоб мисливське господарство почало розвиватись – це удосконалити нормативно-правову базу, привести її у відповідність до критеріїв європейських стандартів. Розробити критерії ефективного користування мисливськими угіддями та державного управління галуззю.

Наступне, що потрібно зробити – це ефективно використовувати мисливські види тварин, вдосконалити регулювання чисельності хижих тварин та управління популяціями копитних тварин (формування видової ідентичності, селекційний відбір, формування оптимальної статево-вікової структури з метою підвищення трофейних якостей самців).

Необхідно створити умови для самоокупності ведення мисливського господарства за рахунок розвитку ринку мисливських послуг і продукції мисливського господарства, сприяти розвитку мисливського туризму і трофейного полювання. Спростити процедури надання в користування мисливських угідь. Розробити порядок та розміру плати за користування мисливськими угіддями.

Також необхідно посилити правовий захист працівників мисливського господарства, що нині є дуже актуальним.

Вкрай важливо створити ефективну систему підготовки кадрів.

Все це важко буде реалізувати, якщо не сформувати позитивну громадську думку про мисливське господарства та полювання через пропагування мисливства та охорони біорізноманіття як елементу культури суспільства.

За результатами виїзного засідання Комітету, після надходження та опрацювання пропозицій, на найближчому його засіданні буде схвалено рекомендації щодо вирішення проблемних питань у лісовій галузі та їх законодавчому врегулюванню.

« 1 of 2 »

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top