Недеревні ресурси

Як вони використовуються в Україні та Європі.

Багатоцільове або комплексне лісокористування дає можливість раціонально використовувати різні лісові ресурси, примножуючи екологічний потенціал і соціальну значимість лісу. Недеревні продукти лісу в багатьох країнах є джерелом доходу громадян, місцевих громад та держави в цілому.

Україна: невикористаний потенціал

Відповідно до ст. 66 Лісового кодексу України, громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо (далі – недеревні лісові продукти, НЛП). Проведення промислової діяльності із заготівлі дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини в лісах України лісогосподарськими підприємствами, приватними компаніями проводиться лише на підставі дозвільного документа –лісового квитка і в межах відведених лісових ділянок. Порядок спеціального використання лісових ресурсів, зокрема, й недеревних видів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. N 761.

Впродовж останніх років у лісах України спостерігається хоча й незначне, але зростання обсягів збору та використання НЛП, зокрема, заготівлі другорядних лісових матеріалів і побічних лісових користувань.

Насправді це дуже мало, якщо враховувати справжній потенціал НЛП. Втім, на сьогодні, схоже, відсутнє чітке розуміння та економічне обгрунтування доцільності більш системного їх використання, у тому числі, можливостей отримання додаткових прибутків та поповнення місцевих бюджетів, як це вже давно практикується в країнах ЄС. Як наслідок – можливості для збільшення заготівлі НЛП нині повною мірою не використовуються. Для їх підвищення потрібні відповідні законодавчі та управлінські рішення як на місцевому, так і державному рівнях. Як показує статистика, основною статтею доходу в лісовому господарстві сьогодні є продукція від заготівлі деревини. Вона становить майже 90–95% від загального обсягу, і лише 5–10% припадає на НЛП. При цьому, на відміну від ресурсів деревного походження, природна відновлюваність яких може становити понад сто років, відновлення НЛП, здебільшого, не перевищує одного року.

Тим не менш, і в Україні є приклади раціонального використання НЛП. Зокрема, одним з лідерів у цьому є Волинське ОУЛМГ. На виробничих потужностях волинських лісопідприємств «Ківерцівське ЛГ», «Ковельське ЛГ», «Колківське ЛГ», «Цуманське ЛГ», СЛАП «Любешівагроліс» та «Маневицьке ЛГ» випускається понад 50 видів товарної продукції. Це соки березові чисті та купажовані, протерті лісові ягоди (чорниця, малина лісова, суниця, ожина, журавлина, брусниця) варення із лісових ягід, мед натуральний, консервовані овочі, гриби мариновані. У 2017 році консервними цехами волинських лісгоспів було вироблено плодоовочевих консервів на суму понад 5 млн грн, а за перше півріччя 2018-го – на 3,5 млн грн. Також Маневицький лісгосп налагодив випуск продукції лісохімії – хвойного екстракту та ефірної олії.

У Старокостянтинівському лісгоспі на Хмельниччині поряд з виробництвом основних видів лісової продукції працівники підприємства займаються бджільництвом, заготівлею лікарських трав, дикорослих плодів та ягід. За 2018 рік заготовлено та реалізовано НЛП на суму близько 0,5 млн грн, заготовлено понад 50 тонн яблук. Також, підприємство відкрило свій інтернет-магазин, через який реалізує мед.

Не менш важливим є і те, що легалізація побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів сприяє збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Так, в минулому році за використання лісових ресурсів на територіях лісгоспів Житомирського ОУЛМГ до місцевих бюджетів надійшло 2,8 млн грн рентної плати, а в 2017-му – понад 3,5 млн грн.

Але варто враховувати, що НЛП є особливими продуктами лісу і це впливає на можливість здійснювати організацію їх обліку та контролю.

Зокрема НЛП є:

дикорослими природними ресурсами;
більшість з них мають сезонний характер;
їх поява або відсутність, а також інтенсивність плодоносіння сильно залежать від природно-кліматичних та метеорологічних умов;
вони потребують мінімум затрат на виробництво, але максимум затрат на охорону;
вони є багаторічними або самовідновлюваними (самовисівними), однак їх поява і зникнення з року в рік є не завжди передбачуваними чи прогнозованими.

На сьогодні проблемою обліку НЛП є те, що офіційні дані про їх запаси за окремими регіонами та підприємствами відсутні. Незважаючи на це, нині НЛП є важливим джерелом постачання екологічно чистої сировини для харчової, фармацевтичної, парфумерної та інших галузей промисловості України, а також конкурентоспроможною експортною позицією.

ЄС: з комерційним прицілом

НЛП є серйозним джерелом доходу для місцевих громад у різних країнах Європи. За даними Євро­стату, обсяг продажів цього виду лісової продукції з 2007 року зріс майже втричі і становить близько 3 млрд євро.

Слід відзначити, що у країнах, де ринок НЛП більш розвинений, він може досягати 20–30% загального обсягу валового лісового продукту, а в окремих із них – навіть 50%. Значною мірою цьому сприяють заходи, які передбачені Спільною сільськогосподарською політикою (CAP) у країнах-членах ЄС, зокрема, пошуку нових джерел несільськогосподарського доходу. Як наслідок, навіть у деяких районах з високою продуктивністю деревини, продаж рекреаційних послуг (дозволів на збір грибів, ягід тощо) часто є набагато важливішим джерелом доходу для лісівників, ніж продаж деревини. Сьогодні НЛП, яку раніше менеджери і власники лісів вважали вторинним джерелом доходу, стає однією з основних. Також у багатьох європейських державах ті з них, хто не оновлює технологій, допускає надто низький рівень перероблення лісосировинних ресурсів, можуть обкладатися додатковими податками.

НЛП має хоча й обмежені, але стійкі (а іноді й високорентабельні) ринки. До ключових комерційних НЛП в ЄС відносяться різдвяні ялинки, гриби (включаючи трюфелі), мед, горіхи, ягоди, пробка, смоли та ін.

Фінляндія. Фінські ліси відкриті для громадян і право на вільне відвідування лісу закріплено законом. У Фінляндії росте близько 37 видів їстівних дикорослих ягід, 16 з яких збирають для вживання в їжу. Загалом, у фінських лісах щорічно збирають близько 40 млн кг ягід, 75% з них для домашніх заготовок. Найбільше господарське значення мають брусниця, чорниця і морошка. Їстівних видів грибів налічується близько 200, 23 із них схвалені для комерційної заготовки. Щорічно грибів заготовляють від 5 до 9 млн кг, і майже всі вони споживаються місцевим населенням.

Швеція. Ключовим моментом у питанні багатоцільового лісокористування в цій країні є право вільного доступу в ліс, незалежно від його власності. Це право є основою вільної рекреації і пересування по лісах Швеції з метою збору грибів, ягід, лікарських трав, квітів тощо. Єдиною вимогою є повага до природи і прав лісовласників.

Іспанія. Збір НЛП у самому лісистому регіоні Кастилія і Леон здійснюється, в основному, місцевим населенням, і слабо контро­люється державою, тому точний його обсяг невідомий. Здебільшого, це збір їстівних соснових горіхів (близько 600 т на рік). Крім того, в Іспанії здійснюється збір таких видів НЛП як живиця сосни чорної, дубової пробки, плодів каштана, їстівних грибів і лікарських трав.

Італія. Найбільш відомим та цінним НЛП у цій країні є білий трюфель, який збирають в області П’ємонт. При цьому шукають трюфелі тільки ліцензовані збирачі зі спеціально навченими собаками. Ціни на трюфель строго регламентовані і не змінюються протягом сезону. Вартість одного кілограма білого трюфеля досягає 450 євро. Незважаючи на високу вартість деревини дуба, на багатьох ділянках значення трюфеля можна порівняти з доходом, одержуваним від заготівлі деревини. А в південній частині Італії здійснюється збір кори пробкового дуба, яка застосовується для виробництва паркету, підошов взуття, якісної пляшкової пробки. Також жителі місцевих сіл збирають гриби, жолуді для годування кіз та свиней, а також встановлюють на деревах вулики для збору дикого меду.

Наостанок зазначимо, що розвиток сучасних лісових відносин, підвищення вимог до ефективності лісокористування вимагає зміни ставлення до НЛП як до повноцінного учасника ринкових відносин, а не як до «дармового» продукту. В якості самостійного об’єкта лісових відносин НЛП може стати джерелом стабільного лісового доходу громадян і суб’єктів лісового господарювання.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top