Врятувати «оленя-квітку»

Про вимірювання та оцінювання мисливських трофеїв оленя плямистого.

На більшій частині природного ареалу, у Східній Азії, олень плямистий перебуває на межі зникнення. Він занесений у Червону книгу МСОП. Скорочення чисельності стається через необмежений промисел і несприятливу екологічну ситуацію. Тільки завдяки старанням мисливців, що спрямовані на розселення і штучне розведення оленя плямистого, генофонд згаданого виду успішно зберігається і поліпшується.

Це підтверджують рекордні трофеї на регіональних і міжнародних виставках. Олені завезені до України, Європи, Нової Зеландії і США, добре розмножуються у вільній природі, вольєрах і на фермах. У цих регіонах їхня чисельність невпинно збільшується, а якісні й кількісні показники трофеїв істотно покращуються. В Україні олень плямистий перспективний для вольєрного і фермового розведення та розвитку трофейного полювання.

Олень плямистий (Cervus nippon Temminck, 1838) – акліматизований вид, що за обрисами схожий на оленя лісового, але дещо менший. Через літнє плямисте забарвлення у Стародавньому Китаї його називали «олень-квітка». Відомі 14 підвидів, зокрема, й олень Дибовського, якого розводять в Україні. Природний ареал виду охоплює частину південно-східної Азії (Росія, на півдні Уссурійського краю, Китай, Корейський півострів, В’єтнам, Японія). На більшій частині природного ареалу олень плямистий перебуває на межі зникнення. Він занесений до Червоної книги МСОП. Скорочення чисельності відбувається через необмежений промисел і несприятливу екологічну ситуацію. До прикладу, в’єтнамський підвид оленя плямистого зберігся тільки в зоопарках, останнього його дикого представника було вбито у 1974 р.

Олень плямистий успішно акліматизований у Європі, в Англії з 1870 р., у Франції з 1890 р., у Німеччині з 1893 р. Завезений він також до Австралії (1868 р.), Нової Зеландії, на Мадагаскар і в США. У цих регіонах його чисельність постійно збільшується. Для акліматизації на територію України оленя плямистого завозили у 1909, 1912 і 1935 роках. Розселений у Житомирській, Закарпатській, Вінницькій, Волинській, Київській, Луганській, Херсонській, Черкаській та деяких інших областях. Загальна чисельність в Україні близько чотирьох тисяч особин, а щорічне добування – 150–250 голів. Найбільше оленів плямистих добувають на теренах Чехії, від 6 до 13 тисяч, у Німеччині – близько 1,5 тис., а в Австрії всього 500–700 особин.

У віці 9–10 місяців у молодих самців починають рости перші роги, які мають вигляд гострих, гладких без пасинків і віночка шпильок, завдовжки 10–15 (35) см. На четвертому році життя, роги вже мають три або чотири пасинки. Починаючи з п’ятого року життя самець має типові для виду роги (всього чотири пасинки). Весь цикл розвитку рогів триває 17–18 тижнів і завершується їхнім очищенням від відмерлої шкіри, що має місце у липні-вересні. З віком роги стають довшими і товстішими, а на стовбурах з’являються рогові нарости у вигляді перлин і поздовжні борозни. Товщина стрижнів на лобових кітках служить свідченням трофейної якості оленя. Збільшення розмірів і маси рогів спостерігається до віку 8–10 років, а потім вони щораз стають легшими і тоншими.

Формула оцінювання рогів оленя плямистого залишається дискусійною. Після певних змін у 1974 році роги оленя плямистого (японський підвид) (Cervus nippon nippon Temminck, 1838) оцінюють окремо від оленя Дибовського (C. n. hortulorum Swinhoe, 1864). Десятку визначних світових трофеїв оленя плямистого (японського) очолюють роги з Нідерландів – 317,80 бала СІС, другу, шосту і десяту позиції у цьому рейтингу, з бальними оцінками 316,40, 301,80 і 294,00 відповідно, посідають роги оленів, добутих на теренах Чехії. Третю і восьму позиції посідають роги з Великобританії (307,30 і 295,10), проте найбільше визначних трофеїв – чотири, походить із Німеччини (307,30–294,90). Цікаво, що обидва англійські трофеї добуті у 1984 і 1977 роках неперевершеним знавцем оленів Г. К. Вітегедом. У Польщі рекордні трофеї оленя плямистого (японського) оцінені в 277,80, 277,70 та 261,20 балів СІС.

Таблицю рекордних світових трофеїв оленя Дибовського очолюють роги з Росії (463,30 і 457,80 бала СІС), а замикають її – роги з України (408,80), добуті у 1976 році М. Піскуновим, решта – сім трофеїв походять із Чехії, добуті вони у 1984–2004 роках.

У Чехії на оленя плямистого полюють з 1-го серпня до 31 грудня, а в Польщі – з 1 жовтня до 15 січня. За трофей впольованого оленя плямистого оціненого у 255 балів чеський мисливець платить 1127 євро, а додатково за кожен повний наступний бал іще 58 євро, а в Польщі оплата за трофей залежить від його маси. Наприклад, за роги масою від 1,50 кілограма мисливець платить 762 євро плюс по чотири євро за кожен наступний грам маси. В Росії великі череди плямистих оленів розводять заради пантів (молоді, м’які, вкриті шкірою роги, маса яких досягає 1,5 кг). Вартість одного кілограма сухих пантів сягає 1000 євро. Зрізані у певний час (червень), вони мають особливі лікувальні властивості. Виготовлений з них лікарський препарат (пантокрин) широко використовують як тонізуючі ліки. Олень плямистий – цінний мисливський звір, якого розводять у багатьох країнах світу, головним чином у вольєрах і на фермах. До прикладу, у Польщі успішно функціонує понад 20 оленегосподарств. Коштують олені тут порівняно недорого – від 300–500 євро за самицю і до 500–1500 євро за самця.

В окремих країнах, до прикладу у Словаччині, з метою уникнення небажаного впливу на генофонд автохтонного оленя лісового, що можливе унаслідок схрещування, розведення оленя плямистого у вільній природі вважається недоцільним. У нас цей вид перспективний для вольєрного і фермового розведення та розвитку трофейного полювання.

Пояснення прийомів вимірювання і характеристика знижок та надбавок при оцінюванні показників трофейних якостей рогів оленя плямистого

1. Розлогість рогів вимірюють між внутрішніми поверхнями стовбурів у найширшій ділянці, здебільшого між другим і третім пасинками. Результат вимірювання відповідає кількості балів. Якщо розлогість більша за максимальну довжину стовбура, тоді різниця між ними буде знижкою у балах.

2. Кожен аномальний пасинок вимірюють від його основи до верхівки із зовнішнього випуклого боку. Аномальними вважають всі пасинки між першим і третім, які кількісно перевищують характерне для оленя плямистого число – 8 (по чотири на кожному стовбурі). За окремий пасинок вважають відросток завдовжки не менше 2 см, висота якого більша за діаметр основи. Ці пасинки зазвичай бувають з тильного боку рогів. Додаткові пасинки між нормальним третім і вершиною стовбура аномальними не вважаються. Сумарна довжина всіх аномальних пасинків є знижкою у балах.

3. Довжину рогів (кожного окремо) вимірюють рулеткою натягнутою уздовж зовнішнього вигину стовбура від нижнього краю віночка (розетки) до найвіддаленішої верхівки стовбура. Вимірюючи довжину стовбура, не можна притискати мірну стрічку в кут, утворений віночком і стовбуром рога. Сума виміряних величин становить кількість балів, а різниця у довжині правого і лівого стовбурів рогів служить знижкою у балах.

4. Довжину очних (перших) пасинків вимірюють від верхнього краю віночка, з нижнього боку пасинка, до його верхівки. Якщо основа очного пасинка віддалена від віночка більше, ніж на 5 см, тоді довжину вимірюють від його основи. Сума значень виміряних величин відповідає кількості балів, а різниця у довжині правого і лівого очних пасинків рогів служить знижкою у балах.

5. Довжину середніх пасинків вимірюють від їх основи, уздовж зовнішніх вигнутих боків до верхівки. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

6. Довжину третіх (внутрішніх у розвилці) пасинків вимірюють від їх основи, уздовж зовнішніх вигнутих боків, до верхівок. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

7. Довжину перших додаткових пасинків вимірюють від їх основи, уздовж зовнішніх вигнутих боків, до верхівок. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

8. Довжину других додаткових пасинків вимірюють від їх основи до верхівок. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

9. Довжину третіх додаткових пасинків вимірюють від їх основи до верхівок. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

10. Нижню окружність стовбурів рогів вимірюють між очним і середнім пасинками (у найтоншій ділянці стовбура між першим та другим пасинками). Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах.

11. Верхню окружність стовбурів рогів вимірюють у найтоншій ділянці стовбура між середнім і третім пасинками. Сума значень виміряних величин служить балами, а різниця між ними – знижкою у балах. До рогів оленя плямистого додають нижню щелепу для встановлення віку тварини.

Іван ДЕЛЕГАН,
Михайло ЛУЩАК,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top