І вік – як день

Одна з найстаріших кафедр – відтворення лісів та лісових меліорацій – одного з найстаріших університетів країни – Національного університету біоресурсів і природокористування України відзначила свій 100-літній ювілей.

Історія її виникнення і розвитку нерозривно пов’язана зі становленням вітчизняної лісокультурної та лісомеліоративної справи, розвитком фахової освіти в Україні. А починалося все з 1919 року, коли на лісовому відділенні Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва заснували кафедру лісових культур, першим завідувачем якої було призначено професора А.П. Тольського – лісівника, непересічної відданості його Величності Лісу та невтомного служіння лісокультурній справі. Він – автор чотиритомного видання «Частное лесоводство», яке впродовж кількох десятиліть було настільною книгою лісівників-практиків. Саме там він написав: «Лесокультурное дело далеко не является частным делом лесного хозяйства, а тесно связано с хозяйством страны и благосостоянием населения и таким образом приобретает общегосударственное значение», який був, є і буде лишатися актуальним упродовж існування людства.

А як не згадати його наступника – професора І.О. Яхонтова, який вільно володів п’ятьма іноземними мовами і якому без захисту дисертації було присуджено науковий ступінь доктора наук та вчене звання професора? Або доцента Р.Т. Кравченка, котрий у сталінські часи мав сміливість читати лекції виключно українською мовою, у 1936 році був репресований, а у повоєнні роки повернувся до роботи за фахом і брав участь у розробці Генплану розвитку лісового господарства України на 1956–1970 роки. Чи професора В.Е. Шмідта, якого по праву можна вважати співавтором вітчизняної лісової типології, особливо щодо її застосування у лісокультурній справі. Його перу належить добре відомі лісівникам різних поколінь монографії, де він узагальнив більш як 30-річний досвід штучного відтворення лісів. Або доцента М.М. Ягніченка, який у довоєнні роки тривалий час працював лісничим у Чугуєво-Бабчанському лісгоспі, а коли прийшов у науку – коло його наукових інтересів було зосереджене на природі та культурі амурського коркового дерева в Україні.

Та найдовше біля керма кафедри – з 1953 по 1974 роки – стояв професор Б.Й. Логгінов, відомий вчений у галузі агролісомеліорації та лісових культур, один із кращих учнів академіка Г.М. Висоцького, організатор лісової та агролісомеліоративної науки в Україні, який у важкі повоєнні роки очолював віт­чизняну галузеву науку, працюючи директором Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації.

Одинадцятий термін професора П.Г. Кального вирізнявся значною активізацією наукових досліджень, суттєвим поліпшенням матеріальної бази, широким впровадженням у навчальний процес технічних засобів навчання. За його проєктами у Боярській ЛДС було створено низку експериментальних, дослідно-виробничих об’єктів, серед яких унікальні еколого-географічні культури сосни і дубово-соснові культури на ділянках із різною підготовкою зрубів та ряд інших, які й нині слугують взірцем. А лауреат Державної премії в галузі науки і техніки професор А.В. Цилюрик за час керівництва кафедрою розробив систему з оздоровлення осикових насаджень в Україні і опублікував понад 250 наукових праць.

Починаючи з 2002 року, кафедрою, в усіх її іпостасях, керує людина, яку я маю честь називати своїм другом, – справжній фанат своєї справи, Заслужений лісівник України, аж двічі відмінник – лісового господарства і народної освіти, академік Лісівничої академії наук України професор В.М. Маурер. Завдяки йому їй було повернуто історичну назву – кафедра лісових культур, яку вона за велінням часу в 2012 році змінила на нинішню – лісовідновлення та лісорозведення.

Кафедра відома своїми науковими школами – професорів І.О. Яхонтова, В.Е. Шмідта, Б.Й. Логгінова, В.О. Бодрова, П.Г. Кального, О.І. Пилипенка. Особливо плідною на гідних учнів є школа професора М.І. Гордієнка: 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. Науково-педагогічними працівниками та вихідцями кафедри різних років є знані далеко за межами країни професори В.І. Білоус, П.Г. Вакулюк, М.І. Гордієнко, Ф.М. Левон, М.І. Ониськів, А.О. Бондар, А.Ф. Гойчук, С.Б. Ковалевський, Л.П. Леонтяк, В.О. Рибак, В.П. Шлапак, доценти Г.В. Дубінін, Б.М. Махмет, Г.С. Корецький, Л.С. Киричок, С.Г. Зражва, С.М. Грисюк та інші.

Та це тільки одна частина історії кафедри. Гортаючи її сторінки, не можна не зупинитися на постатях, під керівництвом яких творилася історія іншої її складової – кафедри лісової меліорації, яка була створена у 1935 році у складі Українського лісотехнічного інституту. Першим її очільником став професор М.М. Степанов. З повоєнного 1948 року, коли кафедру було відновлено, її очолив відомий вчений професор В.О. Бодров – «хрещений батько» в науці 25 кандидатів наук. З 1967 року колектив очолювали доценти І.М. Сазонов, П.І. Герасименко, М.О. Штофель, С.М. Дударець, професори О.І. Пилипенко, В.Ю. Юхновський. Нині традиції продовжують ветерани – професори О.І. Пилипенко, Ф.М. Бровко, В.М. Маурер, В.Ю. Юхновський та доцент В.М. Малюга, досвідчені доценти С.М. Дударець, І.В. Іванюк, Ю.І. Косенко та А.П. Пінчук, амбітна і всезнаюча молодь – доценти І.М. Бобошко-Бардин, О.Ю. Кайдик, Г.О. Лобченко, О.В. Соваков, ст. викладач О.Ю. Чорнобров. У непростих умовах сьогодення їхні зусилля зосереджені на підготовці висококваліфікованих фахівців лісового і садово-паркового господарства, конструкторів, агрономів та землевпорядників.

На сучасному етапі розвитку кафедри якісному забезпеченню навчального процесу сприяють кафедральні навчальні і навчально-науково-виробничі лабораторії: лісових культур, лісових меліорацій, захисного лісорозведення, магістерської та аспірантської підготовки, лісового насінництва і розсадництва з навчально-дослідним розсадником, фахова наукова бібліотека з особистих зібрань класиків-лісівників, яка налічує понад дві тисячі томів, серед яких чимало раритетних. А наукова робота зосереджена на фундаментальних і прикладних дослідженнях, спрямованих на опрацювання теоретичних і технологічних основ нових підходів (екоадаптаційного і трансформаційного) до відтворення лісів, осучаснення лісового насінництва, оптимізації агроландшафтів, дослідження зональних особливостей систем лісового і декоративного розсадництва, розробці технологій мікроклонального розмноження деревних рослин, лісової рекультивації техногенно-порушених земель, лісової меліорації та агролісівництва. За крайнє десятиліття провели дослідження з таких тем як: теоретичні та технологічні основи системи лісорозведення і лісовідновлення в Україні на принципах екологічно орієнтованого лісівництва, теоретичні і технологічні основи оптимізації системи лісових насаджень для зональних лісоаграрних ландшафтів, технологія розмноження рослин в умовах “in vitro” і вирощування садивного матеріалу для плантаційного лісовирощування та озеленення, отимізація просторово-параметричну структуру захисних лісових насаджень лісоаграрних ландшафтів як складової Національної екологічної мережі, наукові основи удосконалення методів відтворення лісових ресурсів України з позицій сталого управління лісами, регіональні технологічні схеми прискореного отримання деревної сировини для енергетичних цілей на різних категоріях лісокультурних площ. За їхніми результатами науковці розробили і впровадили у виробництво 8 науково-практичних і науково-методичних рекомендацій, опублікували 14 монографій, 10 навчальних посібників і підручників, отримали більше 20 патентів і авторських свідоцтв. Тільки за останні 5 років реалізовано наукові госпдоговірні проєкти з обґрунтування концептуальних положень плантаційного вирощування швидкоростучих деревних видів у ДП «Колківське ЛГ», ДП «Горохівське ЛГ», ДП «Городнянське ЛГ», ДП «Фастівське ЛГ» і ДП «Вищедубечанське ЛГ».

А ще гріє душу нинішньому заві­дувачеві участь у цьому молоді з чотирьох студентських наукових гуртків, у яких активно працюють понад 80 студентів різних курсів. Так що, маючи поважний вік, кафедра має і майбутнє. Разом із збереженими спільними зусиллями лісами України.

Нинішнім підсумком цього творчого доробку і стала міжнародна науково-практична конференція «Відтворення лісів та лісова меліорація в Україні: витоки, сучасний стан, виклики сьогодення та перспективи в умовах атропоцену», приурочена до 100-річчя кафедри. Свою повагу ювілярам висловлювали почесний директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП Валерій Самоплавський, який свого часу п’ятнадцять років очолював галузь, директор цього інституту Петро Лакида, очільник Товариства лісівників України, колега і заві­дувач кафедри ботаніки, дендрології та селекції Юрій Марчук та багато інших поважних представників лісової спільноти України.

Валентин ОБРАМБАЛЬСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top