Парк природних чудес

Перспективи розвитку рекреаційної мережі у Шацькому національному природному парку.

Особливістю Шацького НПП є його транскордонне розташування та унікальне поєднання лісових, озерних, болотних і дюнних комплексів. Стан збереженості біологічного і ландшафтного різноманіття території став підставою для включення Шацьких озер до Списку Рамсарських угідь (1995 рік) та надання Шацькому національному природному парку статусу біосферного резервату за програмою МАБ ЮНЕСКО.

Шацький національний природний парк створений у 1983 році. Нині його площа становить 49 тис. га. Це одна із ключових природних екосистем Західно-Поліського регіону, яка розташована на Головному вододілі басейнів Чорного і Балтійського морів.

У 2012 році парк увійшов у міжнародний тристоронній біосферний резерват «Західне Полісся» (Польща-Україна-Білорусь). Це другий в Європі і третій у світі тристоронній Транс­кордонний біосферний резерват. Статус транскордонного біосферного резервату ЮНЕСКО підтверджує виняткові природні цінності та значення цієї території у збереженні і підтримці біорізноманіття в Європі і світі.

Візитівкою Шацького НПП є природні озера, яких тут налічується 23 загальною площею близько 7 тис. га з надзвичайно прозорою і чистою водою. Це одна з найбільших озерних груп Східної Європи.

Вода в озерах гідрокарбонатно-кальцієва з невисокою мінералізацією. Найбільше озеро – Світязь, площа якого становить понад 2,7 тис. га з максимальною глибиною – 58,4 м. Вода тут настільки чиста і прозора, що при восьмиметровій глибині проглядається дно. «Вода з озера Світязь може використовуватись як питна – аналогів їй в Україні не знайдено» – такий є основний висновок досліджень, проведених у 2004 році академіком І.Р. Юхновським. У 2008 році озеро Світязь визнано переможцем у номінації «7 природних чудес України».

Завдяки мальовничим природним ландшафтам, теплому та м’якому клімату, територія Шацького національного природного парку має високий рекреаційний потенціал для організації відпочинку, туризму і санаторного лікування.

На сьогодні у зоні стаціонарної рекреації озер Світязь і Пісочне сконцентровано 62 бази відпочинку, шість спортивно-оздоровчих та дитячих таборів, сім стаціонарів наукових установ, функціонують санаторій «Лісова пісня» та пансіонат «Шацькі озера». Одночасно у цих закладах можуть відпочивати близько семи тисяч осіб, ще понад три тисячі рекреантів розташовуються на відпочинок у приватному секторі та наметових містечках. На території парку створено та діє Візит-центр, обладнано еколого-пізнавальні стежки «Лісова пісня», «Три озера», «Світязянка» та три рекреаційні пункти для короткотермінового відпочинку автотуристів.

Для любителів відпочинку в наметах обладнані три наметові містечка «Гряда», «Незабудка» та «Запісочне».

Розроблені та діють водні, велосипедні та піші туристичні маршрути.

Великою популярністю серед відвідувачів національного парку користується як літня, так і зимова риболовля. Любителів рибальства місцеві жителі, за необхідності, забезпечать усім необхідним: знаряддями лову, човнами, покажуть рибні місця, а новачків навчать тонкощам рибальської справи.

Ліси парку щедро обдаровують багатствами «Тихого полювання». Впродовж літньо-осіннього сезону тут дозрівають різноманітні ягоди: чорниця, малина, лохина, брусниця, журавлина.

Грибний сезон починається у серпні-вересні і триває до листопада. У лісових масивах зростає близько 70 видів їстівних грибів, однак найбільшою популярністю користуються білі гриби, підосичники, підберезовики, маслюки, лисички.

Цікавим буде ознайомлення із пам’ятками природи, що розташовані у межах природоохоронної установи, такими як: ботанічний заказник «Втенський», лісові заказники «Ялинник» та «Ростанський», іхтіологічний заказник «Соминець», гідрологічні заказники «Пулемецький» і «Піщанський», а також з ботанічними пам’ятками природи «Дуб-велетень» та «Сосна і дуб-1», «Сосна і дуб-2».

У першій декаді липня є можливість відвідати Польську сторону Транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» пішохідним переходом через річку Західний Буг, який щороку облаштовують у рамках проведення Європейських днів Добросусідства між Гміною Воля Угрузька та Шацьким районом.

Перебуваючи на відпочинку в Шацьку, можна ознайомитись з територією Білоруської частини тристороннього біосферного резервату, відвідавши Республіканський заказник «Прибузьке Полісся», ліси якого межують із землями Шацького національного природного парку.

Пам’ятники архітектури на території національного парку представлені церквами ХІХ століття.

З 2010 року при Петропавлівській церкві (1846 р.) у селі Світязь започаткував свою діяльність чоловічий монастир. Всі бажаючі можуть відвідати цю сакральну споруду і помолитись Почаївській Божій Матері, ікона якої розташована у храмі Петра і Павла. Для поціновувачів історико-культурної спадщини екскурсійними бюро у період відпочинкового сезону організовуються екскурсії до міста Володимира-Волинського з відвідуванням Зимненського жіночого монастиря, до села Колодяжне, де є музей-садиба Лесі Українки, до замку Любарта у місті Луцьку та Брестської фортеці у місті Бресті (Республіка Білорусь).

Шацький національний природний парк перспективний з огляду подальшого розвитку рекреаційної мережі та туристично-спортивних заходів, спрямованих на відпочинок та гармонійний розвиток особистості. Однак, вирішення питань розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури, а також будівництво нових санаторіїв та будинків відпочинку потребує вирішення ряду завдань, зокрема:

1. Виділення державного фінансування на проектування та будівництво каналізаційної мережі у селах Світязь, Мельники та Пульмо.

2. Проектування та будівництва полігонів твердих побутових відходів у селах району, відкриття піщаних кар’єрів для задоволення потреб місцевого населення, а також вирішення питання вторинної переробки пластикової тари.

3. Освоєння нових зон відпочинку біля інших озер національного парку, зокрема, таких як: Пулемецьке, Люцимир, Соминець, що передбачено «Проектом організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів Шацького НПП».

Ліси Шацького НПП

Ще однією важливою і великою проблемою є розробка Хотиславського кар’єру в Білорусі. Кар’єр розташований у безпосередній близькості до кордону і, зокрема, до Шацького НПП – до межі парку – 17 км, до озера Світязь – 26 км. Тому, на сьогодні існує загроза впливу кар’єру на природні аквальні комплекси Шацького НПП. Подальше поглиб­лення кар’єру може призвести до пониження рівнів вод і обміління Шацьких озер та спричинить зміни рослинного світу, збіднення біорізноманіття, замулення колодязів тощо.

Болото з формацією пухівки

Також існує проблема збільшення адвентивних видів фауни, зокрема, бобрів та бакланів, які чинять значний вплив на екосистеми парку. Потребує вирішення питання отримання дозволів на лісівничі заходи, у зв’язку з проблемою всихання соснових насаджень.

На сьогодні парк є не тільки природоохоронним об’єктом, а й одночасно науково-дослідною установою, де науковим відділом парку спільно з фахівцями інших наукових установ проводяться дослідження для забезпечення стабільності екологічних процесів, оптимізації порушених природних екосистем, а також удосконалення рекреаційного використання території.

ДОВІДКОВО

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД У ЛІСАХ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА

Лісові ландшафти у структурі природно-заповідного фонду України займають провідне місце.

У лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства, станом на 01.01.2016 р. створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. Заповідність підпорядкованих лісів становить 16%. Практично в усіх регіонах заповідність у лісах вища, ніж загальнодержавна.

З 1991 року площа природно-заповідного фонду у лісах Держлісагентства зросла майже вдвічі, і це не враховуючи площі лісів, які були вилучені під об’єкти ПЗФ та надані у постійне користування установам Мінприроди.

До сфери управління Держлісагентства належать 13 природоохоронних установ (на площі 0,2 млн га), серед яких: шість природних заповідників, шість національних природних парків і одне господарство-парк.

Охорона та утримання установ ПЗФ забезпечується спеціальними адміністраціями за рахунок коштів держбюджету, а на решті територій ПЗФ (заказники, заповідні урочища тощо) охорона та збереження природних комплексів покладається на підприємства, у віданні яких вони перебувають.

Під час формування територій ПЗФ Держлісагентство дотримується принципів сталого розвитку та враховує комплекс екологічних, економічних і соціальних чинників:

недопустимо, щоб при подальшому заповіданні лісів лісове господарство втратило основну ознаку галузі виробництва – здатність задовольняти потреби суспільства у лісових ресурсах;

через бюрократизм в організації виконання господарських заходів заповідані ліси не повинні бути джерелами інфекцій, інвазій та пожежної небезпеки для суміжних територій;

ініціатори створення нових територій ПЗФ повинні враховувати загострення соціального розвитку регіонів після їх створення (скорочення виробництва, ліквідація робочих місць, бюрократизм в організації виконання господарських заходів), а також специфіку лісовирощування;

недостатньо виділяється коштів з держбюджету на утримання і розвиток інфраструктури заповідних об’єктів;

мінімізувати розпорошення лісів між відомствами, зокрема, під час створення природоохоронних установ, враховуючи комплексний характер заходів щодо охорони від пожеж, захисту та відтворення лісів.

Заготівля деревини на територіях природоохоронних територій здійснюється винятково в порядку проведення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів унаслідок антропогенного впливу, збереження та відновлення рослинних угруповань, здійснення протипожежних і санітарних заходів, ліквідації наслідків стихійних лих.

ПРО АВТОРА

ЗАХАРКО Володимир Володимирович – директор Шацького НПП.

У 1985 році закінчив Львівський лісотехнічний інститут за фахом інженер лісового господарства.
З 1977 по 1984 рр. працював у галузі лісового господарства на інженерних посадах у Шацькому навчально-досвідному держлісгоспі.

З перших днів функціонування (1984 р.) Шацького національного природного парку очолив Мельниківське лісництво, де на посаді лісничого пропрацював 15 років.
У 1999–2001 рр. – директор Шацького навчально-досвідного держлісгоспу, директор Шацького національного природного парку.

Впродовж восьми років працював в органах місцевого самоврядування Шацького району.

У 2014 році Захарко Володимир Володимирович знову очолив Шацький НПП.

Володимир ЗАХАРКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top