Стандарти, гармонізовані з європейськими

Перехід на європейську систему класифікації деревини – це тривалий процес.

З 1 січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо- та пилопродукції. У них – суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик лісо- та пиломатеріалів. Якщо зараз ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року розподіляються на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання. Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості». Про особливості переходу на ці стандарти та інші технічні регламенти, до чого готуватися лісівникам і деревообробника (і не тільки їм, а й усім, хто дотичний до галузі) розповіли члени ТК-18: голова Технічного комітету «Лісові ресурси» Наталія Буйських – кандидат технічних наук, старший викладач кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ Національного університету біоресурсів та природокористування України (НУБіП); та заступник голови ТК-18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експерт-дорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC.

– Розкажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте курс, обраний Держлісагентством у напрямку переходу на новий, європейський стандарт деревини. Що можна додати, що можна розширити в ньому?

Наталія МАРЧЕНКО – Важко однозначно відповісти на ваше запитання. Звісно, повна гармонізація нашої системи стандартизації лісо- й пилопродукції з європейською, усуне технічні бар’єри в торгівлі деревиною та продукцією з неї. Однак, для лісоматеріалів круглих така гармонізація актуальна лише за умов скасування мораторію на вивезення необробленої деревини. Для пиломатеріалів та інших видів продукції з переробки деревини – звісно на часі, оскільки вже сьогодні під час експорту пиломатеріалів виникають ускладнення через різну систему вимірювання та класифікації. Також із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції, маємо надію, знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які сьогодні якраз через недоліки у системі стандартизації (тільки питання відокремлення дров паливних від технологічних чого вартує !) мають претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

Але цей перехід має бути грамотний, не ускладнювати роботу й функціонування вітчизняних підприємств. Також слід враховувати і заповнювати пробіли у системі європейських стандартів. Наприклад, існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. А де нормативи класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи тощо, я вже не кажу за черешню? Європейці на таке питання відповідають, що вони мають дуже не значну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо… У нас подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань.

Загалом, думаю, слід дати відповідь чому Україна переходить на європейські стандарти, зокрема, й у частині лісо-, пилопродукції та інших виробів з деревини.

У зв’язку із виконанням Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 695 від 09.12.2014 р., Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») скасовує з 1 січня 2019 року всі чинні в Україні міждержавні стандарти (ГОСТ), що розроблені до 1992 р. – наказ № 184 від 14.12.2015 р.

Пов’язано це з тим, що в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (СОТ), імплементовано положення Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, зокрема, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів, та впроваджено міжнародні і європейські принципи стандартизації.

Під дію наказу ДП «УкрНДНЦ» № 184 потрапили майже всі нормативні документи з визначення розмірно-якісних характеристик необробленої деревини, якими на практиці масово користуються у вітчизняній лісовій промисловості (лісозаготівельні й деревообробні підприємства). Також під скасування потрапили стандарти, що регламентують технічні вимоги до продукції деревообробки (пиломатеріали, заготовки, шпали, тріски технологічні, стругана продукція, ящики, пакувальна стружка та багато інших).

До цього часу розмірно-якісна характеристика лісосировини в нашій країні регламентувалася міждержавними стандартами країн СНД (ГОСТ), національними стандартами (ДСТУ) і технічними умовами (ТУ). Причому одночасно були чинними як міждержавні стандарти на лісоматеріали круглі (наприклад, ГОСТ 9463-88, ГОСТ 9462-88), так і національні (ДСТУ ENV 1927-1, ДСТУ ENV 1927-2, ДСТУ ENV 1927-3, ДСТУ EN 1315-2, ДСТУ EN 1316-1 тощо), гармонізовані з європейськими. Однак практичного застосування до сьогодні такі національні стандарти не знайшли через їх складність для нашої лісової промисловості та можливість користування нормативними документами більш звичними для галузі.

Наше завдання, як Технічного комітету, на сьогодні – базуючись на європейських стандартах, максимально можливо вирівняти всю систему стандартизації лісопродукції, усунути «вузькі місця», що ми і робимо зараз. До Нового року всі базові нормативні документи будуть готові. Здійснюється це шляхом термінової розробки технічних умов (у тих частинах, де відсутні європейські стандарти), які на початку січня будуть затверджені і їм буде надано чинності.

Наталія Буйських – Це робота – не одного року. Зараз поспіхом розробляються найбільш важливі для галузі документи. Потім, за необхідності і якщо на це буде бажання – будемо і далі удосконалювати систему стандартизації лісопродукції (зокрема, й виробів з деревини).

– На вашу думку, чи є нагальна потреба в подальшій заміні технічних умов європейськими стандартами? Як Ви бачите роботу з переходу від першого етапу – технічних умов – до подальшого удосконалення та перехід на національні стандарти?

Наталія Марченко – Не можна сказати, що потреба нагальна, але вона є. Краще, щоб цей перехід був поступовий, але брак фінансування й недостатньо відповідальна оцінка ситуації у попередні роки призвела до терміновості розробки сьогодні.

Загалом, думаю, слід дати відповідь: чому Україна переходить на європейські стандарти, зокрема, й у частині лісо-, пилопродукції та інших виробів із деревини.

У зв’язку із виконанням Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 695 від 09.12.2014 р., Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») скасовує з 1 січня 2019 року усі чинні в Україні міждержавні стандарти (ГОСТ), що розроблені до 1992 р.
– наказ № 184 від 14.12.2015 р. Пов’язано це з тим, що в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (СОТ), імплементовано положення Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, зокрема, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів, та впроваджено міжнародні і європейські принципи стандартизації. Під дію наказу ДП «УкрНДНЦ» № 184 потрапили майже всі нормативні документи з визначення розмірно-якісних характеристик необробленої деревини, якими на практиці масово користуються у вітчизняній лісовій промисловості (лісозаготівельні й деревообробні підприємства). Також під скасування потрапили стандарти, що регламентують технічні вимоги до продукції дерево­обробки (пиломатеріали, заготовки, шпали, тріски технологічні, стругана продукція, ящики, пакувальна стружка та багато інших).

Законом України № 1315-VII передбачено два рівні стандартизації залежно від суб’єкта стандартизації, який приймає нормативні документи: національні стандарти, прийняті національним органом стандартизації; стандарти і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями. Цим самим Законом відмінено галузеву стандартизацію, у зв’язку з чим до 2030 року центральні органи виконавчої влади мають право у межах своїх повноважень перевіряти, переглядати свої галузеві стандарти з метою переведення їх на національний рівень або на рівень підприємств чи скасування. Стандарти й технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, застосовують на добровільній основі. Також Законом передбачено, що у разі прийняття європейського стандарту, як національного, забезпечується ідентичність національного нормативного документа відповідному європейському стандарту, від дати набрання чинності якого має бути скасовано національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного нового національного стандарту, розробленого на основі європейського.

Слід відзначити, що Європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення. Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо- і пилопродукції. Тобто всі Європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN.

І оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315-VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових ТУ України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції. Якраз зараз ми терміново допрацьовуємо комплект таких першочергових технічних умов.

Наталія Буйських – Колись всі в СРСР користувалися державними стандартами (ГОСТ) – над їх розробкою працювали НДІ всієї країни – весь СРСР, багато галузевих інститутів. Виділялися кошти на дослідження, розробки тощо. Зараз все відмінили. Змоги розробити таку кількість національних стандартів, навіть коли ми візьмемо за основу європейські стандарти, нормативні документи, немає. З моєї точки зору, під нинішнє скасування підпало дуже багато стандартів. Зараз беруться за ті, які найбільше потрібні, і на які, можливо, якесь підприємство дасть фінансування. Багато міждержавних стандартів (ГОСТ), які будуть відмінені, на даний час потрібні. Для перегляду, актуалізації й поновлення цих документів потрібні фахівці і час. Проте така робота потребує значного фінансування. І це стосується не лише нашої галузі.

Розмовляла
Оксана МИКОЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top