Німці навчать українців ліс рахувати

Семінар «Отримання та аналіз ринку деревини – нові можливості для України».

Подія відбулася 29 жовтня у рамках проекту «Німецько-український агрополітичний діалог». Фахівці Тюнен-інституту міжнародного лісового господарства та лісової економіки разом з українськими лісівниками, науковцями, представниками деревообробних підприємств та громадських організацій проаналізували ситуацію, що склалася на ринку деревини в країні. Одночасно німецькі лісівники та деревообробники поділилися досвідом власної роботи.

Керівник проекту Фолкнер Зас­се у своєму вітальному слові наголосив на важливості сучасних аналітичних методів для розвитку ефективного ринку деревини в Україні.

«Ціни на деревину впали через високу частку пошкодженої деревини та у зв’язку із введенням заборони на експорт необробленої деревини, у той же час внутрішній попит застоюється, – зазначив у своєму виступі начальник відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Руслан Крикун. – Деревообробними підрозділами галузі за 9 місяців перероблено близько 1,6 млн куб. м деревини, це на 2 тисячі кубометрів менше, продукції переробки випущено на 79 млн грн менше. Цьогоріч відзначається падіння з усіх основних показників галузі, відповідно пов’язане з падінням попиту на продукцію переробки деревини на зовнішніх ринках. Станом на 1 жовтня цього року на складах підприємств галузі знаходиться 700 тисяч кубометрів лісопродукції. В основному це дров’яна деревина. За 15 останніх місяців підприємства галузі не відвантажили жодного вагона з необробленою деревиною. Внаслідок кліматичних змін та зараження короїдом європейський ринок перенасичений заготовленою пошкодженою деревиною. За 9 місяців суб’єкти переробки деревини в обласних управліннях лісового та мисливського господарства отримали сертифікатів про походження деревини для здійснення експортних операцій на 1,3 млн кубометрів менше відповідного періоду минулого року».

Він наголосив, що запровадження обов’язкового ведення електрон­ного обігу деревини усіма лісокористувачами України дозволить здійснювати моніторинг внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів та зменшити обіг незаконно заготовленої деревини на внутрішньому ринку, запобігти їх вивезенню за межі країни.

На необхідності введення електронного обігу деревини усіх лісогосподарських підприємств – не лише Держлісагентства, де він введений на сьогодні – також наголосив у своєму виступі і голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки дендрології та лісової селекції, професор НУБіП Юрій Марчук, який представив методи та результати аналізу ринку деревини в Україні. «Мораторій на експорт необробленої деревини призвів до того, що деревина на складах накопичується, податки на них нараховані, деревина не реалізується, підприємства змушені зменшувати обсяги рубок,– зазначив він. – Звірити кількість реалізованої деревини на внутрішньому ринку неможливо через відсутність даних інших відомств. Проблема нелегальних заготівель на слуху в усіх. Усі звинувачують лісівників. А хто купив цю нелегальну деревину, хто її переробив, не сплачуючи податки – всі мовчать».

Найважливіші експортери деревини та продуктів на основі деревини в 2017 році

Юрій Марчук також наголосив на необхідності удосконалення законодавства, яке регулює ринок лісоматеріалів, вирішення проблемних питань, які спровокували основні тенденції ринку деревини. А саме: накопичення дров’яної продукції через відсутність її споживання; зросла конкуренція за якісні ресурси; конфлікт між регіональними та міжрегіональними переробними підприємствами та постійними лісокористувачами; потужна екологізація, ріст громадських рухів та збільшення заповідних територій; соціальна напруга у лісових областях; нелегальні лісозаготівлі; переробка такої деревини та її легалізація; недоліки в системі обліку як у лісовому господарстві, так і в переробці деревини.

Аналізуючи виступи промовців варто зазначити, що українських учасників семінару цікавили більш прозаїчні речі, приміром, скільки виставляється на аукціон тощо. Тому, можливо, їх не дуже зацікавили виступи німецьких колег. Хоч у них і немає певної статистики, але те, що презентували німці, це зовсім інші підходи – зважена і чітка методичність у вирішенні питань: як оцінювати показники, як порівнювати і врешті-решт давати баланс по державі. Це, у свою чергу, було корисним для вітчизняних фахівців лісової галузі.

Оцінка балансу деревини по країні – серйозне державне питання. І воно стоїть на порядку денному у майбутній тематиці робіт НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, який є науковим структурним підрозділом Держлісагентства України. То ж, Держлісагентство зайняло правильну позицію: справді, необхідно знати скільки у державі деревини на балансі, яка додана вартість на кожному етапі, скільки з пиломатеріалів виробляємо умовних дерев’яних будинків і яка капіталізація цих коштів. Адже до цього часу ніхто не переймався такими питаннями.

У цьому сенсі варто підкреслити важливість ефективного аналізу ринку лісоматеріалів для надання консультацій з політичних питань, про що розповів керівник Тюнен-інституту міжнародного лісового господарства та лісової економіки, професор Маттіас Дітер. Він надав два методи аналізу лісоматеріалів, розроблені в Тюнен-інституті: аналіз міжнародної конкурентоспроможності на основі офіційних даних зовнішньої торгівлі та аналіз валової доданої вартості з таблицями введення-виведення на основі моніторингу сировинних матеріалів. Важливою основою для таких аналізів є достовірні дані. Про що й вів мову доктор Хольгер Ваймар, теж фахівець із Тюнен-інституту, презентувавши методи та результати моніторингу деревини у Німеччині, що впроваджуються в цьому науковому закладі вже більше 10 років.

Потім доктор Домінік Йохем включив учасників семінару до «Перерахунку використання лісозаготівлі». Цей перерахунок є важливою складовою для наданих процедур аналізу ринку деревини. І, нарешті, Хольгер Ваймар ознайомив із можливими перспективами моделювання деревних потоків в Україні та продемонстрував застосування товарних балансів деревини для України. Разом із учасниками зустрічі було розроблено проект первинного балансу деревини для нашої країни.

Наприкінці науковці та фахівці лісової галузі підсумували, що цей семінар забезпечив важливі наукові основи для українських колег-спеціалістів. Інститут Тюнена запропонував подальшу наукову підтримку у рамках наявного планування досліджень. «Німецько-український політичний діалог» планує підтримати розвиток потенціалу для аналізу ринків деревини в Україні – спочатку до середини 2020 року. У разі успішної реалізації результати балансу та схеми руху деревини для України можуть бути представлені у червні наступного року у Києві разом із експертами Тюнен-інституту.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

2 Replies to “Німці навчать українців ліс рахувати”

  1. Українці вміють рахувати і писати, це є освідчена нація. Не можна так пане автор в самій назві статті принижувати українців. Крім цього, українці які працюють в лісовому господарстві є освідчені люди. Не ображайте стільки цих людей.

  2. Німецька точність та педантичність відомі та поважаються з глибокої давнини. Тому у них повчитися не зайве. Світ стрімко змінюється. Та й взагалі вчитися не зайве навіть вченим. То ж, ніякої образи тут не бачу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top