Конгрес IUFRO

З 25 вересня по 5 жовтня у місті Курітіба пройшла найважливіша подія у лісовій галузі – 25-й Всесвітній конгрес IUFRO 2019 «Лісові дослідження та співробітництво для сталого розвитку».

Всесвітній конгрес IUFRO проводиться через кожні 5 років і є однією з найбільших світових подій у лісовій галузі. Майже три тисячі вчених та зацікавлених сторін з усіх куточків світу зібралися у південнобразилійському місті Курітіба, аби визначити взаємозв’язок лісових наук та людей. Форум розподілився за 5-ма дослідницькими напрямками: ліси для людей; ліси та зміни клімату; продукти лісу для зеленого майбутнього; біорізноманіття, екосистемні сервіси та біологічні інвазії, та останній напрямок – взаємодія лісів, ґрунтів та води.

Більшість політиків та міжнародних організацій сьогодні дійшли єдиної думки – ліси, це не лише деревина, але й екологічні сервіси для населення, що проживає поряд, це – біорізноманіття, поглинання вуглецю, виробництво кисню, збереження ґрунту та води.

Антропогенне навантаження поставило людство у безвихідь – з одного боку, усвідомлення важливості лісів не лише для економіки, але й для виживання, з іншого – ці ж ліси масово гинуть в усіх країнах унаслідок навали шкідників, вітровалів та пожеж. Тому сьогодні значення конгресу не у задоволенні того, чим IUFRO й раніше займалося – покращення сортиментної структури. Цей напрямок поєднувався у глобальному контексті із людьми, змінами клімату і лісом, тобто мова йшла про перехід на зелену економіку, на яку активно переходить нині Європа.

На жаль, площу лісів у світі суттєво не збільшити. Тому є ряд причин. Отже, мова на конгресі йшла у іншому напрямку – звернути увагу на якість лісів. Низькопродуктивні, які не дають ані продукції, ані екологічного вирішення, ліси зараз є об’єктом прискіпливої уваги вчених. Другий напрямок конгресу – кожна лісова ділянка має стати предметом прискіпливої уваги вчених задля розробки алгоритму досягнення екологічних та економічних цілей. Конгрес став чудовою можливістю обмінятися досвідом та знаннями про технологічні інновації, а також висвітлення останніх результатів досліджень та тенденцій майбутнього лісового господарства та лісових досліджень в усіх районах світу. А також важливе місце зустрічей дослідників, викладачів, студентів та професіоналів у лісовому секторі по всьому світу.

Що таке IUFRO?

IUFRO – Міжнародний союз організацій лісових досліджень, своєрідна міжнародна мережа співпраці у галузі лісової науки, об’єднує понад 15 000 вчених із майже 700 організацій-членів по всьому світу. Союз, у свою чергу, є членом ICSU, тобто Міжнародної Наукової Ради. Вчені співпрацюють у Союзі на громадських засадах. Це єдина міжнародна організація, присвячена дослідженням лісів та суміжним наукам. Вона об’єднує дослідницькі організації, університети та окремих науковців, а також органи, що приймають рішення, та інші зацікавлені сторони, які фокусуються на лісах та деревах.

Його місія – сприяти досягненню досвіду досліджень та обміну знаннями, а також сприяти розробці науково обґрунтованих рішень, пов’язаних із проблемами лісу, на користь лісів та людей в усьому світі. Це неприбуткова, неурядова та недискримінаційна організація з давньою традицією від 1892 року. IUFRO відкритий для всіх осіб та організацій, присвячених дослідженню лісів та лісової продукції та суміжних дисциплін.

Бразилія, як місце проведення Конгресу

Всесвітній конгрес IUFRO у Латинській Америці відбувся вперше. Саме у місті Курітіба, столиці штату Парана, Бразилія. Організатор та координатор конгресу – Бразильська лісова служба (SFB) та EMBRAPA.

Символічно, що власне назва «Курітіба» перекладається як «багато сосен», оскільки тут насправді росте багато бразильських сосен – Араукарія бразильська. Португальці, які заснували місто 1693 року, дали йому довгу назву, яка у перекладі – Село Нашої Богородиці Світла в Сосняку – так свідчить Вікіпедія. Назва була змінена на «Curitiba» у 1721 році.

Країна посідає друге місце у світі після Росії за запасами лісових ресурсів. Найбільші на Землі площі вологих екваторіальних лісів – 5 мільйонів квадратних кілометрів – розміщені в Амазонії. Це – північна й західна частини країни. На Бразильському плоскогір’ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси. Загалом, лісовий покрив країни становить 60% загальної площі країни.

Новий президент IUFRO

На ХХV Конгресі Міжнародний союз організацій лісових досліджень (IUFRO) отримав нового Президента. Доктора Джона Парротту (John Parrotta), керівника Національної науково-дослідної програми з міжнародних наукових питань при Лісовій службі США, обрано до проведення Всесвітнього конгресу IUFRO 2024 року, який відбудеться у Стокгольмі, Швеція. Його віце-президенти – професор Даніела Кліншміт із Фрайбургського університету, Німеччина, та професор Широнг Лю – Китайська лісова академія.

Парротту обрано після головування професора Майкла Вінгфілда, професора ФАБІ та радника виконавчого апарату Університету Преторії, Південно-Африканська Республіка. Під час 5-річного президентства IUFRO відсвяткувала своє 125-річчя. Вінгфілд впроваджував відповідальність Союзу за надання достовірний даних, що стосуються лісів та природних ресурсів для сталого майбутнього. Також він залучав молодих лісівників завдяки тісній співпраці з IFSA – Міжнародною асоціацією студентів лісового господарства, яка отримала повне представництво в Раді IUFRO.

«Проблеми зі сталим розвитком, з якими ми стикаємося, є багатогранними і виходять за рамки традиційної та навіть сучасної сфери лісової науки. Хороша новина полягає в тому, що ми не самотні. IUFRO може примножувати свій вплив, розширюючи наше співробітництво в галузі досліджень, синтез науки та комунікації далеко за межами нашої нинішньої мережі», – зазначив Джонн Парротта у своїй промові на церемонії закриття Конгресу.

Під час свого терміну президентства доктор Парротта хоче особливо зосередитись на сприянні співпраці з науковцями та дослідницькими мережами, з якими IUFRO недостатньо взаємодіє. Це може бути і сільське господарство, здоров’я людини, просторове планування, екологічна інженерія, екологічна освіта, мистецтво та гуманітарні науки. «Різноманітність – це сила IUFRO», – сказав він. – Продуктивність, здоров’я та багато переваг, які ми отримуємо від лісів, підкріплюються біорізноманіттям. Аналогічно, наукова майстерність та цінність IUFRO для суспільства залежать від залучення різноманітності дисциплінарних поглядів, знань, досвіду та культурних цінностей серед наших науковців та організацій-членів».

Доктор Парротта займається різними напрямками досліджень лісознавства в усьому світі впродовж 30 років. Особливо зацікавлений в екології тропічних лісів, екології та управлінні посадженими лісами, відновленні лісів та традиційними знаннями про них. Він провів дослідження в Пуерто-Рико та Бразилії, співпрацював з багатьма колегами з усього світу над різноманітними науковими синтезами та іншими проектами. Автор понад 175 наукових публікацій на ці та інші теми, член редакційної колегії кількох міжнародних журналів із лісознавства. У Союзі доктор Парротта працює з 1993 року.

Українська делегація на Конгресі

Враженнями від Конгресу ділиться представник української делегації, керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор кафедри лісівництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Зібцев:

– Хоча, загалом, ситуація різна в Україні й у Бразилії, нам є чому повчитися. Оскільки у Бразилії дуже потужний приватний сектор, власник на свій розсуд веде господарство, хоча і є рамкові обмеження державою. Наприклад, в Амазонії, багато приватних земель. І власник має право 20% свого тропічного лісу, який ми вважаємо легенями планети, знищити і переобладнати у землі під інші потреби, приміром, під сільгоспугіддя. Найчастіше, це плантації евкаліпту.

Сергій Зібцев, Іван Лакида, Наталія Стрямець, Петро Лакида та Анатолій Швиденко на Конгресі IUFRO-2019

Уряд Бразилії постановив на потреби деревопереробної та інших галузей деревину отримувати лише з лісових плантацій. Така політика приводить до зменшення рубок, приміром, у тій же Амазонії. І амазонські ліси знаходяться у первозданному вигляді. Що таке лісові плантації? Це як, скажімо, у нас поле пшениці. Зрозуміло, що там ніяких птахів немає, тим більш, червонокнижних. Тому, що тут і багато добрив застосовується, ГМО, хімія, своєрідне сільське лісове господарство.

Тому і пожежі у лісах, що сталися тут цього року, пов’язані з економікою. Попередні два президенти інвестували у соціальну сферу, економіка зростала. Приміром, 25 конгрес проводився в університеті, якому приблизно 10 років – абсолютно нові будівлі. А уявіть собі в Україні уряд виділяє певну ділянку десь 100 гектарів і ній будується комплекс, як, скажімо, наш НУБіП з гуртожитками, спортивними залами тощо. Зараз доходи населення дещо знизилися. І люди звернулися до того, що мають, у першу чергу, тобто, земельні ресурси. Усі зацікавлені в ефективнішому використанні своїх земель. Є земельна ділянка і на ній ліс – роблять плантації. Там лише окремі дерева дуже цінні для переробки. І їх складно звалити, обробити. І масові пожежі почалися через конвертацію цих земель у плантаційне вирощування в умовах загальноекономічного спаду, а воно дає дуже хороші прибутки.

Лісовий сектор з плантацій отримує від 30 до 45 кубометрів на рік! В Україні ж приріст вважається загальноприйнятим 4–5 кубометрів, у Карпатах більше, на півдні менше. Площа лісових плантацій може бути до кількох тисяч гектарів. І обіг рубки 15–20 років, якщо підрахувати – 45 кубометрів за 10 років – це вже 450 кубів на гектар! То ж, для України – це шанс повчитися.

Бразилія втратила більше 70% свого лісового покриву через зростаюче будівництво, Україна – із 44% отримала сьогодні 17,6%, загалом у світі лісистість скоротилася із 60% до 33%! Отже, найголовніше, чому можна повчитися у бразильців – розділяти збереження біорізноманіття і вирощування деревини.

Треба зазначити, що Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України є повноправним членом IUFRO. Загалом, ми доповідями вразили учасників своєю кваліфікацією у справі. Українську делегацію представляв Павло Кравець – доцент кафедри лісового менеджменту і таксації лісу, Петро Лакида – директор нашого інституту, я, як професор кафедри лісівництва, Володимир Кравець – від Міжнародної асоціації лісових студентів. Саме звідси ми винесли урок на майбутнє: залучати ширше студентів до таких наукових зустрічей, оскільки вони мало їздять. Наступний конгрес відбудеться у Швеції і ми вже почали відбір таких робіт, аби вони теж були залучені. Позитивний відгук був і по сертифікації лісів за наслідками круглого столу відповідно.

Ще Україна почерпнула з форуму – стратегічне розміщення протипожежних бар’єрів. Мова іде про розподіл на зони ризику пожеж. Тобто вся країна ділиться на регіони з різним ризиком пожеж. Скажімо, усі знають, що у нас проблемний південь – але який саме південь? Адже нічого чіткого нормативного немає. А у Білорусі, скажімо, виділено пожежні регіони, у Швеції, Польщі. Це гарна ідея, і нам треба робити таке. Методологічно ми вже готові на прикладі Чорнобильської зони.

Цікавий для нас і досвід європейців із використання лісової біомаси для енергетичних потреб. Створена, приміром, національна інфраструктура в Австрії, Німеччині. І пелети, і біомасу нібито у нас теж виготовляють. Але це питання регулярності, а єдиного котла у кожному районі немає, куди б кожний лісгосп міг би завозити деревні відходи. Тоді лісгоспи можуть казати, що не лише деревину можуть заготовляти, а ще й робити біомасу. Рубку провели, кругляк, скажімо, в один бік, біомасу в інший. Головна ж проблема – немає доріг і регулярного попиту. І наша доповідь на Конгресі з енергетичного потенціалу лісу у Карпатах тому приклад.

Від Уряду України, на жаль, нікого не було. Було б добре, щоб новий керівник Держліс­агентства сам приїздив на такі форуми, щоб був у курсі світових тенденцій. Не обов’язково виступати, хоч послухати.

Молодь залучається до всесвітнього Конгресу

Крім досвідчених учених, у засіданнях взяв участь студент другого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства Володимир Кравець. Таку надзвичайну можливість студент отримав завдяки своїй посаді офіцера зв’язку між IUFRO та IFSA (Міжнародної асоціації студентів-лісівників), яку посів завдяки участі в Міжнародному симпозіумі студентів-лісівників у Естонії, де представляв студентський гурток «Київська асоціація студентів-лісівників». Перші два дні Володимир детально ознайомився з механізмом роботи найбільшої дослідницької асоціації.

Також упродовж цих двох днів у тісній співпраці досвідчених науковців і студентської спільноти був затверджений надзвичайно важливий документ – Меморандум про взаєморозуміння, що надає можливість представництву IFSA голосувати на засіданнях IUFRO. Для учасників конгресу було організовано прес-тур у вигляді різних тренінгів з метою підготовки учасників до роботи, а також для ближчого знайомства і виявлення однодумців. Сам конгрес розпочався з відкриття зони стендів, де, до речі, був представлений також стенд IFSA. Кожен із 15 представників IFSA мав приділити час упродовж конгресу для презентації асоціації усім зацікавленим відвідувачам стенду. Також проводились спеціалізовані засідання IFSA, тематикою яких був навчальній процес у різних країнах та різноманітні програми обміну й навчання за кордоном.

Відвідування таких сесій було надзвичайно цікавим та важливим для майбутнього розвитку. На третій день конгресу всі охочі були запрошені на безкоштовні тури, завдяки одному з яких Володимир Кравець відвідав університет лісового господарства в Курітібі, а також детальніше дізнався про ведення лісового господарства в Бразилії.

Вітольд РИБАК,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top