«Пінгвіни» у безпеці

Щорічно через «похід» на лід гине близько 200 людей.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомляють (ДСНС), що взимку люди гинуть на воді практично кожен день. Більшість нещасних випадків стається через тонкий лід, самовпевненість і незнання правил безпеки поведінки на льоду.

Більшість мисливців, особливо у міжсезоння, захоплюються підлідним ловом, бо це така ж пристрасть, як і мисливство, але іноді ловити окунців узимку виявляється набагато небезпечніше, ніж полювати зі зброєю на вовка.

Риболовля – гірше грипу. Нею «хворіють» тисячі українців. Але зимове «полювання» на окунця – це окрема розмова. Воно настільки цікаве, що рибалки забувають про обережність і заходять на небезпечні ділянки. Щороку, незважаючи на попередження ДСНС, рибалки провалюються сотнями під лід, а навесні їх забирають крижини. Це відбувається не тільки за відсутності знань та досвіду, але й заелементарного нехтування правилами поводження на кризі.

Зимових рибалок, жартуючи, називають пінгвінами. Пінгвіни незграбні на суші, а у воді їх спритності немає рівних, вони плавають краще риби, що, на жаль, не скажеш про наших рибалок, які потрапляють під лід і тонуть, як камені. Основна причина – це переохолодження, до якого людина не пристосована, вона не може перебувати в крижаній воді більше 10 хвилин.

Особливо небезпечний лід у мінливу погоду і особливо навесні. Тому перебування на льоду дуже небезпечне, що призводить до великої кількості нещасних випадків. Статистика таких випадків – невтішна.

Наприклад, наприкінці січня 2017 у Києві ледь не пішли під кригу до півсотні рибалок. Їх довелось переправляти на берег рятувальникам. Ще четверо взагалі опинилися посеред Дніпра на крижині, що відкололася. Горе-рибалок занесло аж на 300 метрів від берега. Діставали їх за допомогою надувних човнів. Та незважаючи на небезпеку, 15 відчайдухів продовжили рибалити, вислухавши перед цим лекцію від рятувальників.

Того ж року запорізькі рятувальники провели анкетне опитування в акваторії Каховського водосховища, в якому взяли участь 500 рибалок. Людям було запропоновано відповісти на ряд питань щодо небезпеки на льоду. Це питання стосовно віку, з якого вони почали захоплюватися зимовою риболовлею, знань метеорологічних умов для виходу на лід, надзвичайних подій, які траплялися з ними під час зимової риболовлі, рівня знань щодо надання допомоги людям, які провалились під лід, обізнаності щодо знання телефонів екстрених служб тощо. Були отримані наступні результати. У 98% рибалок тріскався лід під ногами, 68% з опитуваних бачили як хтось провалився під лід, 52% – рятували іншу людину, що провалилась, 44% самі провалювались, 3% рибалок бачили як відносило інших рибалок на кризі.

По завершенню зими, у рибалок настає найнебезпечніший період.

– Підлідна рибна ловля – це хобі. І воно не повинно перетворюватися в екстремальну ситуацію. Нехтування правилами безпеки під час перебування на льоду може стати причиною трагічних наслідків. Крім того, при підвищенні температурних показників навесні лід може стати занадто тонким, через що підвищується рівень небезпеки перебування на ньому, – говорить начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій у КМДА Роман Ткачук.

– На календарі початок весни, цей період дуже небезпечний для риболовлі. Холод відступає і поступається теплій погоді. Лід тане, він стає вже не такий міцний, на ньому з’являються промоїни, а місцями і відкрита вода, починається рух льоду. У цей період риба особливо активна і тому завзяті рибалки прагнуть на цей небезпечний лід. Зараз потрібно бути особливо уважним на кризі, – закликає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Я не збираюсь вам розповідати «страшилки», а тим більше відмовляти займатися своєю улюбленою справою – риболовлею. Ні! Хочу лише нагадати про елементарні правила безпеки поведінки на льоду, щоб ніщо не затьмарило зимової риболовлі.

Обираючи спосіб відпочинку в зимовий період, не слід забувати, що зимова риболовля потребує особливо суворого дотримання правил безпеки. Щороку рятувальники мають справу з необачним ставленням громадян до власної безпеки під час перебування на кризі.

Переваги зимової риболовлі очевидні: можна пішки дістатися до будь-якої ділянки водойми, а ще це відмінний спосіб відпочити і розслабитися. Незважаючи на все це, риболовля у кінці зими дуже небезпечна. Через часті й тривалі відлиги лід втрачає міцність і стає ненадійним, зменшується його товщина, він тане, підмивається водою зсередини, в ньому з’являються тріщини і скупчення повітря. Щоб уникнути небезпеки, потрібно дотримуватися певних правил, знати як вести себе на кризі і що робити у разі переохолодження.

Перше і найважливіше, що потрібно врахувати, – це товщина льоду. Підступність льодової стихії в тому, що на будь-якій водоймі товщина і міцність скрізь різна. Найнебезпечні періоди, – утворення криги на водоймах, і час весняного сходу, коли товщина льоду стає менше 10 см. Потрапити в біду, причому в найнесподіваніший момент, може кожен: на риболовлі, полюванні, в поході, на прогулянці або при переході водойм.

Безпечна товщина льоду групи людей – від 15 см.

Його міцність і надійність можна визначити візуально, за кольором: якщо він блакитного, синього або зеленуватого відтінку – добре, якщо білого, сірого або жовтого та ще й з великими бульбашками повітря всередині – краще не ходити на такий лід.

Під час пересування по водоймі міцність криги потрібно перевіряти плішнею, вкладаючи в удар силу з розрахунком на власну вагу. В першу чергу, слід уникати засніжених ділянок, кущів, чагарників очерету, місць зіткнення течій, підземних струмків, приплив на річках, а також не свердлити лунки поблизу берега. Спускатися на лід потрібно обережно, так як від берегів він відтане набагато швидше і в ньому більше повітря.

Краще не виходити на водойму одному, тим більше у темний час доби. Пересуваючись компанією з кількох людей, потрібно йти на відстані не менше 5 метрів один від одного. При собі бажано мати міцну мотузку довжиною 15–20 м, а ще краще, надіти рятувальний жилет. Рюкзак або сумку слід переносити на одному плечі, а верхній одяг не застібати дуже щільно, щоб у разі необхідності можна було швидко звільнитися від зайвого вантажу.

Головне, у разі провалу під лід – не панікувати і не робити зайвих рухів. Потрібно стабілізувати дихання, широко розкинути руки і ноги, підібратися до краю льоду, покласти на нього руку і груди, (не зайвим буде взяти з собою ніж, яким вразі провалу за допомогою нього можна буде легше вибратись) після чого, максимально розподіляючи навантаження, по черзі закинути на нього одну й іншу ноги. Вибравшись із води, ні в якому разі не намагатися встати на ноги або відразу ж зняти з себе мокрий одяг, а обережно відповзти на безпечну відстань і тільки потім підніматися. Після цього слід переодягнутись (якщо є змінний одяг), відігрітися і заспокоїтися. Зігріватися тільки чаєм, біля багаття або увімкнувши піч у машині, і ніякого алкоголю, а також ні в якому разі не парити ноги в гарячій воді, серце може просто не витримати такого навантаження.

Рятуючи іншого рибалку, до нього потрібно наближатися повзком. Якщо під рукою немає мотузки, підійде міцна довга палиця, у крайньому випадку можна використовувати плішню, подавши її тупим кінцем, або зв’язаний одяг. Щоб самому не провалитися, не можна підповзати до місця провалу ближче, ніж на кілька метрів.

Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та ін. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку мотузкою за щось на березі чи за край криги, рятувальник повільно просувається до постраждалого на відстань, яка дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім, особа яка надає допомогу, відповзає назад і поступово витягує на лід постраждалого.

При наданні допомоги у місцях, де є промоїни чи битий лід, використовуються спеціальні засоби – рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до постраждалого за допомогою кішки та багра.

Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2–3 особи лягають на лід ланцюжком, наближаються до постраждалого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає йому ремінь, одяг тощо.

Витягнувши постраждалого на поверхню льоду, слід разом з ним відповзти на безпечне місце.

Домедична допомога людині, яка провалилася під кригу і врятована, повинна бути направлена на запобігання подальшого переохолодження.

Не випробовуйте долю і дбайте про свою безпеку!

Але звичайно, найбезпечніший спосіб не потрапити у халепу – не виходити на ненадійний лід!

Денис ХВИЛЯ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top