Де віти в білій одежині

Подорож у поліську глибинку, на малу батьківщину фундатора лісівничої науки Георгія Висоцького.

Біля офісу ДП «Свеське лісове господарство» на честь Георгія Висоцького встановлено пам’ятний знак. Живим пам’ятником науковцю-лісівнику є ліси, які плекають нащадки великого земляка на Сумщині. Про здобутки їхні в царині лісогосподарської діяльності свідчить такий факт: за підсумками третього кварталу роботу ОУЛМГ визнано кращою серед 23-х регіональних управлінь лісової галузі України.

Немає сумніву, що й 2016 р. завершать успішно. Так було торік, позаторік… Успіхи тут заслужено пов’язують з іменем начальника облуправління лісового і мисливського господарства Віктора Чигринця: у травні виповнилося п’ятнадцять років, як він біля керма. Саме під його мудрим керівництвом колективи державних лісових підприємств Сумщини з міцних середняків вийшли на лідерські позиції у державі.

Директор лісгоспу Олег Закусило: «Цього року лісонасіннєва плантація модрини дала перший урожай – маємо 5 кг власного насіння»

– Враховуючи географічну віддаленість від західних кордонів і морських портів, відсутність на території області потужних споживачів і деревообробних підприємств, наша область є найменш конкурентно привабливою для споживачів деревини. Та, незважаючи на це, лісгоспи управління докладають максимум зусиль для забезпечення економічної стабільності, – зазначив Віктор Петрович у своєму виступі на нараді Держліс­агентства в листопаді цього року. – Упродовж року відтворили ліси на площі 1256 га, що становить 136% до плану. На весь комплекс лісогосподарських робіт спрямували 138 млн грн власних коштів підприємств, що майже на 40 млн грн більше відповідного минулорічного показника. Лісосічний фонд поточного року використали на 76,5%. Освоюючи його, особлива увага приділяється раціональній розробці деревини, а також переробці. За січень-вересень у цехах лісгоспів переробили 84,6 тис. куб. м деревини: від реалізації її та готових виробів отримали 560,9 млн грн. Як одну зі складових успішної діяльності підприємств вважаємо капітальні інвестиції – впродовж звітного періоду вони становили 51,7 млн грн, тобто з кожного кубометра заготовленої деревини лісгоспи інвестували в розвиток власного виробництва 97,1 грн. Ці кошти спрямовуються на придбання сучасних лісовозів, будівництво лісових доріг, у модернізацію виробничих процесів.

– В основі будь-якого досягнення, – наголосив начальник облуправління, – передусім, стоять люди. Тож одне з головних завдань, яке завжди ставимо перед собою, це збереження колективу, соціальна захищеність працівників, котрі мають повний пакет соціальних гарантій та гідну зарплату, що мотивує людей до якісного виконання своїх професійних обов’язків. Як результат, лісгоспи працюють динамічно, продуктивно, прибутково, виконуючи всі покладені на них державою функції з ведення лісового господарства…

Під час однієї з наших зустрічей Віктор Чигринець за приклад назвав Свеський лісгосп, яким ось уже три роки керує досвідчений, підприємливий директор Олег Закусило. Вміло керує, грамотно: за підсумками 2015-го вибороли перше місце у трудовому суперництві серед підприємств галузі області, в числі передовиків перебувають і впродовж трьох кварталів року нинішнього. «Роботу директора було високо оцінено на виїзному засіданні колегії облуправління, яка відбувалася в Свесі, – відзначив Віктор Петрович. – Досвід його яскраво доводить: коли людина хоче щось зробити, вона це зробить».

Щоб дітки раділи святу. Як і всі трудівники галузі, лісівники Свеси в передноворіччя мають багато клопотів і серед них один особливий: щоб була у земляків змога прикрасити оселі ялинками чи гілочками сосни, щоб дітки раділи святу. Виростили понад чотири тис. хвойних деревець (частину – в горщиках), організували торгівлю. До кожного прикріпили поліетиленову стрічку із закодованим номером, аби можна було дізнатися, де росли, чи легально їх продають. Пишаються тим, що впродовж останніх років близько 400 ялинок різних розмірів замовляють Суми і з них формують набірну головну зелену красуню обласного центру.

– Хвойні породи в лісництві домінують – займають 73% із 24 тис. га загальної площі, – розповів головний лісничий Ігор Комарицький. – Майже на 200 га щороку з’являються нові посадки. На спеціально створених лісонасіннєвих плантаціях та ділянках, також з плюсових дерев заготовляємо високоякісне насіння, за допомогою комп’ютерної програми пристосували камеру для сушіння деревини «Легномат» і переробляємо за сезон до тонни шишок. У кожному лісництві на родючих грунтах розбили розсадники, де плекається понад 1,5 млн сіянців за рік.

Лісничий Свеського лісництва Віктор Ковбаса: «Навесні сіянці сосни перенесемо на лісосіки, галявини»

Один з таких розсадників показав лісничий Свеського лісництва Віктор Ковбаса – навесні ніжні рослинки перенесуть на лісосіки, галявини, невгіддя. А ще разом з директором Олегом Закусилом ми побували у прекрасному сосново-модриновому лісі, якому вже за 15 років, та на постійних лісонасіннєвих плантаціях модрини європейської площею 3 і 2,5 га. «Одна з них уже плодоносила – заготовили перші п’ять кг насіння, навесні висіємо в розсаднику і матимемо власні сіянці», – радо повідомив Олег Миколайович.

Цікаво, що тут навіть із кедром сибірським експериментують – ще в 90-х роках сіянці його завезли з Красноярського краю ентузіасти. Інженер лісозаготівель Микола Кузюра, бувши тоді лісничим Свеського лісництва, сам висадив їх. На жаль, не всі вдалося вберегти (звірі об’їли верхівки), але сподівається, що зі вцілілих отримає насіння, висіє…

Лісничий Олинського лісництва Сергій Донік на ділянці природного поновлення 2012 року

Та головну увагу, звісно, приділяють сосні звичайній. Тут найактивніше в області займаються сприянням природному поновленню її – за ініціативи непосидючого, вдумливого лісничого Олинського лісництва Сергія Доніка. Про це свого часу розповідала газета «Природа і суспільство». Як справи сьогодні у Сергія Івановича? Уроки його корисні для всієї країни, тому не побувати в нього я аж ніяк не міг.

«Ніхто краще за природу ліс не створить». Їдемо в урочище «Туранівська дача».

– До 2011 р. тут ріс стиглий сосновий ліс, а тепер бачите маленькі сосни, – каже лісничий. – З’явилися вони природним шляхом. Ми сприяємо природі, а вона сама виступає творцем.
І ніхто краще за неї з цим завданням не впорається. Раніше орієнтувалися лише на штучні насадження (посадку культур), тепер вирішили зламати стереотипи. Перші експерименти почали у 2009-у. На ділянці площею 1,1 га, де була проведена суцільна лісосічна рубка, плугом ПКЛ-70 нарізали борозни через 2,5 м, аби насіння з навколишніх сосен падало у розпушений мінералізований ґрунт. Борозни служать орієнтиром – у них робітники з догляду за лісовими культурами в перші 2–3 роки здійснюють прополювання, у міжряддях – проходять мотокущорізами.

– Щоб природне поновлення відбулося, – продовжує Сергій Іванович, – треба дотримуватися певних умов. – Передусім, рік має бути врожайним на шишки. Якщо їх нема, не можна й мріяти про успіх. Другий важливий момент – ділянки, які залишаються під природне поновлення, мають бути оточені стиглим або пристигаючим лісом. По-третє, ширина ділянки має бути не значною, зазвичай, після застосування вузьколісосічних рубок (саме на такі перейшли останніми роками) не повинна перевищувати 50 м, довжина різна. Бажано, щоб ділянка була розташована поперек напрямку пануючих вітрів, тоді вони нестимуть насіння на бажану площу і вона рівномірно засіватиметься. Нарізаємо борозни восени, а можна й ранньою весною, до того, як настане тепло і почнуть розкриватися шишки. Після появи сходів спостерігаємо за ними, восени проводимо інвентаризацію і зараховуємо в природне поновлення. Щодо доглядів, то в міжряддях бур’яни, чагарники видаляємо кущорізами, в борознах – сапками. В подальшому вони такі ж, як і за культурами. До яких висновків дійшли вже у перші роки? У 2009–2010 рр. нас найбільше вразила кількість природного поновлення – на гектар нараховувалось до 72 тис. штук самосіву. То навіщо, скажіть, садити? Природні ліси стійкіші до захворювань і всіляких кліматичних негараздів, вони наближені до корінних типів лісу. Господарство ведемо, орієнтуючись на кращі екземпляри. Гірші, слабші, звичайно, видаляються. Крім сосни, бачите на ділянках і дуба звичайного – він переважно порослевого походження від пнів. Мета – створити змішаний ліс, такий і ростимо. Про те, наскільки економічно вигідніше сприяти природному поновленню, ніж створювати лісові культури, детально розповідала газета. За ним бачимо майбутнє (де є, звісно, для цього умови)…

Хід будівництва лісової дороги обговорюють директор лісгоспу Олег Закусило і оператор бульдозера Євген Асауленко

Лісничий Чуйківського лісництва Василь Сидоренко: «Це один із трьох мостів, споруджених силами лісгоспу»

Повернувшись із «Туранівської дачі», в конторі лісгоспу я познайомився з сином лісничого Дмитром Доніком, котрий обрав батьківську стежку. Обіймає посаду інженера лісових культур.

– Торік, – розповів, – в Олинському лісництві перевели в покриту лісом площу перше природне поновлення сосни звичайної, яке було зараховане в 2009 році, а цього року перевели 4,4 га. Водночас із лісокультурного фонду 2016 року залишили під природне поновлення 3,6 га. Загалом у лісництві природних насаджень сосни звичайної вже зараховано 46,4 га, зокрема, 5,5 га, переведених у 2015–2016 рр.

Такий ось красномовний результат. Зазначимо лиш, що вирощуванням як сосни звичайної, так і дуба звичайного шляхом природного відновлення почали займатися в Чуйківському, Дружбівському лісництвах, де лісничими Василь Сидоренко і Олександр Чередник.

На фініші року. Підбивати підсумки 2016-го ще рано, тож у розмові з директором ДП ми зосередилися на показниках діяльності за три попередні квартали. І не лише на них: професійний журнал цікавить, що вдалося зробити за три роки, впродовж яких Олег Закусило керує одним із найбільших підприємств області. До Свеського він очолював Роменський лісгосп, ще раніше працював у Сумському, де виріс від робітника до головного інженера. Скрізь залишив після себе добрий слід.

Отже, кілька цифр. За дев’ять місяців реалізували лісопродукції на суму 67 млн грн, зокрема, на 19,6 млн грн тієї, що виготовили у власному цеху переробки. Ціна знеособленого кубометра становить 870 грн. Сплатили 24,5 млн грн податків до державних і цільових фондів, середньомісячну зарплату довели до 7678 грн. Успішна діяльність дає змогу зміцнювати матеріально-технічну базу, вкладати кошти в соціальний розвиток. Обсяг капітальних інвестицій – 8,9 млн грн. У полі зору, передусім, перебувають протипожежні заходи. Закуплено вдосталь інвентарю, обладнано всім необхідним ЛПС, встановлено систему відеоспо­стереження за зеленими масивами, яка охоплює весь район.

Під опікою інженера лісозаготівель Миколи Кузюри – насадження кедра сибірського

Садиби лісгоспу і лісництв прикрашають скульптури лісових птахів і звірів, вирізьблені художником-оформлювачем підприємства В’ячеславом Коробкіним

– Неабияка наша гордість, – говорить Олег Миколайович, – лісові дороги. Тільки за останні два роки проклали їх понад 19 км, повністю відкривши вільний доступ до лісового фонду. Усі відповідають ДСТУ будівництва: з гідравлічними спорудами, місцями для роз’їзду транспорту, доглянутими обочинами. Кільце однієї з найбільших лісових трас завершило спорудження трьох мостів (17 м, 21 м, 27 м) через річки Івот і Шеєнку. Завдяки їм сполучили між собою віддалені села Ямпільського району Рудинку і Родіонівку та скоротили відстань від Чуйківського лісництва до нижнього складу з 35 км до 15 км. Роботи тривали майже два місяці, працювали власні бригади, що дало змогу вдесятеро знизити вартість проекту порівняно з тим, що пропонували кілька ліцензійних фірм. Загалом затратили 269 тис. грн. Офіційне відкриття мостів відбулося під час виїзної колегії ОУЛМГ на чолі з начальником Віктором Чигринцем. Тут уже сміливо їздять МАЗи з вантажем понад 40 куб. м – мости розраховані на вагу 90 т. Тепер на завершальному етапі перебуває прокладання дороги з урочища Хрести до Чуйківки. Крім того, торік у липні відкрили цех з виробництва паливних гранул, яких випустили вже понад дві тис. тонн, а це економія близько двох млн. куб. м газу. Міні-підприємство працює у дві зміни, попит на продукцію необмежений – відпускаємо її по 1950 грн за тонну. З метою економії реконструювали котельню, встановивши новий потужний котел віт­чизняного виробництва КТУ-500 з автоматичною системою подачі палива. Отож навколо вже немає гір тирси.

За роботою – оператори автоматичної лінії з випуску паливних гранул Віталій Родченко і Герман Стукалов

…На жаль, обсяг матеріалу не дає змоги розповісти про багато інших аспектів життя лісівників з батьківщини відомого вченого Георгія Висоцького. Головне: творці й охоронці лісу зі Свеського лісгоспу гідно продовжують розпочате ним на лісовій ниві. Теплі вітання з прийдешнім Новим роком, найкращі побажання вони шлють колегам та їхнім родинам усієї країни.

Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top