Де пройшов льодовик

Як зберегти унікальні види флори та фауни Малого Полісся.

«Воно таке несподіване, як славнозвісний волинський Світязь», – кажуть на Хмельниччині про найбільше в області озеро Святе, що заховалося посеред лісу. Розташоване в басейні річки Горинь у центрі трикутника Славута–Ізяслав–Шепетівка. Довжина його сягає 600 м, ширина 350 м. Глибина невідома, бо її неможливо визначити.

Посередині озера, як і на Світязі, острів завдовжки 100 м, зарослий соснами та березами, вкритий килимом із рідкісних рослин. Озеро є свідком і наслідком давнього зледеніння – місцевість була прохідною долиною між Волинським лісовим плато та Подільською височиною, якою стікали льодовикові води. На берегах навколо нього в давні часи з’явилися сфагнові плави – подібні утвори властиві лише для боліт Карелії й північної Білорусі. В Україні сфагнові плави зустрічаються тільки на кількох болотах північного Полісся та Карпат, на Хмельниччині, окрім Святого, ніде більше невідомі, що робить озеро неповторним. Жодна річка не впадає і не витікає з нього, живиться артезіанськими джерелами, має чисту й прозору воду.

Під час спільних експедиційних досліджень у «Малому Поліссі» – доцент кафедри екології Хмельницького національного університету Лілія Юглічек (праворуч) зі студентами-екологами Іриною Сухомлиновою і Богданом Драйна та співробітники парку Олександр Мнюх, Марина Цибуля, Олексій Більовський

Святе озеро називають перлиною цього регіону, чи не найзагадковішого в країні – Малого Полісся, яке то широкою, то вужчою смугою тягнеться від Полонного і Шепетівки аж до західного кордону держави, до Рави-Руської. Виникнення озера вчені пов’язують із дією льодовика, тут сформувалися оригінальні природні комплекси. З метою збереження їх та історико-культурних об’єктів краю, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне, оздоровче значення, відповідно до указу Президента України від 02.08.2013 р. було створено Національний природний парк «Мале Полісся». Про становлення його, про охорону унікальних видів фауни та флори, що поєднала в собі рослинність Полісся та Подільсько-Середньодністровського Лісостепу, наша газета розповідала три роки тому в статті «А верби тут тихі». Торік НПП «Мале Полісся» виповнилося 5 років – до цієї дати було присвячено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Досвід та перспективи розвитку об’єктів природно-заповідного фонду Хмельниччини», яка з успіхом відбулася на базі Національного природного парку. Про те, з чим підійшов він до першої своєї знаменної дати, про день нинішній і плани на майбутнє ведемо мову з директором Андрієм Сасюком.

– Почнемо з озер, пане Андрію. Я давно вже закоханий у Світязь, а останніми роками – і в озеро Святе. Знаю, що у вашому молодому парку не менш цікаві й інші озера, які за розмірами хоч і значно менші від Шацьких, але за красою та багатством не набагато поступаються перед своїми волинськими посестрами. Охарактеризуйте, бодай, коротко їх.

– Святе є осередком збереження фіторозмаїття Малого Полісся. Кореневища болотних рослин, вкритих мохами, та купини осок утворюють сфагнові плави, на яких сформувалися угруповання осоки пухнастоплодої та кількох видів пухівок. Раритетна складова тут – червонокнижна шейхцерія болотна, а також бобівник трилистий, журавлина болотна, образки болотні, осока багнова, росичка круглолиста… Маєте рацію, що не менш цікавий у науковому плані гідрологічний заказник «Теребежі» – комплекс із чотирьох озер, що перебувають на різних стадіях заростання, підвищення грив між ними. Саме урочище – колишня долина стоку льодовикових вод, де знаходимо лісову, болотну, прибережно-водну, лучну рослинність. Для вчених чи не найцінніші виявлені в цих екотипах фрагменти ценозів осоки богемської – такого виду не лише на Хмельниччині, а й в усій рівнинній Україні більше ніде не знайдете. Озера мають значення як збережена унікальна екосистема.

– Про кожне можна розповідати і розповідати. А якщо узагальнити зроблене за п’ять років у науковому плані, чого вдалося досягти колективу?

– На виконання закону «Про природно-заповідний фонд України» та на підставі Програми Літопису природи для заповідників і національних природних парків, НПП «Мале Полісся» видав упродовж 2015–2018 років три томи Літопису природи, в яких підбито підсумки науково-технічної діяльності та екологічної освітньо-виховної роботи за минулий період. Нині триває праця над наступним, четвертим, томом Літопису природи.

Співробітники парку спільно зі вченими вищих навчальних закладів, наукових установ та установ природно-заповідного фонду країни продовжують вивчати Мале Полісся. Проводимо моніторинг та дослідження рослинного й тваринного світу з метою інвентаризації флори і фауни; шукаємо нові види рослин і тварин, що потребують охорони, а також їхні нові місця поширення – всі вони фіксуються точками GPS та наносяться на карту парку. Загалом, станом на сьогодні, в списках видів НПП «Мале Полісся», що потребують охорони на національному, міжнародному та регіональному рівнях, наведено 23 види рослин та 56 видів тварин Червоної книги України, 6 видів рослин Додатку ІІ СІТЕС, 128 видів тварин із додатків Бернської конвенції, 15 видів тварин із Європейського червоного списку, 41 вид рослин та 54 види тварин, які є рідкісними на території Хмельниччини. До даних списків, звісно, внесені й види, що потребують охорони, які були виявлені вже під час діяльності парку.

– Ведуться спостереження і за водними об’єктами?

– Зазвичай улітку для визначення фітопланктону відбираються проби води з озера Святе і надсилаються до Інституту гідробіології при НАН України, а також передаються спеціалістам Відділу охорони навколишнього природного середовища Хмельницької АЕС – для проведення досліджень хімічного складу води. Штат парку нараховує 12 співробітників. Результати досліджень вони публікують у наукових виданнях та представляють на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, виконують дисертаційні, магістерські праці.

– На них покладено й обо­в’язки здійснення екологічної освітньо-виховної роботи…

– За п’ять років до природоохоронних та еколого-освітніх заходів було залучено близько 5 тисяч учасників. За ініціативи адміністрації парку та педагогів створено та активно діють учнівські лісництва на базі Радошівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Ізяславського НВК ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, ліцей імені О. Кушнірука. З метою виховання екологічно-грамотної культури поведінки та формування екологічної свідомості в підростаючого покоління колективом за співфінансування ГО «Інститут солідарності громад Романа Мацоли» та допомоги Шепетівського і Славутського лісгоспів на території НПП прокладено та облаштовано екологічну стежку «Перлина Славутчини». За сприяння цих, а також Ізяславського лісгоспу облаштовано зону відпочинку в районі озера Святе.

– А як із виготовленням проектної документації?

– Завершився процес поділу земельних ділянок, постійним користувачем яких є Ізяславський лісгосп, їм присвоєно кадастрові номери. Оформлено Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та уточнено площу (2764,0192 га), яку планується вилучити в постійного лісокористувача та передати в користування НПП «Мале Полісся». Тривають роботи з розробки Проекту землеустрою щодо винесення меж території парку в натуру. Відповідні документи передано на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Водночас проведено електрон­ний аукціон, який стосується підготовки Проекту організації території НПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. Переможцем торгів визнано ПрАТ «НВК «КУРС» (м. Київ). Проектна організація вже здійснила перші спільні з науковцями експедиції на територію парку з метою її дослідження.

– Якщо підсумувати, пане Андрію…

– Назву найважливіші питання, на позитивне вирішення яких колектив НПП «Мале Полісся» сподівається найближчим часом. Це розробка Проекту організації території та проведення зонування її; вилучення і передача земель у користування НПП; проведення лісовпорядкування; прокладання туристичних маршрутів.

– Дякуємо за ґрунтовну розмову і бажаємо успіхів у розбудові Національного природного парку в Малому Поліссі.

ПРЯМА МОВА

Петро ПЕШКО, начальник Хмельницького облуправління лісового і мисливського господарства:

– Екологічна доктрина України розглядає створення й розвиток заповідних територій і об’єктів різного рівня, а також режиму їх охорони в числі основних напрямків державної політики в соціально-екологічній і економічній сферах. Нині на землях підприємств, підпорядкованих облуправлінню лісового і мисливського господарства, заповідні площі становлять близько 50,5 тис. га, а це 26% від загальної площі держлісфонду області. Зокрема Національний природний парк «Подільські Товтри» займає 22,8 тис. га, «Мале Полісся» – 8,8 тис. га і майже стільки ж регіональний ландшафтний парк «Мальованка». Загалом відсоток природно-заповідного фонду лісів підприємств облуправління (14%) майже вдвічі перевищує відповідний показник по Україні. Це свідчить про те, що в лісовому господарстві Хмельниччини створені достатньо жорсткі критерії щодо принципів господарювання.

НПП «Мале Полісся» розташований на території Ізяславського та Славутського районів на площі 8763 га. Він перебуває в підпорядкуванні Держагентства лісових ресурсів України, оперативне управління здійснює Хмельницьке обл­управління. Науковим куратором є Національний лісотехнічний університет України. Національний природний парк «Мале Полісся» – природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідницька установа, складова частина природно-заповідного фонду країни. Основне завдання його – збереження генофонду рідкісних і типових рослин і тварин, організація та проведення науково-дослідних робіт, просвітницька діяльність. Тут дбають про належні умови для змістовного відпочинку населення, влаштовують пізнавальні екскурсії в дику природу, а водночас ведуть охорону і захист природних комплексів від пожеж, хвороб, шкідників.

Такі об’єкти як «Озеро Святе», гідрологічний заказник «Голубе озеро» та інші є цікавими і своєрідними родзинками природо-заповідного фонду парку. На території його лише рослин, занесених до Червоної книги України, нараховується 23 види, та ще 56 видів тварин. У «Малому Поліссі» виявлено також близько сотні видів флори і фауни, які є рідкісними на території Хмельницької області.

Минуло лише 5 років з часу створення Національного природного парку, а зроблено вже багато. Встановлюються межі території парку, відкрито екологічно-просвітницьку стежку, обладнано цікаві рекреаційні пункти, ведеться освітня робота серед молоді, проводяться конкурси, науково-практичні семінари… Багато ще належить зробити – і це під силу молодому дружному колективу «Малого Полісся».

Вів інтерв’ю
Микола ПУГОВИЦЯ,
Хмельницька область,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top