Навички стрільби

Майстер-клас чотирьох основних позицій стрільби для підвищення ваших шансів
на полюванні.

Багато спортсменів на змаганнях зі стрільби та мисливців на полюванні давно використовують усі основні класичні позиції для стрільби, але деякі мисливці не тільки ніколи не використовували ці позиції, а й не знають про них. У цій публікації ви ознайомитесь, як можна без вимогливого інструктора та додаткових знань, модифікувати та використовувати основні позиції для стрільби на полюванні. Ми вважаємо, що всі мисливці, які мають вогнепальну зброю, повинні знати і використовувати ці позиції. Якщо ви справжній мисливець, то повинні хоча б знати про них, а ще краще використовувати їх та практикуватися, поки вони не стануть для вас звичкою.

Сьогодні сучасна мисливська індустрія пропонує численні пристрої, починаючи від моноподів до штативів, мішків з піском та інші зручні засоби для покращення влучності та зручності під час стрільби з вогнепальної зброї. Деякі пристрої мають складні механізми, інші – прості, як олівець, але ніщо не замінить знань основних, базових позицій для стрільби, а їх, до речі, чотири: упор лежачи, упор сидячи, упор з коліна та стоячи (так званий «експромт»).

Ці позиції розташовані за стійкістю та точністю. Чим ближче ви до землі, тим стійкіша ваша позиція, а постріл влучніший.

Упор лежачи

Позиція «упор лежачи». Основи цієї позиції прості. Обидва лікті повинні бути розташовані на землі, опорний лікоть безпосередньо під карабіном. Решта залежить від результату, який ви хочете досягти. Класична позиція передбачає, що тіло розташоване під кутом (зліва для правців, справа для лівші).

На тренуваннях почніть з положення стоячи. Оберіть ціль і прийміть положення упор лежачи та сконцентруйтеся на цілі. Закрийте очі. Коли ви їх відкриєте, то ціль повинна бути чітко перед вашими очима. Якщо ви її загубили, то ваша позиція невірна. Перевірити це можна дуже легко. Зазвичай, під час навчань зі стрільби, інструктор проходить вздовж лінії, на якій розташовані позиції стрільців і штовхає ствол кожного карабіна. Якщо після поштовху ціль повертається знову до прицілу – це означає, що тулуб стрільця розташований правильно. Якщо – ні, то неправильно і його необхідно регулювати.

Упор лежачи з рюкзаком або сошкою

Стара добра позиція «упор лежачи» – відмінна… але є два зауваження.

По-перше, коли ви в упорі лежачи і цівка зафіксована стабільно, то можна використати техніку відпочинку для підтримуючої руки. Замість того, щоб тримати руку на цівці, можна нею щільно притискати приклад до плеча. Це, на перший погляд, може здатися не зручним, але раджу спробувати.

По-друге, завжди слідкуйте, щоб карабін ніколи не лежав на твердому. Якщо ви для прицілювання використовуєте тверді об’єкти (камінь, дерево), то можна підкласти зім’яту одежу, рюкзак або руку. Це правило відноситься до всіх наступних позицій.

Упор сидячи

Позиція упор лежачи є найстійкішою і простою у засвоєнні, але вона, найрідше, використовується мисливцями під час полювання. Це пов’язано з тим, що для цієї позиції треба найбільше часу і часто, пострілу заважає рослинність, яка закриває вид. Тому треба знати і володіти й іншими позиціями. Освоїти правильне положення тіла для позиції упор сидячи надзвичайно важко. Щоб зробити це, ви повинні бути достатньо гнучким. Найстійкіше положення сидячи – зі схрещеними ногами, тулуб нахилений близько 45 градусів, щиколотки – паралельно землі.

В ідеалі, ви нахиляєтеся вперед у поясі й спираєтеся ліктями над колінами, але не на них. Так, це трохи складно. В якості альтернативи, що швидше і простіше зробити – це положення колінами вгору, стопи ніг на землі, коліна зігнуті під 45 градусів. Ця позиція не така стійка, але якщо ви не «гімнаст», то це для вас. Якщо все було зроблено правильно, то вам має бути зручно тримати рукоятку і натискати на спусковий гачок.

Для того, щоб протестувати правильність положення тіла, можна пройти таке саме випробування, як і при упорі лежачи. Тримаючи карабін, після поштовху, ви повинні повернутися назад і прямо перед вами повинна бути ціль. Якщо ви цього не досягли, то вам, ймовірно, потрібно трохи повернути приклад в один або інший бік чи змінити кут.

Упор з коліна

Положення стоячи на коліні не таке стійке, як упор сидячи і тим більше лежачи, але воно дає перевагу у часі, з нього можна дуже швидко прицілитись.

Зігніть коліно в напрямку цілі, стопу поставте на землю, як упор. Лікоть підтримується на коліні. Інша нога зігнута під 90 градусів, коліно на землі.

Знову ж таки в залежності від того, наскільки ви гнучкі, в позиції упор сидячи ви можете спиратись на всю стопу або ж тільки на пальці (на носочок).

У позиції з коліна, права рука притискує приклад до плеча, але основний упор повинен йти на ліву руку. Але знову ж таки, щоб позиція була бездоганною, а час на її прийнятті –мінімальний, потрібна постійна практика. Положення стоячи на коліні тримає вас трохи вище, ніж сидячи, а це дуже важливо. Друга перевага – час, особливо, якщо вам потрібно прицілитися дуже швидко, тоді ви повинні перейти до позиції упор з коліна майже миттєво.

Упор з коліна з перехрещеними палицями або штативом

Стоячи на коліні – прекрасне положення, але воно буде ще кращим, якщо ви використовуєте перехрещені палиці, сошку, штатив, або, можливо, зручний камінь. Я люблю основні позиції, і не боюся їх застосовувати, але намагаюся завжди вдосконалити їх та експериментувати.

Але для цього треба бути трохи гнучким. Таким чином основні позиції для стрільби є фундаментом, але ніколи не треба на цьому зупинятись, треба експериментувати, змінювати їх та пристосовуватись у залежності від потреби і навколишнього середовища.

Позиція стоячи

Позиція стоячи або «експромт» – найменш стійка і найменш влучна позиція.

Для стрільби на полюванні ця позиція має бути останньою, її слід уникати, як чуми, особливо якщо є хоч найменша можливість застосувати будь-який інший варіант для більшої стабільності й відповідно кращої влучності. З іншого боку, бувають випадки, коли просто немає вибору, окрім як стріляти стоячи.

Іноді просто немає часу, або ж висока рослинність, або ж закрите положення тварини, тоді не залишає іншого вибору. Оскільки позиція стоячи є найменш стійкою і з неї найважче влучити, то, ймовірно, її треба найбільше «відточувати» на тренуваннях.

Правильна позиція стоячи – опорний лікоть впирається у бік. Тут допоможе петля ременя. Розверніть ваші стопи, щоб набути найбільшої стійкості й стріляйте. В ідеалі, ліва нога має бути спрямована у бік цілі. Ноги – на ширині плечей. Потрібно, щоб щока була міцно притиснута до приклада. Підтримуючий лікоть повинен бути безпосередньо під карабіном, інший лікоть – у горизонтальному положенні притискає приклад до плеча. Решта залежить від вас і ваших тренувань та практики.

 

Позиція стоячи з триногою

В Африці на сафарі триноги для полювання застосовують майже завжди. Лежати на тернистій землі не дуже зручно і приємно, тому позиція стоячи з триногою допомагає набути кращої стійкості. Я люблю триногу і полюю з нею регулярно. Палиці експромтної стрільби для комфорту повинні бути довжиною 150–170 см. Щоб зробити їх компактними, вони можуть складатися з двох частин і з’єднуватися посередині.

Але бувають ситуації, коли на полюванні немає триноги. Це не повинно бути проблемою. Я на полюванні зробив багато влучних пострілів, використовуючи рогатку дерева або високий камінь, підклавши під карабін рюкзак.

Влучних вам пострілів!

Крейг Буддінгтон
(Craig BODDINGTON),
Ілюстрації Джо Махлера
(Joe MAHLER),
Petersen’s Hunting,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top