Лісовий моніторинг в Україні та ЄС

Гармонізація правового регулювання.

Стале управління лісовими ресурсами в умовах екологічних та інших викликів потребує наявності регулярної, об’єктивної та своєчасної інформації щодо їх стану та прогнозу подальшого розвитку. Така інформація може бути одержана шляхом моніторингу лісів, проведення якого визначено на законодавчому рівні.

Складова частина лісоуправління

В останні десятиліття у світі дедалі гострішою стає проблема охорони й захисту лісів від вогню, шкідників, забруднень, а нерідко й від надзвичайних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру. Тому, моніторинг лісів є важливим елементом системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та завчасного реагування на них. Нагадаємо, що моніторинг лісів – це система регулярних спостережень, оцінки та аналізу інформації про стан лісів та прогнозування його змін з метою забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень щодо сталого управління лісами. Моніторинг є складовою частиною системи інформаційної підтримки управління лісами у країнах ЄС, а також і в Україні.

Міжнародно-правова взаємодія країн у цій сфері базується на Принципах лісівництва, прийнятих Конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку 14 червня 1992 р., одним з яких є забезпечення своєчасної, надійної та об’єктивної інформації про ліси та лісові системи, що має виключно важливе значення для підвищення поінформованості громадськості та прийняття обґрунтованих рішень.

Слід відзначити, що на сьогодні в ЄС відсутня єдина лісова політика, а тому кожна із країн-учасниць визначає її у межах національної компетенції, орієнтуючись на Лісову стратегію 2015 року та низку євродиректив за напрямками лісокористування. Лісовий моніторинг практично в усіх країнах світу, у тому числі і ЄС, розвивається як багаторівнева система. Перший рівень моніторингу (екстенсивний) – гармонізований з Міжнародною Спільною Програмою оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси в регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (ICP Forests). Інформація, отримана на першому рівні моніторингу, дає можливість оцінювати часову та просторову динаміку стану лісів, проте її недостатньо для з’ясування причинно-наслідкових закономірностей таких змін. Ці завдання виконуються на другому рівні моніторингу (інтенсивному), що проводиться як за методикою моніторингу лісів ICP Forests, так і за американською технологією моніторингу стану лісу – Forest Health Monitoring (FHM). Крім індикаторів впливу на ліси стрес-чинників, на другому рівні визначаються головні параметри лісових екосистем, необхідні для оцінки видового біорізноманіття рослин, визначення балансу вуглецю в лісах, впровадження технологій їх дистанційного зондування. Багаторівневість дає можливість збалансувати витрати на моніторинг і рівень його інформативності.

Україна в тренді

Україна приєдналася до Загальноєвропейського процесу захисту лісів на рівні міністрів (MCPFE) і підписала, поряд з іншими країнами, Страсбурзьку резолюцію S1 щодо обов’язкового проведення моніторингу лісових екосистем згідно з вимогами ICP Forests. Законодавством ЄС ICP Forests визначена у якості основної програми моніторингу лісів, яка охоплює всі країни регіону Європейської економічної комісії ООН (UNECE). Необхідність проведення моніторингу лісів зумовлена потребами виконання низки інших міжнародних зобов’язань України, зокрема, таких як: Конвенції ООН про широкомасштабне транскордонне забруднення повітря, про охорону біологічного різноманіття, Рамкова конвенція ООН про зміну клімату та ін.

У відповідності до положень Угоди про асоціацію Україна/ЄС здійснюється поступова адаптація українського законодавства із законодавством ЄС, у тому числі, й у сфері лісового моніторингу. Сьогодні моніторинг українських лісів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища і базується на відповідних положеннях Лісового кодексу, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» та низки підзаконних нормативно-правових актів. Шляхом систематичного спостереження за станом лісів забезпечується їх захист від шкідників, хвороб, пожеж та техногенних катастроф.

У рамках ICP Forests збір інформації про стан лісів на ділянках моніторингу І рівня здійснюється на основі візуальних оцінок стану крон дерев та видимих пошкоджень лісової рослинності. Серед показників стану крони, які визначаються при моніторингу лісів, найбільш важливим є дефоліація – величина, яка свідчить про загальну нестачу листя у кроні дерева та характеризує ступінь їх пошкодження внаслідок інтегрального впливу різноманітних чинників. Дефоліація є загальноєвропейським показником (індикатором) сталого лісового управління, який характеризує стан і життєздатність лісових екосистем.

Відповідно до лісового законодавства, проведення моніторингу ґрунтів земель лісового фонду, лісової рослинності і мисливської фауни покладено на Держлісагентство та його структурні підрозділи. Супроводження спостережень та інформаційний обмін із головним координаційним центром UNECE ICP Forests у Німеччині здійснюється фахівцями УкрНДІЛГА, який виконує також функцію національного координаційного центру моніторингу лісів UNECE ICP Forests в Україні. При цьому збір даних на польових ділянках моніторингу покладено на лісопідприємства, а формування баз даних – на ВО «Укрдержліс­проект».

Загалом, за результатами спостережень за 2018 рік, стан лісів України оцінюється як задовільний.

Робота на вдосконалення

Разом з тим, попри доволі досконале регулювання на законодавчому рівні, система лісового моніторингу має й певні проблеми. Моніторинг і звітність є достатньо складною і потенційно дорогою функцією. Оскільки, як зазначалося, з цього питання країни-члени ЄС керуються загальноєвропейським законодавством, не всі з них в силу різних причин здатні забезпечити адекватну і доступну інформацію до європейських систем моніторингу та впровадити на національному рівні економічно ефективні і практичні підходи до моніторингу і звітності за його результатами. Існуючі системи моніторингу мають різну історію в різних країнах і були створені для задоволення конкретних інформаційних потреб. Згодом інформаційні потреби змінювалися, а концепції існуючих програм моніторингу, або адаптувалися, або доповнювалися новими програмами моніторингу, однак належним чином завершити цей процес виходило не в усіх країн.

Щоб забезпечити транснаціональне використання даних у ситуації, що швидко змінюється, в ЄС постійно працюють над вдосконаленням та гармонізацією системи лісового євромоніторингу. При цьому там виходять з того, що будь-який підхід до гармонізації повинен враховувати дизайн моніторингу (стратифіковану вибірку, систематичну вибірку і т. д.), методології збору даних і стандарти якості даних і їх зберігання у різних країнах. Крім того, для поліпшення процесу прийняття рішень на всіх рівнях необхідно забезпечити адекватну і доступну інформацію про ліси, таку як: кадастри, моніторинг, оцінка та звітність із впровадження сталого лісокористування, а також науковий аналіз. Визнаючи ці потреби, під егідою FOREST EUROPE (Лісова Європа – Міністерська конференція з охорони лісів в Європі) відповідні інституції будуть і далі поліпшувати законодавчу та технічну основу для моніторингу лісів і гармонізованих систем звітності.

Втім, у питаннях моніторингу в Україні є низка власних проблем. Так, однією із найболючіших проблем є питання моніторингу внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів. Відповідний проект нормативно-правового акта був підготовлений Держлісагентством у 2018 році, однак питання не зрушується з місці через брак порозуміння між владними структурами. Також актуальною є проблема фінансування заходів із моніторингу лісів. Тож задля збереження лісового фонду країни та сталого лісокористування за європейськими стандартами ці та інші проблеми у сфері лісового моніторингу мають бути якнайшвидше вирішені на державному рівні.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top