Приклад господарювання

Як працювати ефективно в лісовому господарстві.

«Лісові масиви державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», Тернопільщина, загальною площею майже 30 тисяч гектарів, пасмом тягнуться по горбогір’ю межиріччя річок Золота Липа, Нараївка і Коропець, і розкинулися на території п’яти адміністративних районів, в основному представлені грабово-буковими, дубово-грабово-буковими та грабово-дубовими типами лісу», – говорить мій співрозмовник – директор ДП «Бережанський лісгосп» Олександр Петрович Левчук. Це підприємство вже кілька років доводить своїм прикладом господарювання, як бути в економічно нестабільній державі фінансово незалежним, адже третій рік державна скарбниця не передбачає коштів для лісового господарства. Крім того, на підприємстві вчасно платять заробітну плату – найвищу за підсумками першого півріччя поточного року, всі загальнообов’язкові платежі ще й виходять із прибутком. Продуктивність праці на одного працюючого є найвищою по обл­управлінню, що характеризує керівника підприємства як успішного управлінця. Звичайно, в лісомисливському господарстві не обходиться і без проблем та вони лишень згуртовують дружний лісівничий колектив, який уже 14 років очолює Олександр Левчук. Отож, як живеться підприємству, ведемо бесіду з досвідченим керівником.

– Олександре Петровичу, враховуючи особливість лісів Бережанщини, розкажіть, будь ласка, як здійснюєте господарювання.

– ДП «Бережанський лісгосп» є буковим, при щорічній розрахунковій лісосіці по головному користуванні 35,2 тис. куб. м, букова госпсекція становить 22,9 тис. куб. м. Ведення лісогосподарських заходів у букових насадженнях має ряд особливостей. Так, з 2006 року нашим підприємством за рекомендаціями науковців Укр­НДІгірліс ім. П.С. Пастернака, здійснено перехід на проведення в букових деревостанах багато прийомних поступових рубок головного користування з униканням передчасного кінцевого прийому рубки. Класично останній прийом поступової рубки проводиться при природному поновленню висотою до 0,7 метра. Наукою доведено, що в наших умовах природне поновлення більш стійке і ліпше переносить зняття материнського деревостану, якщо вона має висоту 1,5–2 метри.

Проведення поступових рубок дало можливість зменшити площі суцільних зрубів від рубок головного користування з 176 га у 2005 році до 70 га у 2016 році. Це не лише економічний ефект від зменшення витрат на створення лісових культур та доглядів за ними. В першу чергу, ми одержали мінімізацію негативного впливу самого факту рубки на навколишнє середовище, фактично зникає період безлісного стану. Частково, зменшило конфлікт із місцевим населенням, які вважають суцільні рубки як знищення лісу. Поступові рубки краще за суцільні рубки враховують розмаїтість лісорослинних умов на невеликій площі, а також особливості деревостану і хід природного поновлення лісу. Отримали додатковий світловий приріст, природне поновлення є більш стійким до шкідників та хвороб.

З метою створення цінніших та біологічно стійкіших насаджень практикуємо після кінцевого прийому поступових рубок часткове введення лісових культур саджанців дуба звичайного, модрини європейської у кількості 500–800 штук на гектар. Так як дуб звичайний в букових насадженнях у природний спосіб практично не відновлюється, введення його у вигляді часткових культур дає можливість відновити коренні дубово-букові насадження.

Наступним нашим кроком стало у співпраці з науковцями УкрНДІгірліс ім. П.С. Пастернака закладка мережі постійних науково-виробничих ділянок для опрацювання засад із ведення лісового господарства в букових лісах на вибірковій основі.

– Як садити ліс, так і його заготовляти – невід’ємне завдання лісівників. Звичайно, що цей процес не такий швидкий, як, наприклад, в аграріїв – що посіяв те в кінці року зібрав. Скільки підприємство заготовляє деревини щороку? Куди реалізовує? Чи шукаєте ринки збуту лісосировини, яка на 70 відсотків є дров’яною. Чи є попит на таку лісосировину на вітчизняному ринку?

– Людина, незважаючи на все, у високотехнологічному ХХІ столітті не може обійтися без деревини так само, як і без продукції, яку виготовляють із неї. Альтернативи заміни деревини як природного полімеру на сьогодні не існує. Слід також враховувати і те, що ліс є відновний ресурс, правда, ведення лісового господарства має базуватися на невиснажливих, багатофункціональних наближених до природи принципах.

Згідно з матеріалами лісовпорядкування, річний приріст деревини по підприємству становить 94,5 тис. куб. м, тоді як від усіх рубок у рік нашим підприємством заготовляється майже 50 тис. куб. м. Відсоток використання приросту коливається в межах 50–55%.

Ділова деревина реалізовується на відкритих аукціонах віт­чизняним споживачам. Частину низькосортної ділової деревини за відсутності на неї стабільного попиту переробляємо у своєму цеху переробки.

Щодо дров’яної деревини, то прерогативою ставимо собі завдання забезпечити місцеве населення, заклади освіти, медицини дровами. Так підприємство уже другий рік поспіль виграє тендери з постачання дров паливних закладам освіти Бережанського та Козівського районів та міста Бережани.

– Яка ситуація з лісорозведенням? Адже відомо, що лісовідновлення здійснюється щороку на всіх ділянках, де відбувалася заготівля. Чи виникають проблеми з пошуком земель під нові ліси? Чи йдуть назустріч представники органів місцевого самоврядування щодо цього?

– Кожного року вирощуємо майже мільйон сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід, зокрема, дуба звичайного майже 500 тис. сіянців, модрини понад 200 тис. Цього року проведено лісовідновлення на площі 95 га.

Велику увагу приділяємо лісорозведенню. Так, за останнє десятиліття підприємством створено на малопродуктивних та деградованих землях 620 га нових лісів. На жаль, при створенні нових лісів існує певний дисбаланс, місцевими органами влади (сільськими радами) в переважній більшості виділяються землі під створення нових лісів на території, де лісистість сягає більше 15%. У той же час на територіях, де лісових насаджень практично немає, земельних ділянок під залісення не виділяється. Це право місцевих громад і ми тут вдіяти нічого не можемо.

– За останні роки підприємство збільшило обсяги вирощування модрини європейської та активно вводить її в лісові насадження. Бачите за нею перспективу?

– Щодо вирощування модрини європейської, то слід відзначити, що корінними деревостанами Бережанщини, як і більшості Тернопільщини, є насадження твердолистяних порід. Проте існує постійний попит місцевого населення на будівельний шпильковий ліс. Тому вимушені для забезпечення потреб населення в будівельному шпильковому лісі створювати або вводити в листяні насадження шпилькові деревні породи. Однією із таких порід є модрина європейська. Лісові культури модрини європейської створюємо на місці похідних деревостанів, а саме: березняків, вільшаників, частково грабняків. Також вводимо модрину європейську як часткові культури після останнього прийому поступової рубки в букові насадження. Так навесні цього року створено лісових культур модрини або за її участю на площі 33 гектари.

А головне, стараємось вирішувати усі нагальні проблеми сьогодення, залишатися затребуваними для суспільства, промисловості й економіки.

До речі, цьогоріч Олександра Левчука представлено до нагороди – Почесної грамоти Державного агентства лісових ресурсів України з нагоди Дня працівника лісу – за вагомий внесок у розвиток і підвищення ефективності лісогосподарського виробництва. Тож вітаємо керівника одного з найефективніших лісогосподарських підприємств Тернопільщини. Та побажаємо економічної й екологічної стабільності підприємству.

Розмовляла Марія САБАН,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top