Дзвіниця, потерта як джинси

Записки дністрянського каякера.

Навпроти села Ру-Хотин Хотинського району Чернівецької області – останній значимий острів Дністровського каньйону, останній відрізок з течією. Торкає ілюзія, що іншого за-островом рукава Дністра немає, що це не гіпертрофований Новодністровськом, а той нормальний наш Дністер.

В околицях Рухотина – ціла купа пам’яток. До них треба ходити зі знаючими хлопцями, бо саме в їхньому красномовстві розшифровуються на цілу купу птахів горобці і ворони, будяки забуяють як ендемічні рослини, помічаються входи (і виходи) з печер, яма в скелі – унікальна «Турецька криниця» та ціла купа тощів.

З найцікавішого в Рухотині – карколомний (маловодний) водоспад Шумило на Гриняцькій стінці, і Рухотинська церква «храм Різдва».

Щоб не лиш знайти його, але й потрапити всередину – допитайтеся, в кого на подвір’ї в Рухотині найкрасивіші троянди. Якщо (від душі) похвалити квіти, паламар-трояндар візьме ключа і пройде з вами кілометр, щоб відчинити церкву зсередини.

У дзвіниці – цікавіше, вона пошарпана-потерта, як мої джинси у восьмому класі.

На конфесійну приналежність вказують опосередковані ознаки: стіл для банкетів під бляшаним дахом на подвір’ї, убога вже непотрібна сорочка на цвяшку в туалеті. У переліку священиків, які тут правили, підкреслена згадка капелана донскаго козачества під час Першої світової – але від того тут не менш цікаво.

Логіка легенди каже, що церква була збудована аж 1459 року, потім зруйнована під час набігів (татарських), а вже в 1824, стилізовано відбудована в старому стилі наново. В дискусії в марґінальних колах вказують на клірові відомості про ремонт XIX ст., щоб пояснити опонентам-«старовірам», що церкві навіть менше 200 років, і саме тому вона не внесена в перелік пам’яток архітектури (національного значення) – тоді як опоненти відповідають, що 1824 – просто етап оновлення в житті споруди, от як після монгольської навали київські храми ще Боплан бачив у руїнах, що стилістів у Рухотині ні зараз немає, ні тоді не було, а чого не занесена – бо в занощиків колесо по дорозі відлетіло, однозначно в Рухотин пріоритетно добиратися сплавом.

Андрій МЕЛЬНИЧУК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top