Радіоактивно забруднені

Стан та використання лісів в Україні і Білорусі.

Незважаючи на те, що від дати чорнобильської катастрофи минуло вже 33 роки, реабілітація лісів і лісогосподарського виробництва в зоні відчуження є спільною проблемою для України та Білорусі. Який стан радіоактивного забруднення на сьогодні в постраждалих лісах і коли очікувати їх відновлення для повноцінного використання?

Україна

Одним із наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стало радіоактивне забруднення різного ступеня лісів у 17 областях України, загальною площею 3,5 млн га. Найбільше постраждали ліси Київської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської і Волинської областей, в яких зосереджено майже 40% лісових площ країни. Це призвело до довготривалого обмеження на цих територіях використання продукції лісового господарства, а також змін в організації і в технологіях проведення лісогосподарських робіт. На сьогодні радіаційна ситуація в радіо­активно забруднених лісах все ще обумовлюється низкою чинників, які визначають інтенсивність біологічного кругообігу радіонуклідів у місцевих екосистемах. До головних з них відносяться:

– щільність радіоактивного забруднення ґрунту;
– склад радіонуклідів;
– фізичні та агрохімічні властивості ґрунтів.

Однією з основних функцій лісу в зоні відчуження є запобігання виносу радіонуклідів за її межі (бар’єрна функція). Вона полягає у мінімізації виносу радіонуклідів за межі зони відчуження повітрям та перерозподілі і затримці їх виносу грунтовими водами (при дощі, снігопадах), тобто в локалізації радіонуклідів та утримання їх у межах первинного поширення. Поступово у лісових екосистемах унаслідок вертикальної міграції відбувається перерозподіл радіонуклідів між лісовою підстилкою і грунтом, тобто зменшення валового вмісту радіоактивних елементів у лісовій підстилці та його збільшення у мінеральній частині грунтів. Таким чином зміни радіаційної ситуації в забруднених радіонуклідами лісах відбуваються природним шляхом за рахунок фізичного розпаду радіонуклідів і їх перерозподілу між компонентами лісових біогеоценозів. Тому такі зміни радіаційної ситуації у лісових екосистемах можна вважати як автореабілітаційні, оскільки вони відбулися без втручання людини.

За час, що минув після Чорнобиля, внаслідок фізичного розпаду радіонуклідів, перерозподілу їх між компонентами лісових екосистем, радіаційна ситуація в забруднених лісах суттєво змінилась і стала стабільною. Це дає підстави для розгляду питань реабілітації радіоактивно забруднених лісів і залучення їх до господарської діяльності. Площа лісів зі щільністю забруднення менше 37 кБк/кв. м щорічно збільшується, тому є підстави для поступового віднесення їх до категорії чистих територій та проведення на них усіх лісогосподарських заходів без обмежень.

Слід зазначити, що вже сьогодні окремі лісові площі, забруднені радіонуклідами, використовуються для заготівлі тієї чи іншої продукції лісового господарства, а також проведення деяких лісогосподарських робіт, що були раніше заборонені. Рубки здійснюються відповідно до чинних лісогосподарських норм, правил і вимог. Всі зазначені заходи здійснюються зі застосуванням процедур радіаційно-дозиметричного контролю деревини ДСП «Екоцентр». Організаційною основою відновлення та повернення до господарського використання цієї категорії лісових ресурсів є розроблені Держлісагентством відповідні Концепція та Програма реабілітації забруднених лісів.

Білорусь

У Республіці Білорусь територія лісів, що віднесена до зон радіо­активного забруднення, на кінець 2018 року становила 1,3 млн га або 15,6% від загальної площі лісового фонду. Міністерству лісового господарства РБ підпорядкована основна частка забруднених радіонуклідами лісів (83%), Департаменту з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС Міністерства з надзвичайних ситуацій РБ – 13,2%.

За даними Мінлісгоспу РБ останнє уточнення радіаційної ситуації в лісовому фонді проведено у 2018 році шляхом радіаційного обстеження в 37 лісгоспах галузі на загальній площі майже 98,6 тис. га. В результаті встановлено зменшення території радіоактивного забруднення на 40,8 тис. га або на 3% у порівнянні з 2017 роком. Білоруські лісівники пояснюють це, як і їх українські колеги, постійним зниженням щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 у результаті радіоактивного розпаду, перерозподілу радіонукліду по компонентах лісових екосистем. За рік кількість забруднених лісництв на території Білорусі зменшилася до 214 (у 2017-му – 229), а лісгоспів – до 44 (у 2017-му – 45). За період з 2013-го по 2018-й площа радіоактивного забруднення лісового фонду, підвідомчого Мінлісгоспу РБ, зменшилася на 141,9 тис. га або на 9,7% (у середньому до 2% у рік).

Станом на 1 січня 2019 року площа радіоактивного забруднення лісового фонду, підпорядкованого Мінлісгоспу, становила 1,31 тис. га або 15,61% від загальної. При цьому, майже 70% території радіоактивного забруднення лісового фонду Мінлісгоспу РБ віднесено до I зони зі щільністю забруднення від 1 до 5 Кі/кв. км, 21,8% – до II зони (від 5 до 15 Кі/кв. км), 8,2% – до III зони ( від 15 до 40 Кі/кв. км).

Слід зазначити, що в Білорусі ведення лісового господарства в зонах радіоактивного забруднення регламентується з урахуванням щільності забруднення ґрунтів цезієм-137, при цьому можливості отримання нормативно чистої лісової продукції здійснюється з обов’язковим радіаційним контролем. Система контролю радіоактивного забруднення лісового фонду включає дві підсистеми: радіаційний контроль і радіаційний моніторинг. Конт­роль радіоактивного забруднення в лісах здійснює служба радіаційного контролю Мінлісгоспу РБ, що включає 39 акредитованих та атестованих структурних підрозділів (відділи, лабораторії, пости), які виконують весь комплекс робіт у 45 лісгоспах галузі.

Об’єктами радіаційного конт­ролю є: землі лісового фонду, ділянки лісового фонду і лісові ресурси, лісова продукція та продукти її переробки, об’єкти лісового господарства і робочі місця. Щорічно обстежується понад 4 тис. лісосік, вимірюється вміст цезію-137 у діловій деревині і дровах та визначається можливість їх подальшого використання. Всі відвантажені партії лісової продукції, заготовленої або виробленої в зонах радіоактивного забруднення, в обов’язковому порядку мають супроводжуватися відповідними документами, що підтверджують безпеку їх використання щодо радіаційного чинника.

Для забезпечення радіаційної безпеки працівників лісового господарства та населення при відві­дуванні лісів і користуванні лісовою продукцією, білоруськими лісівниками здійснюється інформування про радіаційну ситуацію в лісах, правила лісокористування. Інформування здійснюється шляхом встановлення застережливих і забороняючих знаків у лісових масивах, інформаційних і застережливих плакатів, інформаційних стендів у місцях розташування підприємств та органів лісового господарства, поширення спеціальної літератури, а також через засоби масової інформації, в тому числі, в електронному форматі на офіційних сайтах лісгоспів.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top