Школярі досліджують ліс із космосу

Учениця Малої академії наук пропонує створювати альтернативну енергію із залишків деревини.

Повітря, сонце, вода та вітер вивчаються ученими всебічно, аби скористатися природними благами, як джерелами альтеративної енергії. І в таких дослідженнях вік – не завада. Досить нетрадиційний спосіб запропонувала юна науковиця – учениця 10 класу київської гімназії № 178 та дійсний член Малої академії наук Валерія Проценко – отримувати енергію із залишків деревини.

Дівчина кілька років працює над темою: «Тверде біопаливо з відходів сільськогосподарської продукції та залишків деревообробного виробництва як альтернативне джерело енергії в Україні». Нещодавно вона захищала своє дослідження щодо отримання енергії із залишків деревини у Малій академії наук. Детальніше про свій проект Валерія розповіла «Природі і суспільству» разом зі своїм науковим керівником, старшим науковим співробітником лабораторії аерокосмічного зондування Інституту агроекології та природокористування Тетяною Кучмою.

«Валерія почала займатися цією темою ще торік, пробувала оцінити, що можна робити із залишками сільськогосподарської продукції, яка теплоефективність різних типів брикетів, що виготовляються як залишки сільськогосподарської продукції», – розповіла Тетяна Кучма.

Цього року дівчина закцентувала увагу на галузі деревообробки, де так само чимало «ресурсів» після вирубки дерев не використовуються, приміром, тирса, гілля, кора, пеньки. Валерія каже, що ці втрати становлять третину біомаси зрубаного деревостану, хоча такі залишки можна перетворювати в енергію.

Щоб зрозуміти, як це може працювати на практиці, дівчина проаналізувала кілька аспектів. Спочатку порівняла показники теплоефективності різних видів палива, що можуть бути джерелом альтернативної енергії.

«Коли аналізували теплоефективність, то якраз брикети із залишків деревини були на третьому місці після брикетів із кукурудзи та соняшнику. Далі ми хотіли подивитися, який же потенціал такого твердого палива. Для цього врахували географічне поширення лісів та сировинних ресурсів твердого біопалива в Україні та значення Київської області для деревообробної галузі країни», – зазначила пані Тетяна.

Школярка ж зібрала ці дані, користуючись супутниковими знімками Європейського космічного агентства та міжнародного інформаційного ресурсу Global Forest Watch. Доступ до знімків на обох ресурсах – вільний та безкоштовний. За допомогою цих карт та зображень можна проаналізувати вирубки, що сталися у певний проміжок часу.

Інша проблема – розшифрувати знімки. Для Валерії алгоритм дій прописувала наукова керівниця. А загалом треба мати спеціалізовані програми, вони теж є у безкоштовному доступі. Також треба знати принципи роботи із зображеннями та супутниковими знімками. Щоб уміти працювати з ними, у МАН місяць тому презентували підручник як працювати із супутниковими даними.

Під прицілом дівчини була Київщина та її лісовий і деревообробний потенціали. Валерія проаналізувала площі рубок у Київській області за 2011–2017 роки за даними із супутника. А також вивчила обсяги деревозаготівлі у державному підприємстві «Поліський лісгосп» на основі лісорубних квитків. Саме цьому лісництву покажуть результати свого дослідження, а далі планують презентувати на виставках МАН.

«Зараз багато лісництв у відкритому доступі оприлюднює дані про рубки, площі, обсяги, також у цих лісорубних квитках є дані про обсяги зрубаної та ліквідної деревини, тобто тієї, яку використовують для продажу, – пояснила Тетяна Кучма. – Валерія порахувала на прикладі одного лісництва, що ця різниця між зрубаною і ліквідною деревиною становить 12%–13%. Якщо за 10 років було зрубано 56 тисяч гектарів лісу, то 5 тисяч гектарів фактично було зрубано і невикористано».

Але ці дані варто сприймати не як втрати лісу, зауважує школярка, а як невикористаний потенціал та можливість спланувати на майбутнє, що з залишків деревини підприємці можуть виготовляти брикети і на цьому заробляти.

Тішить, що дітям небайдужі проблеми охорони довкілля, що є бажання аналізувати та створювати власні екологічні проекти. Валерія додає, що хоче змінювати щось на краще, зізнається, можливо, гору бере вік, їй 16 років. «Але тема охорони довкілля мені близька, а раціональне природокористування і розвиток альтернативної енергетики, напевно, одні з найбільш актуальних питань, особливо для нашої країни», – зауважила Валерія.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top