Соціальна функція

Площа лісів, відведена для соціальних потреб, свідчить про ставлення країни до цієї функції лісу.

Згідно з визначеннями Глобальної оцінки лісових ресурсів FRA 2015, соціальні функції лісу можуть включати, крім забезпечення робочими місцями, також різноманітні види відпочинку, туризм, збереження об’єктів природно-культурного або духовного значення. При цьому кожна країна може встановлювати власні соціальні функції її лісів, виходячи зі ступеня лісистості, географічних, культурних та інших національних особливостей.

«Соціальні» ліси в Україні

Соціальна функція лісу в Україні перебуває у стані активного розвитку з позитивною динамікою. На сьогодні формується комплекс інституційних, організаційних та управлінських засад збалансованого розвитку лісового господарства, які спрямовані на використання природних ресурсів, у тому числі, для покращення якості життя та відпочинку громадян. У соціальному аспекті ліс створює сприятливе середовище для відпочинку людей: туристичні походи, пікніки вихідними та святковими днями, різноманітні спортивні, освітні та навчальні заходи і багато іншого люди отримують завдяки саме соціальній функції лісу.

На даний час площа рекреаційно-оздоровчих лісів становить більш як 1,6 млн га – це майже 15% лісового фонду. На цій території розташовані унікальні природні комплекси, які мають ландшафти високої пейзажної цінності з рідкісними видами флори і фауни. У лісах, підпорядкованих Держліс­агентству, розташовано 6 природних заповідників, 6 національних природних парків, 1492 заказники, 33 регіональних ландшафтних парки, 16 дендрологічних парків та 47 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Всі ці об’єкти виконують соціальну функцію, забезпечуючи сприятливе середовище для культурно-оздоровчого дозвілля громадян України.

Лісогосподарськими підприємствами щорічно проводиться благоустрій рекреаційних ділянок на загальній площі понад 1,9 тис. га (рекреаційні пункти вздовж автомобільних доріг, водойм, історичних і природних пам’яток тощо). Крім того, територіальні підрозділи Держлісагентства сприяють розвитку мережі рекреаційних об’єктів у лісах для активного відвідування їх населенням, зокрема, розширенню інфраструктури для спрямування туристичних потоків, проведення спортивних заходів тощо. Також, використання лісів у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях сприяє розвитку підприємництва у сфері організації відпочинку та туризму на лісових територіях, залученню інвестицій та створенню нових робочих місць.

Ліс – це також і десятки тисяч робочих місць, причому не лише в лісовому господарстві, але й у дотичних сферах. За деякими даними, в середньому по Україні кожне п’яте підприємство має відношення до лісової галузі, і найбільша їх концентрація у лісистих регіонах країни. Це лісопильні, деревообробні цехи, столярні майстерні тощо. Цей напрямок соціальної функції лісу сприяє працевлаштуванню населення, надходженням до державного та місцевих бюджетів. За даними Держлісагентства, за 2018 рік підприємствами лісової галузі лише до держбюджету було сплачено 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн грн або на 23% більше, ніж у 2017 році. Крім податків, підприємствами було сплачено 1,4 млрд грн єдиного соціального внеску. Виручені від реалізації продукції лісової галузі кошти направляються, крім фінансування лісогосподарського виробництва та розвитку матеріальної бази, також і на виконання соціальних програм.

Європейська різноманітність

В ЄС відсутня єдина лісова політика, а тому кожна із країн-учасниць визначає її у межах національної компетенції, орієнтуючись на Лісову стратегію 2015 року та низку євродиректив за напрямками лісокористування. З соціально-економічної точки зору робочі ліси ЄС генерують ресурси, зокрема деревину, недеревні продукти (ягоди, гриби, пробку, смоли, олії ) та можливість надання певних послуг. Соціальний аспект є одним із напрямків сталого лісокористування згідно з Лісовою стратегією ЄС, який досить по різному діє в кожній із країн-учасниць.

Так, для такої густонаселеної країни, як Німеччина, де ліси займають майже третину території, соціальна і, зокрема, рекреаційна їх функція за останні 10 років стає все важливішою. Сьогодні ліс – це місце для відпочинку, заняття спортом та спілкування з природою. Як свідчать дані Федерального лісового звіту, близько двох третин населення Німеччини відвідують ліс, щонайменше, один раз на рік. Активному відпочинку сприяє розвинена соціальна інфраструктура, яка дозволяє використовувати лісові території для піших та велосипедних прогулянок, пробіжок, верхової їзди, катання на лижах, канатного лазіння по деревах, інших видів відпочинку та спорту. За даними Федерального агентства праці Німеччини, у лісовій індустрії задіяно близько 400 тис. осіб, при цьому частка зайнятості у державних лісах становить близько половини.

Згідно з опитуваннями, 70% німців вважають, що в найближчі десятиліття соціальні функції лісу, як простору для відпочинку, лише зростатимуть, а ліс стане одним із головних громадських рекреаційних ресурсів.

Розвиток соціальної функції лісу у Франції відбувається відповідно до суспільного попиту на лісові послуги. Сьогодні це, в основному, включає в себе все, що сприяє фізичному розвитку, оздоровленню та рекреації громадян. Слід відзначити, що Франція відноситься до тих небагатьох європейських країн, де вільний доступ до приватних лісів, а це майже 12,7 млн га, обмежений, на відміну від державних. Приватні власники також можуть відкривати доступ та надавати послуги населенню, однак на платній основі. Місцеві муніципалітети мають можливість укладати угоди з приватними власниками, щодо відкриття їхніх лісів для громадськості, вони ж і несуть витрати на розробку, обслуговування та ремонт відповідної інфраструктури. Щорічно фіксується, в середньому, 700 млн відвідувань лісів, і забезпечення їх якості покладається також і на Національне управління лісового господарства Франції. Його місія полягає у створенні лісових доріг, спеціальних трас, освітніх і тематичних туристичних маршрутів, забезпеченні спортивним інвентарем та доступності цих та інших лісових послуг.

Польща, як і Україна, має значну (80,7%) державну частку лісів. Однак, це не заважає їй розвивати й раціонально використовувати для потреб громадян соціальну функцію лісу. Польські ліси є улюбленим місцем відпочинку, особливо для жителів великих міст. Вони також є місцем проведення численних, організованих, в основному, через школи та вищі навчальні заклади екскурсій, під час яких діти та молодь мають можливість особистого контакту з природою. Також у лісах Польщі є широкі туристичні можливості для всіх вікових і соціальних груп. Цьому сприяє багата база, що складається з туристичних центрів, гостьових і мисливських будиночків, де туристи можуть відпочити після піших прогулянок, після більше, ніж 20 тис. км пішохідних та 7 тис. км кінних стежок, 4 тис. км велосипедних маршрутів. До послуг відвідувачів також більше 600 лісових кемпінгів, 400 місць, де дозволяється розпалювати багаття, а автомобілі можна залишити приблизно на 3,2 тис. лісових паркінгів. Крім того, освітні та туристичні заходи проводяться також у національних парках і міських лісах.

Також ліси стають дедалі популярнішою зоною відпочинку і для населення Австрії. Дослідження, проведене австрійським Інститутом СОРА показало, що серед австрійців різного віку за останні роки ліс став найулюбленішим місцем для спілкування з природою і оздоровлення. Більше двох третин австрійців регулярно ходять до лісу, а 42% з них щодня або кілька разів на тиждень. Велика частина з них здійснює піші прогулянки, інші тренуються, або просто спостерігають за природою, чи фотографуються. Деяка частина австрійців полюбляє збирати гриби та ягоди. На думку 75% опитаних, значимість лісу, як рекреаційної території Австрії, з кожним роком зростає.

Як бачимо, соціальна роль лісу як в Україні, так і в країнах Європи має велике значення та постійно зростає. Цілком ймовірно, що в найближчі десятиліття, враховуючи екологічну політику, яку проводять більшість країн ЄС, ця функція лісу потіснить усі інші, зокрема, і господарську, та стане основною у сталому управлінні лісовими ресурсами. І Україна, як частка Європи, також має пришвидшити рух у цьому напрямку.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top