Уклін доземний вчителю

До 100-річчя з Дня народження професора Сергія Миколайовича Козьякова.

Постать професора Сергія Миколайовича Козьякова завдяки своїй непересічності та обдарованості посідає особливе місце серед викладачів лісогосподарського факультету УСГА другої половини минулого століття. Незламний життєлюб, талановитий педагог, улюбленець не одного покоління студентів, добре відомий лісівничій громаді, доктор сільськогосподарських наук, професор, корифей з обліку та використання недеревних ресурсів лісу С.М. Козьяков понад 35 років свого яскравого життя віддав служінню лісовій галузі країни та рідному факультету.

Сергй Миколайович Козьяков народився 12 липня 1919 р. у місті Чугуєві Харківської області, в інтелігентній сім’ї.

У 1937 р. після закінчення Чугуївської середньої школи Сергій Миколайович вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту на геодезичний факультет.

Після демобілізації з лав Радянської Армії, у листопаді 1945 року, Сергій Миколайович повернувся до Харкова. У червні 1946 р. він закінчив Харківський гірничо-індустріальний інститут, отримав диплом інженера-аерофотогеодезиста і був направлений на роботу до м. Уфи, де працював на посаді керівника топографічного відділу республіканського об’єднання Башнафта.

З 1963 р. С.М. Козьяков працює на посаді доцента кафедри таксації та лісовпорядкування Уральського лісотехнічного інституту, а у 1965 р. за конкурсом обирається на посаду доцента кафедри геодезії Української сільськогосподарської академії. Працюючи на кафедрі, він незмінно, на високому науково-педагогічному рівні читає лекції з інженерної геодезії, навчаючи майбутніх лісівників визначати правильний азимут не тільки на місцевості, а й в їхньому подальшому фаховому та особистому житті.

Упродовж майже 20 років С.М. Козьяков плідно проводив широкомасштабні наукові дослідження щодо періодичності плодоношення дикорослих грибів, ягід та деяких лікарських рослин у лісах України.

Впродовж 1987–1993 рр. Сергій Миколайович завідував кафедрою лісовпорядкування та геодезії УСГА.

Великий досвід роботи Козьякова Сергія Миколайовича дозволив йому бути експертом лісовпорядної комісії Мінліспрому та Мінлісгоспу УРСР, членом науково-технічної ради Мінлісгоспу УРСР та членом редакційної ради журналу «Рослинні ресурси» АН СРСР.

Сергій Миколайович видав, як співавтор, кілька науково-популярних книг, головним чином, з питань використання капелюшних грибів. Йому належить понад 40 наукових і науково-популярних праць.

В 1990 р. за значний внесок у лісову науку С.М. Козьякову було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Професор С.М. Козьяков запам’ятався всім, хто його знав, глибоко ерудованим, високої культури та працездатності людина, гарним організатором та керівником, товариським і тактовним співробітником, душею приятельської компанії. Завдяки своїй людяності він користувався непересічним авторитетом як у студентському, так і в професорсько-викладацькому середовищі. Вражала унікальна пам’ять Сергія Миколайовича, яку він постійно тренував до останніх днів.

Вірний чоловік, прекрасний батько, який виховав двох синів Володимира та Олександра, люблячий дідусь. Сягнувши висот і визнання, Сергій Миколайович Козьяков залишався звичайною людиною, доступною для колег та студентів. Яскраво прожите ним життя нині є для нас, його молодих колег, прикладом і азимутом-дороговказом.

Реквіємом життю наших вчителів є рядки поетичного твору Олександра Олександровича Салганського, 100-річчя з дня народження якого теж відзначають цього року та який відомий не тільки як зоолог, мисливствознавець, натураліст, але і публіцист та поет:

Как много сейчас говорят
о прошедшем
И речи, как воды,
текут не спеша …
Давайте поклонимся
в ноги ушедшим,
В которых дрожала
живая душа.

Віктор МАУРЕР,
“Лісовий і мисливський журнал”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top