На сизокрилика

Особливості національного полювання на дикого голуба.

Не так вже й давно трофей дикого голуба наші мисливці не цінували. Перевагу надавали водоплавним, а саме качкам. Але останніми роками ситуація змінилась.

Нині популяція качок, особливо в Київській області, на жаль, скоротилась. Навіть на Київському і Канівському водосховищах дніпровського каскаду, де завжди качки було море, полювання на неї стало кволим і безрезультативним. Це підтвердить будь-який місцевий мисливець.

На мою думку, на це вплинули три основні чинники. Перший – бездумна експлуатація і забудова (як, наприклад, у Конча-Заспі, заплави річки Козинка) традиційних місць гніздувань водоплавних пернатих. Другий чинник – постійне турбування водоплавних пернатих любителями активного відпочинку на воді та рибалками на моторних човнах. Третій чинник – відсутність необхідної кормової бази, а годуються вони на полях зернових культур. Зверніть увагу, що нині в Київській області підприємства агропромислового комплексу, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, віддають перевагу соняшнику, кукурудзі, сої та ріпаку. Цей третій чинник і став причиною зміни маршрутів міграції водоплавних птахів.

Але святе місце пусте не буває. На зміну качки прийшов голуб та перепілка. Зупинимось на полюванні на диких голубів, яких у минулому я, як і багато інших наших мисливців, добував «по ходу», під час полювання на іншу дичину.

Трохи історії. Існують свідчення того, що ще стародавні єгиптяни під час правління III–V династій (3000–2500 років до н.е.) культивували голубів. Священні старі книги іудеїв також доносять нам відомості про свійських голубів. Зображення голубів є присутніми і на ассірійських барельєфах. Це свідчить, що голуб був популярним у людей в далеку давнину.

Щоб приручити і зробити голуба свійською птицею, потрібно було спочатку вивчити цього птаха, а зробити це міг тільки мисливець.

Цікавою і унікальною особливістю голубів є хомінг. Інакше – це прагнення птаха повернутися у свій дім. Відвезений навіть за 1000 кілометрів від своєї голуб’ятні, цей птах у змозі повернутися туди. Користуючись такою якістю голубів, ще у стародавніх Єгипті і Римі їх почали використовувати для доставки листів, прив’язуючи футляр з повідомленням до ноги або шиї птаха.

Але, разом з піднесеним відношенням до голубів, люди використовували їх як їжу. І це завдяки смачному і поживному м’ясу, яке було не основним продуктом харчування, а делікатесом. Це підтверджують і старовинні рецепти приготування м’яса голубів. Їх можна з упевненістю віднести до високої кухні, далекої від щоденної їжі простого люду.

Щоб спробувати цей делікатес, спочатку його треба вполювати.

Про полювання на голуба, без сумніву можна сказати, що це цікавий і спортивний вид полювання. Ті, хто займаються цим видом полювання, погодяться, що для того, щоб мати результат, треба володіти знаннями і практичним досвідом. Не кажучи вже про хорошу реакцію і уміння влучно стріляти по цілі, що швидко рухається.

Мисливець мусить знати всі види диких голубів, які можна зустріти в Україні, а їх п’ять. Це сизий голуб, синяк, припутень і два види горлиць – звичайна і садова, але полювати можна не на всіх голубів. Згідно з Бернською конвенцією, синяк внесений до Червоної книги України і полювання на нього заборонене.

Голуб-синяк

Отже, червонокнижний голуб-синяк (Columba oenas). Маса тіла самця – близько 350 г, самиці –280 г. Довжина тіла – 33 см, розмах крил – до 70 см.

А тепер ті, кого можна добувати в Україні.

Голуб сизий

Голуб сизий (Columba livia), осілий птах, у дикому стані нечисленний вид, але частіше зустрічаються напівдомашні сизі голуби. Це птах з довжиною тіла до 35 см, розмах крил – 65 см, маса тіла – до 380 г.

Припутень

Припутень (Columba palumbus). За розмірами це найбільший лісовий голуб Європи, що мешкає у хвойних або змішаних лісах. Зимує в теплих країнах. У дорослому стані птах може мати довжину тіла до 40 см, вагу до 600 г. Розмах крил припутня може досягати 75 см.

Звичайна горлиця

Звичайна горлиця (Streptopelia turtur) гніздиться і є пролітна. Досягає розмірів до 29 см і ваги до 300 г.

Горлиця садова

Горлиця садова – звичайний осілий вид (Streptopelia decaocto). За розміром цей птах практично такий же, як і сизий голуб. Довжина тіла до 33 см, маса – до 200 г. При цьому цей птах легший за сизого голуба, а його хвіст довший, ніж у нього, тому вигляд має стрункіший і витонченіший. Розмах крил до 55 см.

Полювання на голубів у північній частині України проводиться у серпні на початку жовтня. При цьому основним об’єктом полювання вважають припутня, але разом з ним добувають і горлицю, і напівдомашнього сизого голуба.

Враховуючи швидкий, іноді віртуозний політ цих птахів, полювання на них вимагає від мисливця хороших навичок у стрільбі. А ще треба добре вивчити місцевість, поспостерігати за напрямком перельотів голубів з місць відпочинку на місця годування або водопою, і тільки тоді можна вирішити про спосіб добування голубів у обраній місцевості.

Голуби дотримуються чіткого розпорядку дня. Близько семи годин ранку вони з місць ночівлі починають «підтягуватись» до кормових полів. Після восьмої відлітають до водопою і місць денного відпочинку. Жирувати в другій половині дня голуби прилітають з 15-ї до 16-ї години. А о 17-й відлітають до місця ночівлі, де влаштовуються на деревах, а з настанням темряви опускаються на землю.

Види полювання

Полювання з підходу відбувається у посадках або лісосмугах листяних порід дерев. Найулюбленіші голубами лісонасадження – дубові з невеликою кількістю вільхи і тополі, обов’язкова наявність сухих дерев.

Необхідно обережно, рухаючись уздовж посадки, підійти до птаха якомога ближче. Припутень обережний птах, але на початку сезону, поки він ще не ляканий пострілами, не злітатиме довго. Дуже рідко, але бувають і «міцно» сидячі птахи, які злітають після того, як мисливець їх мине. Рухатись треба з навітряного боку. Після шумного підйому на крило, припутень летить 10–15 м усередині посадки, і обов’язково вилітає з неї проти вітру і тільки тоді набирає висоту.

Полювання на перельотах полягає у виборі місця на шляху перельоту голуба до місць відпочинку, на годування та водопій. Тут головне – маскування. Але треба зазначити, що цей вид полювання мало результативний.

Полювання на кормових полях передбачає добування голубів під час їхнього прильоту на місця жирування. Цей спосіб розпочинається з обов’язкової розвідки, яка визначить, з якого боку на кормове поле тягнутимуть голуби, що допоможе вам обрати місце засідки. Якщо таким кормовим місцем буде поле соняшнику, необхідно віддати перевагу полю з рослинами, що вже потемніли, на зелений соняшник (недозрілий) голуби йдуть неохоче. Зазвичай голуби прагнуть зайняти центр поля, або той його край, з якого вартовим буде добре розглядати все поле.

На кормових полях допоможуть чучела (краще об’ємні, ніж плоскі профілі). Для цього заходити на поле необхідно близько шостої ранку, щоб до прильоту птахів встигнути розставити чучела. Їх виставляють у шаховому порядку на найвищих соняшниках смугою завдовжки метрів п’ятдесят. Головами їх направляють проти вітру. Кількість чучел і профілів не обмежена, але більше десятка. Здобутих птахів краще виставляти, як чучела.

Полювання на водопої. Голуби, особливо припутні, для водопою вибирають місця з плоскими відкритими берегами, де добре видно місцевість від краю води. Кращий результат полювання біля водопою дасть стрільба не на місці, де голуби сідають на землю біля води, а на підльоті, з облаштуванням засідки на їх шляху.

Полювання в місцях ночівлі і відпочинку. Цим способом користуються у тому випадку, коли точно визначене місце відпочинку або ночівлі і знайдені сухі дерева, яким голуби віддають перевагу. У такому місці влаштовують засідку і ретельно маскуються. Засідку встановлюють за 30 м від дерев. Прилітають голуби поодинці чи парами. Не можна допускати залишатися битим птахам на гілках дерев, це відлякує голубів.

Якщо полювання на горлиць у середній і північній частині України не популярне у наших мисливців, то на південному заході, де цей птах скупчується в масі і жирує перед перельотом, воно викликає великий інтерес, у першу чергу, кількістю якісних трофеїв. За спостереженнями мисливців упродовж чверті століття проліт звичайної горлиці на південному заході України триває з 20 серпня до 10 вересня. Окремі скупчення молодих птахів можуть спостерігатися там і пізніше, з 10 по 20 вересня.

Зброя на голуба

Скільки мисливців, стільки буде і думок, оскільки у кожного з нас є свої пріоритети. Але все ж існують і певні правила, яких доводиться дотримуватися у виборі зброї і набою.

Багато мисливців переконалися на своєму досвіді, що для добування найбільшого представника голубиних – припутня цілком досить користуватися дробом № 7. А для такого невеликого птаха, як звичайна горлиця, досить дробу № 9 або № 10. На самому початку сезону на невеликій відстані і дробом № 9 можна добути припутня.

Для підвищення купчастості снопа дробу, щоб виключити обліт дробом тушки птахів при стрільбі на дистанціях до 40 м, треба користуватися набоями з концентраторами бою – контейнерами. Але необхідно пам’ятати, застосування таких набоїв у стволах із сильними дульними звуженнями (3/4 чока, чок), необхідної купчастості снопа дробу не досягнете, дріб дещо розкидатиметься. Для таких патронів допустимі звуження не більше 1/4 чока.

Чим менше калібр рушниці, тим менше її вага, а також дешевше постріл (адже пороху і дробу витрачається на набій менше). У результаті загальне навантаження на мисливця від зброї і спорядження також менше. Мені довелося постріляти голубів зі своєї рушниці ІЖ 43, 12-го калібру, а потім порівняти її з одноствольною рушницею 20-го калібру ІЖ 17. Набої 20-го калібру застосовував із стандартним навішуванням дробу в 25 г, так і з підвищеним – 28 г. 20-й калібр у цьому полюванні мені сподобався більше, а одностволка не дозволяла робити другий поспішний постріл при промаху. Деякі мисливці з успіхом виходять на голубів і з 28-м калібром.

На мою думку, для полювань, де використовуються однотипні набої (з одним номером дробу), зручно застосовувати самозарядні рушниці, що розширюють можливості мисливця. Тим більше, що одноствольні рушниці забезпечують більш рівномірний осип дробу. А використовуючи змінні чоки, мисливець у змозі підібрати набій, що буде давати постріл з рівномірним осипом дробу.

Денна норма відстрілу голубів в Україні становить 10 голів. Тому нам навіть важко собі уявити можливості мисливців при полюванні на голубів в Англії або Аргентині. Останнім часом голубів на островах Туманного Альбіону розвелося дуже багато, і їх зарахували до шкідників сільгоспкультур. Тому приведу цікавий уривок зі статті «Полювання у графстві Норфолк»: «…Минулого року Філіп, наприклад, відстріляв за одне полювання більше 600 припутнів. Але, звичайно, потрібно пам’ятати, що Філіп унікальний стрілець. Крім усього іншого, стрільба голубів не носить сезонний характер і відбувається цілий рік…».

Мисливець Андрій Алексєєв розповів свої враження про мисливський тур на голубів у Аргентині: «…Перший день мене шокував. Тут голубів, і справді, не пораховано, летять вони постійно, дистанція робоча…

У день я робив близько півтори тисячі пострілів. І хоча стріляв я з «двадцятки», і набої були з полегшеним навішуванням, все одно шкіра на плечі була стерта до крові, голова до кінця дня гуділа, як чавунний котел.

…потрібно надівати навушники, як туристи із США, вони тільки в них і стріляють. А також рукавички, стволи увесь час розжарені, ні-ні, та й забудеш, візьмешся рукою…».

Але повернемось до України, адже по-справжньому захоплена полюванням людина, цілком набереться вражень і отримає задоволення і на нашому голубиному полюванні, яке проходить у сезон теплої і сонячної погоди. Так що успіхів вам у полі, колеги.

Володимир УРСУЛ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top