Діло потребує професіоналів

Круглий стіл «Перспективи розвитку спеціальності «Деревообробні та меблеві технології».

Організатори форуму – Товариство лісівників України, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій та дизайну і Національний лісотехнічний університет України – намагалися спрямувати дискусії учасників столу для вирішення проблем із забезпечення галузі кадрами, що постали сьогодні. Зустріч відбулася у рамках форуму щодо розробки національної лісової політики країни.

Проблема браку абітурієнтів на зазначену спеціальність сьогодні загострилася через недостатність інформації про переваги професії. Парадокс: галузь потребує працівників, а вже за 3–4 роки їх не буде, тому що сьогодні немає абітурієнтів. А попит на бакалаврів напрямку досить високий в країні. Фахівців деревообробки та меблевих технологій із 27 вищих навчальних закладів, що готують бакалаврів лісового господарства, лише 4 навчають спеціалістів-деревообробників. Цього року на держзамовлення було виділено аж… 44 місця. Після шкіл, технікумів, за контрактами 115 студентів зараховано у 2019 році за спеціальністю «Деревообробні та меблеві технології» в Україні. Тобто галузь із 5 тисяч підприємств за 4–5 років отримає лише 115 профільних фахівців із вищою освітою.

– Бізнес повинен вкладати кошти в освіту, – зазначив у своєму виступі голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. – Як це робиться в усьому світі. Наскільки наш бізнес готовий вкласти гроші? Так, це проблема. Але потрібно тоді ініціювати зміни у закон, зміни у податковий кодекс, про те, що кошти, які бізнес вкладає в освіту, мають йому зменшувати податок на прибуток.

Про необхідність співпраці з підприємцями говорила і завідувачка кафедри технологій та дизайну виробів з деревини НУБіП України Олена Пінчевська.

– Ми робимо семінари із залученням підприємців 3–4 рази на рік, – розповіла вона, – на яких представники виробництв спілкуються зі студентами, знайомлять їх із процесом роботи. Ми навіть готові скоригувати навчальні плани під потреби бізнесу. Також вважаємо за необхідне створити міжасоціаційну платформу для роботи із закладами освіти, щоб полегшувати вирішення питань практичного навчання студентів. Ейчар-менеджери, у свою чергу, повинні організовувати екскурсії абітурієнтів на власні підприємства. Величезна зацікавленість роботодавців у випускниках коледжів на деревообробні технології: наших випускників забирають безпосередньо у день видачі диплому бізнесмени з Польщі, Чехії, Словаччини, зацікавлені у таких фахівцях закордонні заклади вищої освіти.

– Популяризація професії меблевика – завдання номер один у роботі з підготовки їхніх кадрів, – заявила член Ревізійної комісії Української асоціації меблевиків Оксана Донська. – На 843 435 заяв абітурієнтів лише 367 за спеціальністю «Деревообробні та меблеві технології», з них тільки 115 стали студентами. А скільки з них буде дипломовано, працюватиме за фахом після закінчення навчання?

Найефективніший спосіб інвестування – вкладання грошей в освіту. Оскільки не інвестуючи її, немає сенсу розвивати промисловість.

– Основна проблема українського суспільства щодо деревообробки та меблів у тому, що воно сприймає цю галузь як карлика, тобто дрібну промисловість, яка не потребує уваги. – Так охарактеризував ситуацію завідувач кафедри технологій меблів та виробів з деревини цього університету Орест Кійко. – В принципі це міф, і не досить вдалий. Найбільша проблема у нашій галузі в освіті у тому, що ми не можемо зробити селекцію. Вища освіта непроста справа, тому маємо обирати найпідготовленіших. Учасники круглого столу, зокрема, обговорювали також і виробничі та законодавчі проблеми деревообробки.

– Хоч кадри вирішують усе, сьогодні проблема не в кадрах, а в розбалансуванні ринку лісоматеріалів, – вважає президент Асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій України «Меблідеревпром» Юрій Медведєв. – З відміною 42-го наказу, який регулював ринок, ми отримали вакуум. Наказ був своєрідним захистом деревообробки. А кадри треба готувати. У нас ще з давніх часів склалося так, що наука готує фахівців, а деревообробники не знають де їх брати. Не було глибокого зв’язку між наукою та виробництвом. Тому, як на мене, після цього круглого столу активніше запрацюють підприємства, зможуть брати на практику студентів.

Загалом представники великого деревообробного та меблевого бізнесу спільно з профільними навчальними закладами заявляють про гострий брак фахівців і відтік кадрів за кордон, а також закликають вирішити проблему шляхом популяризації спеціальності, підвищення професійного рівня трудових ресурсів. Оскільки деревообробна та меблева промисловість – перспективна, орієнтована на експорт галузь. І від розвитку її залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету країни, зростання конкурентоспроможності регіонів.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top