Людське життя безцінне

Охорона праці на підприємствах лісової галузі.

Щорічно у світі на лісозаготівельних роботах гинуть та втрачають працездатність десятки тисяч людей. У нашій, відносно малолісистій країні, теж трапляються випадки загибелі та виробничого травматизму. Відповідні служби держави активно залучені до профілактики нещасних випадків, але людський фактор, застарілі засоби роботи та низький рівень знань техніки безпеки працівників відіграють негативну роль… Про важливість роботи з охорони праці на підприємствах лісової галузі та проблеми, з якими стикається працівник, розповів головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства Андрій Мусійовський.

– Пане Андрію, тема охорони праці в галузі одна з головних. Яка динаміка нещасних випадків і в чому їх головні причини та наслідки?

– Якщо почати статистику з далекого 2000 року, то цифри зовсім невтішні. Для порівняння, торік травмувалося 167 працівників при обсягу заготівлі 9,5 млн куб. м. А у 2002 році – 174 працівники при 10,1 млн куб. м заготовленої деревини.

Проте, вже починаючи з 2011 року виробничий травматизм значно знизився. Так, у 2011 році травмовано 60 працівників, у 2012 – 58, а в 2013 – 48 працівників.

В минулому році на підприємствах галузі травмовано 52 працівники при заготівлі 19 млн куб. м деревини.

Звичайно, це лише статистика, але ж за кожною цифрою стоїть чиєсь життя або здоров’я. Хоча варто пам’ятати, що лісосічні роботи є роботами підвищеної небезпеки і кожне дерево, яке звалюється, несе в собі смертельну небезпеку, і саме тут виходять на перше місце навчання безпечним методам праці та контроль за його дотриманням.

Головною причиною нещасних випадків є порушення вимог інструкцій з охорони праці.

Тут діють два чинники:

1. Працівники не знають вимог охорони праці, отже, порушують їх. Саме тому, нині «Укрцентр­кадриліс» вивчає можливість проведення позапланового навчання з охорони праці всіх керівників структурних підрозділів підприємств галузі. Впевнившись у тому, що керівники підрозділів володіють необхідними знаннями з охорони праці, ми зможемо бути впевнені в якісному контролі за безпечним веденням робіт.

2. Працівники свідомо порушують вимоги інструкцій. В цьому випадку необхідно посилити проведення превентивних заходів та підвищити рівень відповідальності самих робітників.

– Відомо, що профілактика нещасних випадків – основ­ний напрямок Вашої роботи. Які новації тут пропонуєте і чи впливає запобігання травматизму покращенню ситуації? Чи тут є свої закони, на які ми не можемо впливати?

– У 2016 році на підприємствах лісового господарства впроваджено Систему управління охороною праці та ризиками з урахуванням вимог міжнародних стандартів і сучасних вимог до промислової безпеки. В першу чергу, було проведено ризик-аудит стану безпеки праці та складено карти ідентифікації, оцінювання й усунення неприйнятних ризиків на робочих місцях.

Однозначно, якщо попередити працівника про ризики чи небезпеки, які його чекають при порушенні вимог безпеки, то спрацьовує інстинкт самозбереження і робітник буде намагатись уникнути небезпечних ситуацій.

Проте, звичайно, є нещасні випадки, на які ми не можемо вплинути.

У ДП «Шосткинське лісове господарство» Сумського обл­управління 22 лютого 2016 року під час проведення трелювання раптовий різкий порив вітру вивернув з кореневою системою сосну. При падінні сосна падає на березу, яка стояла по сусідству. Наслідок їх спільного падіння спричинив смертельне травмування тракториста.

В ДП «Берегометське лісомисливське господарство» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства 8 лютого 2017 року під час звалювання дерева стався непередбачуваний миттєвий скол відземкової частини стовбура, в результаті чого комлеву частину стовбура відкинуло в напрямку лісоруба, смертельно його травмувавши.

І, на жаль, щороку подібних випадків у нас досить багато.

– За багаторічний досвід роботи у цьому напрямку Вам, пане Андрію, доводилось бувати за кордоном. Що можна взяти корисного у наших зарубіжних колег, аби покращився стан справ зі збереження життя лісівників.

– У першу чергу, високий рівень відповідальності працівника за власну безпеку та безпеку колег. Якщо лісоруб 6-го розряду (вальник лісу) отримав посвідчення, то він усвідомлює всю відповідальність за свою роботу.

Ну і, звичайно, це передові технології. До прикладу, в Швеції водій керує навантаженням деревини гідроманіпулятором в автомобіль з кабіни цього авто, так як там скрізь встановлені камери і водій не перебуває в небезпечній зоні. Для нас це лише недосяжна мрія.

Сусідня з нами держава – Білорусь має великий парк сучасної техніки. Тільки на розробці всихаючих соснових насаджень у них задіяно 230 одиниць харвестерів, 148 одиниць форвадерів, 420 одиниць сортиментовозів, 559 одиниць МПТ-461.1.

Нам теж необхідно буде в найкоротші терміни прибрати з лісу всохлу деревину та переробити її, але техніки такого рівня, як у наших закордонних колег, на наших підприємствах у десятки разів менше, а обсяги робіт в рази більші.

– Ваші рекомендації обласним керівникам та директорському корпусу лісового господарства України з питань охорони праці.

– Основна порада начальникам та директорському корпусу – піднімайте питання охорони праці на перше місце в установах та підприємствах і тоді виробничий травматизм буде значно меншим.

Свого часу Валерій Мурга – начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, де я на той час працював, на кожній нараді безпеку праці виносив першим питанням і жодна нарада не обходила охорону праці стороною. Його перший заступник під час перебування в лісгоспах переглядав окремі нормативні акти з охорони праці. І, на мою думку, саме тому впродовж 4 років на підприємствах лісового господарства Закарпаття не було зареєстровано не те що смертельного нещасного випадку, але не сталося жодного випадку виробничого травмування працівника.

– Які, на Ваш погляд, основ­ні проблемні питання з охорони праці та які шляхи їх вирішення?

– Перше – відсутність в обласних центрах навчальних закладів, які б навчали робітничим професіям – лісорубів, трактористів-трелювальників, верстатників, стропальників, кранівників тощо.

Деякі підприємства змушені запрошувати викладачів технікумів чи коледжів з інших областей, що призводить до значних витрат та неякісного навчання робітників.

Друге, відсутність на законодавчому рівні впливу державних підприємств на діяльність приватних суб’єктів підприємницької діяльності.

Рівень загального виробничого травматизму в лісовому господарстві в цілому зріс втричі, проте на підприємствах Держліс­агентства, у сфері управління якого перебуває 73% лісів, аналогічні показники щодо загального травматизму навіть трохи зменшилися. Очевидно, різке зростання відбулося за рахунок приватних підприємств з лісозаготівлі. Адже кількість таких підприємств, у залежності від області, становить у середньому від 30 до 50%.

Вочевидь, зростання загального травматизму пояснюється тим банальним фактом, що пріоритетом для підприємців є прибуток, і питанням безпеки, на відміну від державних підприємств, вони приділяють менше уваги. Окрім того, приватники у своїй більшості не мають необхідного досвіду, порушують правила і технології рубок. Не будемо забувати також про тривалий мораторій на перевірки бізнесу, а отже, послаблення контролю за станом охорони праці з боку державних органів, формальний підхід приватних підприємств до інструктажів, навчання, забезпечення ЗІЗ, внутрішнього кон­тролю.

Якби Агентство могло впливати на додержання підприємцями законодавства про охорону праці, це пішло б на користь усім. Але таке можливо лише за умови внесення змін у законодавство.

– Вже кілька років поспіль лісове господарство позбавлене державної підтримки. Водночас підприємства галузі є сумлінними платниками податків, тільки за 9 місяців поточного року вже сплачено близько 4-х млрд гривень. Лісівників обклали податками більше 70-ти відсотків від прибутку. В нормальній країни це означає крах лісорозведення та виробництва. Цікаво, у зв’язку з вищенаведеним, які процеси відбуваються щодо збереження життя людей лісу?

– З цієї причини виникають проблеми з забезпеченням засобами індивідуального захисту, з виконанням запланованих працеохоронних заходів, звільняються спеціалісти з охорони праці. Все це призводить до послаблення системи управління охороною праці.

Ще одна проблема, пов’язана з попередньою, – застаріла і зношена техніка, обладнання та механізми. Ще 3–4 роки тому існувала державна програма з модернізації основних засобів виробництва, зараз держава вирішення цього питання переклала на плечі лісгоспів. Проте ті з них, що перебувають на бюджетному утриманні, часом не мають коштів навіть на виплату зарплати.

– Дякую, Андрію Йосиповичу, за те, що знайшли час у Вашому напруженому графіку роботи відповісти на запитання. Успіхів Вам і всім, хто відповідає за збереження життя людей!

Сергій ГВОЗДЕЦЬКИЙ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top