Достукатися до свідомості

Протидія лісовим пожежам.

Кінець серпня – третій пік пожеж, які щороку спалахують у лісах України. Аби пережити його з мінімальними втратами, лісівники сподіваються на свідомість громадян.

Статистика загорань

На відміну від громадян, які чекають на спеку, аби чкурнути на відпочинок до водойми, лісівники спокійніше почуваються, коли встановлюється дощова прохолодна погода. Загалом вони виділяють три піки лісових пожеж. Перший припадає на березень-квітень, коли населення починає спалювати залишки минулорічної рослинності. Другий пік – травневі свята, коли починається так званий шашличний сезон. І третій – кінець серпня, День незалежності, вихідні, свята, суха спекотна погода. Перші два піки лісівники пережили з досить високим показником – за даними Держлісагентства на 15 серпня зафіксовано і ліквідовано 682 пожежі на площі 656 га. А минулого року за цей же період згоріло 991 га. Тобто цього року пожежі зменшилися і за площею, і за кількістю. Якщо середня площа однієї пожежі минулого року була 1,26 га, то цьогоріч – 0,96 га.

– Коли ми говоримо про кількість пожеж і площу, варто порівнювати середню площу однієї пожежі, – пояснює начальник відділу охорони та захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський. – Чим вона менша, тим оперативніше виявилася та ліквідувалася. Скажімо, площа однієї пожежі до 0,1 га, отже, дуже швидко у господарстві відреагували, більше 2–3 га – пожежу пізно виявили, не вчасно виїхали або не було кому виїжджати.

Майже 17 гектарів спалили верхові пожежі. Найбільше постраждала Житомирська область – 14 га, 1 га по Чернігівщині, по пів гектара на Миколаївщині, Дніпрі, Одещині. Найбільше вирує вогонь на Херсонщині – 128 загорань на площі 161 га.

Коли починається пожежа

Лісівники не вірять у самозаймання. Хоча, за визнанням Ігоря Леонідовича, й від грози буває. Але дуже рідко. Загалом 98% – з вини населення. Спіймати підпалювачів насправді можна, але важко. Скажімо, їде людина на велосипеді, кинула недопалка. Розгорітися вогню потрібно від 5 до 15 хвилин. За цей час винуватець вже від’їхав далеченько. Американські колеги стверджують, що можна відстежити підпалювачів за допомогою космічної техніки. Але це коштуватиме астрономічну суму! Патрулювання, особливо у зонах відпочинку має більш превентивний характер. Навіть, якщо у деяких областях і намагаються записати дані тих, хто відпочиває, звичайно, це не панацея, але певною мірою дисциплінує людину, примушує гасити за собою вогнище, а іноді й забирати сміття. Цього року виявлено 533 порушники протипожежних правил у лісах, складено протоколи про адмінстягнення, за якими стягнуто штрафів на 85 тисяч гривень.

Коли ж виникає пожежа, спершу її гасить лісова охорона. Проте, якщо виникає ризик великої пожежі, залучаються сили ДСНС, іноді й військові частини, авіація. Остання залучається, коли полум’я покрило вже понад 5 га, рішення про це приймають з боку ДСНС. Цього року авіацію залучали в Одеській області, де горіли плавні до 600 га та в Ізмаїльському лісгоспі постраждало 64 га лісу. У квітні – на Чернігівщині, коли підпалили плавні у Київському морі, полум’я зайшло в Остерський лісгосп і була загроза перекинутися на населений пункт. На Житомирщині у квітні горіли болота і радіоактивно забруднені лісові квартали, постало питання чи пускати людей в радіоактивну зону, чи використати авіатехніку.

До речі, про техніку

Оскільки найголовніше – вчасно виявити загорання, все ширше застосовуються в господарствах телевізійні системи спостереження. Якщо у 2014 році їх було на озброєнні 228, то цьогоріч вже 342.

– Звичайно, потреба ще залишається, – ділиться думками Ігор Будзінський. – Ми зараз працюємо над тим, аби створити мережу спостережних веж і пов’язати ці системи разом. Залучаємо до цього наш УкрНДІЛГА, аби правильно продумати технічно. Проте це все – кошти. Є диспетчерський пункт у ЛІАЦ (Лісовий інформаційно-аналітичний центр) і ми хочемо аби уся інформація опрацьовувалася тут, щоб оперативніше реагувати на загорання.

Кошти потрібні не лише для поєднання спостережних телесистем в єдину мережу. Більшість пожежної техніки у лісгоспах – ще радянського виробництва, яким по 30–40 років. Вичерпаний технічний ресурс Газ-66 чи ЗіЛ-131 відновлюється лише завдяки ентузіазму лісівників та за власний кошт. 80% її потребує оновлення. На сьогодні ж новий пожежний автомобіль на базі КАМАЗа коштує до 3 млн грн, а їх потреба на 1 січня цього року – 73 штуки, маневрені лісопожежні модулі на базі УАЗ (ємність на 500 л, насос – на початковій стадії пожежі безцінні на місці) – потрібно ще 145 за заявками підприємств. Тобто потрібні капіталовкладення. На сьогодні поки усе це робиться за власні кошти підприємств, а їх не так багато. Останній раз кошти на придбання техніки виділялися ще у 2011 році.

– Лісова охорона не лише гасить лісові пожежі, – додає Ігор Будзінський. – Вона залучається і до гасіння пожеж у так званих природних екосистемах – комунальні, військові ліси, торфовища, сільськогосподарські угіддя, луки, плавні, смітники… Адже якщо не зупинити пожежу на підступах до лісу, то у ньому вже буде важче гасити. Лише у цьому році наші сили були задіяні при гасінні вогню у лісах Мінагрополітики – 10 га, у Міноборони – 47 га, у лісах інших відомств 793 га, на торфовищах 298 га, на сільгоспугіддях – 199 га (тобто зупиняли полум’я на підступах до лісу), смітники, трава біля села, уздовж доріг – майже 1700 га. Така інформація збирається щоденно на базі диспетчерського пункту ЛІАЦ, і передається також у ДСНС і РНБО. Як достукатися до верхів і пояснити, що техніка не вічна і потрібно, або виділяти кошти, або вирішити питання, чи взагалі потрібен державі ліс?

Профілактика пожеж

Професіонали, які не один рік займаються гасінням пожеж, ще є на місцях. Але на півдні та сході вони звільняються. Лише впродовж останніх трьох років залишило господарства цих областей 2 тисячі чоловік. То ж, гасінню пожеж треба навчати людей. Щороку такі навчання проводяться на регіональних рівнях. На них відпрацьовується злагодженість та взаємодія з ДСНС, з якими у лісівників досить тісна співпраця і повне взаєморозуміння. Цього року у травні проводилися такі навчання на базі Херсонського, Дніпропетровського та інших обл­управлінь.

У лісових масивах для профілактики за 7 місяців цього року влаштовано 37 кілометрів протипожежних розривів, 2 кілометри протипожежних бар’єрів, більше 43 тисяч км мінералізованих смуг. Крім того, проводяться догляди за вже створеними мін­смугами – 165 тисяч км. Рейдів по виявленню порушників протипожежних заходів лісоохороною цього року вже проведено 13,5 тисячі.

– Важливо запобігти пожежі ще в зародку, у голові людини, – стверджує Ігор Будзінський. – Тому активно йдемо до засобів масової інформації, 1300 виступів на радіо всіх рівнів, 450 виступів на телебаченні. Наглядна агітація у лісах, плакати, стенди, бігборди… Лише стендів по Україні виставлено 11 600. І кількість переходить у якість. Аналізуючи статистику, бачимо: де найбільше було виступів, там не такі великі обсяги лісових пожеж. Тобто слово відкладається у мозку, і люди починають по-іншому думати. Головне, достукатися до свідомості кожного. Адже ліси потрібні, в першу чергу, для людини не лише як сировина, але і як виробник кисню.

Протидія лісовим пожежам у ЄС

У країнах ЄС підтримкою лісового господарства опікується кілька генеральних директоратів Європейської комісії. Отримання ними постійно обновлюваної інформації про пожежі забезпечує Європейська система інформації про лісові пожежі (EFFIS) за допомогою супутників, запущених у рамках програми Європейського космічного агентства (ESA) «Коперник» (найбільша у світі програма моніторингу стану довкілля). Головне завдання EFFIS – не лише оцінка ситуацій, але й запобігання пожежам за допомогою картографування ризиків. Понад 30 країн Європейського та Середземноморського регіонів отримують інформацію від EFFIS. У 2001 році був створений так званий Механізм захисту ЄС від природних катастроф (28 країн-членів ЄС та 6 інших країн). З 2013 року керує цим механізмом Центр координації надзвичайних заходів ЄС (ERCC) (Брюссель), завдання якого – швидке реагування на стихійні лиха всередині і за межами ЄС із використанням ресурсів країн-учасниць. Сьогодні створюється спеціальний повітряний загін rescEU для порятунку людей під час масштабних лісових пожеж. Від п’ятьох членів ЄС вже надійшла авіатехніка для його організації.

Європейська система інформації про лісові пожежі

– З ЄС ніяких пропозицій до нас не надходило, можливо, щось є на рівні ДСНС, але, на превеликий жаль, до цих програм нас ніхто не залучав. Проте вже впродовж трьох років фахівці наших підприємств проходять навчання у Міжнародному навчальному центрі з гасіння лісових пожеж в Анталії (Туреччина) у рамках міжнародного співробітництва Україна–Туреччина. Центр відноситься до Генерального департаменту лісів Туреччини. Сьогодні ця країна – один із лідерів у світі по професіоналізму у гасінні лісових пожеж. Крім того, що пожежна безпека забезпечується тут стовідсотково державою, турецькі сили залучаються до гасіння лісових пожеж в Іспанії, Греції, Португалії. До речі, за кошти турецької сторони у Греції 2 роки тому був побудований такий же центр з навчання гасіння лісових пожеж, – розповідає Ігор Будзінський.

Сибірські пожежі

У серпні у десяти регіонах Сибіру вогнем було охоплено приблизно 3 млн гектарів, це розмір території Бельгії, загальна ж площа, яку уразили лісові пожежі цього літа, вже сягнула понад 11 млн гектарів. Надзвичайна ситуація оголошена на території трьох регіонів, петицію з вимогою ввести режим надзвичайної ситуації в усьому Сибіру підписали понад 800 тисяч людей. У ній заявляється, що крім безпосередніх збитків тайговому лісу, пожежа різко погіршила якість повітря. Повідомлялося також, що гасять пожежу лише на незначній території. Авіалісоохорона заявила, що на решті території «витрати на ліквідацію вогню перевищують прогнозовану шкоду від пожеж». Дим від сибірського згарища сягнув США та Канади.

За даними МНС Росії, основною причиною лісових пожеж у Сибіру є необережне поводження з вогнем, оскільки велика частина вогнищ загорання розташована біля доріг. За даними МНС, площа активного горіння нині становить близько 57 тисяч гектарів. Загалом пожежу ліквідують більше чотирьох тисяч осіб і 400 одиниць техніки.

– Важко коментувати цю ситуацію, оскільки у нас і в Росії зовсім різні обсяги. У 2010 році теж були великі пожежі в Росії. Офіційна статистика – 7 млн га, неофіційна до 14 млн га, за аналізом космічних знімків – понад 16 млн га згоріло лісу. Якщо в Україні лісовий фонд становить 10,5 млн га, то у 2010 році у Росії згоріла площа всього лісового фонду України. Порівнювати теж важко, оскільки ми не знаємо їх фінансування, забезпечення, техніку, логістику, – зазначає Ігор Будзінський.

Віталій ГОПКАЛО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top