Хто везе, того й поганяють

«Оновлений» податок на землю. Погляд із землі.

Можливо, це народне прислів’я звучить дещо грубо, але воно завжди актуальне, особливо для нашого менталітету і для наших стереотипів, які можна скрізь підмітити: в людських стосунках, політичній площині й в економіці.

Зараз чомусь прийнято вважати, що лісівники нещадно вирізають ліс і сидять «на мішках з грошима». І це не просто дещо викривлена громадська думка, так думають і деякі політики та законодавці. Реальну ж ситуацію ми спробували вияснити на конкретному прикладі. Наперед забігаючи скажу, що виявилася вона доволі сумною і банальною… Бо як тільки лісова галузь у цілому показує хоч деякий ріст виробництва, податків і зарплати, то від держави відразу надходить «подяка» у вигляді збільшення податків і зборів. Торік, наприклад, на 50% було збільшено так звану «попенну плату», затим запроваджено податок на лісові землі та ще добавлено екологічний податок. Але й це ще не кінець. У 2019 році лісівники із хвилюванням чекають чергових порцій податкових «сюрпризів».

– Щороку кількість нових податків для лісгоспу лише збільшується, – зазначає головний бухгалтер ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Ірина Шатило. – Традиційно ми сплачуємо ПДВ, податок на прибуток, ПДФО та декілька видів соціальних внесків. Окрім вищенаведених, ми ще відраховуємо до бюджетів так звані «лісові» податки, наприклад, плату за використання лісових ресурсів, її ще в народі називають «попенною» платою. І вона за останні три роки теж непомірно зросла, хоча лісу рубати ми більше не стали.

А з цього року ми маємо платити ще один податок – за лісогосподарські землі, на яких розміщені лісові угіддя. І якщо навіть на цих землях ростуть молоді деревця або це пісковики чи болота, все рівно ми повинні платити цей новий податок.

Загалом, податкове навантаження за останні декілька років у нас збільшилося більш як удвічі, але нам цьогоріч ще хочуть запровадити сплату 90% із чистого прибутку так званих дивідендів. Якщо, наприклад, лісгосп отримав чистий прибуток 1000 гривень, то 900 із них має сплатити державі. Про який тоді розвиток можна говорити? – дивується Ірина Анатоліївна.

Якщо вдаватися до реальних цифр, то у 2017 році Радомишльський держлісомисгосп, зокрема, заплатив 27 мільйонів усіх видів податків і зборів, у 2018 році – 33 мільйони. Це найбільше на Житомирщині. Скільки заплатить у 2019 році? Ніхто достеменно не знає, це тепер навіть передбачити неможливо.

– Складається враження, що всю лісову галузь хочуть загнати у боргову яму. Все менше коштів у підприємства залишається на розвиток та модернізацію виробництва, – бідкається директор Радомишльського держлісомисгоспу Іван Дмитренко. – Існує реальна загроза зменшення і деяких соціальних виплат. З яких джерел тепер збільшувати заробітну плату лісівникам, щоб вони не поїхали до тієї ж Польщі, якщо із кожної заробленої гривні приблизно 90 копійок йде на податки та інші обов’язкові фінансові платежі.

На нинішній рік, до речі, ми вперше за останніх 10 років не планували закупівлю нової техніки і не планували капітальних ремонтів, тому що не впевнені, що завершимо фінансовий рік із прибутком. Ринок лісопродукції нині не стабільний, ціни на деревину падають, а податки зростають. До того ж, різного роду мораторії і заборони (часто не обґрунтовані і не продумані) призвели до зменшення лісозаготівель, як результат – валютних надходжень немає, внутрішній споживач закуповує незначні партії лісосировини та й за це вчасно заплатити не може. І тепер ситуація надто ускладнилася, її навіть важко спрогнозувати на перспективу, – стверджує Іван Дмитренко.

Отож перспективи у лісівників на нинішній рік не такі вже й райдужні. Та найбільше їх непокоїть той факт, що нові податки «підкидають» не всім, а лише лісовій сфері, заганяючи її у глухий кут неплатежів і фінансової скрути. Самі ж законодавчі рішення про збільшення податкового навантаження на лісову сферу законодавці часто «зашивають» в інші законодавчі пакети, щоб громадськість менше знала про їх іноді «непопулярну» нормотворчість. Так, влітку 2018 року у Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі. А оскільки лісівники щороку вже сплачують земельну ренту, то це ніщо інше як запровадження подвійного оподаткування на один і той же ресурс. І подібних «сюрпризів» для лісової сфери законодавці з кожним роком придумують і підкидають все більше. Отож тепер платити потрібно не лише за деревостани, але й за зруби, непродуктивні пісковики і болота, де ліс взагалі не росте. Хто придумав цей податок, той не дружить, мабуть, зі здоровим глуздом, – кажуть фінансові фахівці. Але, схоже, це мало хвилює сьогоднішніх можновладців, які довели цілу галузь до напівбанкрутства. Вони радше керуються не здоровим глуздом, а давнім народним прислів’ям, про яке ми згадали на початку розмови.

Володимир ВАСИЛЬЧУК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top