Відчуйте ліс серцем

Начальник Черкаського обласного управління ЛМГ Олександр Дзюбенко про повсякденне і плани на майбутнє.

Ліс – в очікуванні весни. І хоча потроху ще сніжить і морозить, але вже наповнюються теплим сяйвом золотисті стовбури сосен, під корою дубів відчувається пульсація сили, повітря стає прозорішим, із ледь вловимим ароматом різнотрав’я, яке готове до відродження. Ще два-три тижні, – говорить начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, – і держлісгоспи області почнуть висаджувати сіянці. Цього року плануємо відтворити ліси на площі 1230 гектарів, з них лісовідновленням – 1036 гектарів, природне поновлення становитиме 165 гектарів, буде також створено 29 гектарів захисних насаджень. А ще на 13-ти гектарах лісових розсадників висіємо лісове насіння.

– Олександре Миколайовичу, минулий рік був надзвичайно складним для лісової галузі області. Варто лише згадати січневий сніголам, який пошкодив дерева на величезних площах. Те, як лісівники Черкащини протистояли цьому випробуванню, не може не викликати поваги.

– Наші працівники дійсно склали іспит на мужність і професіоналізм, долаючи наслідки стихії.
І продовжили виконання планових завдань.

Вчасно й у повному обсязі було проведено минулого року лісокультурну кампанію. На площі понад 2240 гектарів здійснено формування молодняків. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів відбулися на території понад 9,3 тисячі гектарів. За власні кошти підприємств відремонтовано 40 кілометрів лісових доріг, створено 2080 кілометрів нових протипожежних мінералізованих смуг, збудовано 14 нових рекреаційних пунктів для відпочинку громадян у лісах, розчищено та облаштовано вісім лісових джерел та криничок.

Цю роботу буде продовжено й цього року. Триває і допомога військовослужбовцям Збройних Сил України, яких через волонтерські, ветеранські організації лісгоспи області підтримують найнеобхіднішим: лісоматеріалами, амуніцією, продуктами харчування тощо. Надсилаємо й саджанці для озеленення населених пунктів після бойових дій. Родини учасників АТО та ООС забезпечуємо в районах дровами, ветеранів АТО залучаємо до патрулювання лісових насаджень.

Минулий рік був дійсно надзвичайно напружений. Нам доводилося розбирати сніголами, вилучати пошкоджені, потенційно небезпечні дерева на тисячах гектарів – переважно це соснові насадження.

– Сосна в основному й є жертвою «біологічної пожежі» – масового всихання лісів, яке розповсюдилося майже по всій Україні.

– Всихання лісів в Україні, яке минулого року становило 440 тисяч гектарів – це вже проблема державного значення. Але – зрубати хворі дерева, щоб вони не інфікували здорові, часто ми не маємо права. Майже два місяці нам забороняє проводити санітарно-оздоровчі заходи законодавство, потім – бюрократичні перепони, часом – громадськість, яка взагалі налаштована проти будь-яких рубок. Тож якщо в 2017 році насадження, що всихали, в області займали 11 тисяч гектарів, то минулого року ми вже мали 32 тисячі площ, на яких зафіксували пошкоджені лісові насадження. З них – 18 тисяч гектарів сосни звичайної і майже 10 тисяч гектарів дуба звичайного. А всихання сильного ступеня було зафіксовано на 5,7 тисячі гектарах. Процес набув глобального характеру і для того, щоб його зупинити, й протидія йому повинна бути відповідною. Передусім, потрібні зміни в законодавстві і, що не менш важливо, необхідно, щоб громадськість зрозуміла, що ми впритул наблизилися до втрати значної частини українських лісів, які без допомоги людей не зможуть протистояти кліматичним змінам.

Слід сказати, що молоді лісові культури вже й самі почали адаптуватися до кліматичних змін. Вони перебудовують свою кореневу систему, щоб дістатися до ґрунтових вод. Ослаблені насадження пристосуватися до глобального потепління вже не можуть.

Сьогодні наше завдання – допомогти лісу протистояти кліматичним потрясінням. Для цього запроваджуємо створення змішаних лісів, починаємо працювати з новими, більш стійкими до різних несприятливих умов деревними породами, практикуємо вирощування сосни і дуба під «пологом» дорослих дерев у тих насадженнях, де низька повнота. Хочу запевнити: ліс на Черкащині є і буде – як для теперішнього, так і для наступних поколінь.

– Наскільки ефективно працюють лісівники Черкащини, підтверджує 361 мільйон гривень податків та зборів, сплачених минулого року держлісгоспами області. При цьому до Державного бюджету сплачено 195,3 мільйона гривень, до місцевих бюджетів – 96 мільйонів гривень, майже 70 мільйонів гривень сплачено єдиного соціального внеску.

– Лісова галузь – одна з найпотужніших бюджетоутворюючих структур в області. Ми діємо чесно і відкрито по відношенню до держави і суспільства, а наше податкове навантаження – це 75 відсотків від чистого прибутку, який отримують держлісгоспи.

Це безумовно непросто – розвивати підприємства за таких податкових умов, оснащувати їх новою технікою, запроваджувати сучасні технології, платити працівникам зарплату, відповідну їх нелегкій праці. Але ми це робимо. Впродовж минулого року лісгоспи за власний кошт спромоглися навіть оновити автотранспортний парк: придбали 10 спеціальних автомобілів для лісового патруля, 14 тракторів, три гідроманіпулятори, десятки механізмів для обробітку ґрунту і догляду за насадженнями. Цей напрямок роботи будемо активно продовжувати, адже сучасна техніка дозволить зменшити витрати на ремонт застарілих машин та механізмів, розширити та підвищити рівень виробництва. Приміром, цього року плануємо максимально перейти на механізовані догляди за лісовими культурами, що дозволить економити кошти та відійти від людської праці.

Це якщо нам не збільшать податки до 95 відсотків. А про це сьогодні вже йде мова.

А ще наші можновладці знову повертаються до питання обкладання податком усіх лісових земель України.

Пропонується внести зміни до законодавства щодо сплати земельного податку, який становитиме 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вкритої лісовою рослинністю. По Черкаській області нормативно-грошова оцінка землі становить від 100 до 290 тис. грн за один гектар. Передбачається, що цей новий земельний податок замінить рентну плату та існуючий земельний податок. Проте елементарні підрахунки свідчать, що це буде катастрофа для держлісгоспів. У такому разі держлісгоспи Черкащини при максимальній нормативно-грошовій оцінці повинні будуть платити 512 мільйонів гривень земельного податку на рік. І це тільки одного земельного податку! Для порівняння – торік сплатили рентної плати та земельного податку – 55 мільйонів гривень. Крім того, ще сплатили понад 300 мільйонів інших податків, зборів та платежів, які є обов’язковими, які не відміняються. Тож нововведення в законодавстві можуть призвести до того, що податкові нарахування становитимуть більше, ніж отримано коштів держлісгоспами від реалізації продукції. І що у цих запропонованих змінах найбільш нелогічно – податок на землю повинен буде сплачуватися незалежно від реалізації продукції та наявності/відсутності господарської діяльності. Наприклад – за всі лісові землі з молодими насадженнями, об’єкти природно-заповідного фонду. Такий додатковий податковий тягар призведе до збитковості та знищення державних лісогосподарських підприємств.

Так, лісовій галузі реформи потрібні. Але спрямовані на розвиток лісів, лісового господарства. Необхідні зміни в управлінні лісами, але виважені, з позицій державництва, а не чиїхось інтересів. І врешті-решт, скільки можна політичними методами налаштовувати суспільство проти лісівників, які роблять усе для розвитку українських лісів.

Втім, хто б і що про нас не говорив, як би на нас не тиснули, ми продовжуємо виконувати свою роботу – вирощувати, примножувати, охороняти і захищати ліси.

Невдовзі стартує лісокультурна кампанія, буде проводитися традиційна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Запрошуємо всіх бажаючих: приєднуйтесь до нашої справи – створення лісів, посадіть своє дерево, відчуйте серцем ліс, який працює для людей і нашої держави.

Наталя ВІРГУШ,
«Черкаський край»,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top