Потрібен основоположний закон

Круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання» відбувся 11 вересня у Національному університеті біоресурсів та природокористування України.

На форумі зібралися не лише представники лісової галузі, а й науковці, народні депутати, представники Уряду, провідні міжнародні та вітчизняні експерти лісової і мисливської галузей – всі, кому небайдужа подальша доля лісів України. Організовано цей захід Держлісагентством за сприяння Німецько-українського агрополітичного діалогу та Товариства лісівників України. Було обговорено нагальні законодавчі проблеми лісового та мисливського господарства.

Ситуація, що склалася навколо галузі у суспільстві і серед представників влади зумовлюється тим, що й по сьогодні не має документа, який би визначав лісову політику держави, бачення її базових питань, пов’язаних із лісом, зокрема, щодо розподілу власності на ліси, ролі держави у лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку на регіональному та національному рівнях.

– В Україні до цього часу немає документа лісової політики, як Закону України. Його розробка повинна здійснюватись із залученням усіх зацікавлених сторін, а сам документ вимагає громадського обговорення, – наголосив у своєму виступі заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар. – І тільки визначившись із цими питаннями, можна переходити до системної реформи як організаційної структури державного лісового господарства, так і власне системи його ведення з врахуванням принципів адаптації лісового господарства до зміни клімату та ширшого застосування природоохоронних технологій.

Крім того, й деякі норми лісового господарства України застарілі і вимагають удосконалення. На ситуацію впливає і відсутність бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності. Голова відомства окреслив необхідні кроки для розділення функцій управління.

Реформування державної лісової охорони має полягати у передачі функцій лісової охорони від лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держліс­агентства з відповідним внесенням змін до положення про лісову охорону та затвердження положення про лісову охорону постійних лісокористувачів.

Однією з нагальних проблем є законодавче врегулювання питання національної інвентаризації лісів.

– Ми дуже плідно попрацювали над тим, щоб програма діяла в Україні, – зазначив заступник Голови відомства. – Якби вона вже працювала, ми б мали певні результати. Мова йде про Національну інвентаризацію лісів, яка б дала дуже багато відповідей по лісовому господарству України.

Для вирішення цього питання конче необхідне прийняття відповідних змін до Лісового кодексу.

Окремо Володимир Налькович зупинився також на проблемі ринку деревини.

– Підготували законопроект разом з деревообробниками, і він уже давно обговорений з усіма зацікавленими сторонами. І ми вважаємо, що він повністю готовий до прийняття та реалізації.

Прийняття цього закону зніме напругу у питанні мораторію на експорт необробленої деревини. З 2016 року підприємства лісового господарства втрачають валютні надходження і не можуть реалізувати на внутрішньому ринку низькоякісні сортименти. Адже ціни на деревину в Україні значно знизилися. І на складах лісгоспів країни знаходиться близько 1,2 млн куб. м деревини, у тому числі, 800 тисяч дров’яної, яка немає збуту через те, що внутрішній ринок не спроможний її переробити.

– Мораторій не зробив прориву, більше того, він є шкідливим для лісової галузі України та економіки держави. Не приймаючи жодних рішень щодо створення інвестиційного клімату в Україні, просто заборонивши експорт сировини, це призвело лише до зниження внутрішньої ціни, зменшення заготівлі стиглого лісу, а заготовлену деревину, яку маркуємо в лісі – її навіть не вивозимо, тому що вона не має свого споживача. Потрібно порушувати питання щодо відміни мораторію, – підкреслив Володимир Бондар.

Лісове господарство невід’ємне від іншої його частини – мисливського. Саме тому перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний у своєму виступі висвітлив деякі ключові пропозиції до концепції розвитку мисливського господарства.

На мисливське господарство останнім часом вилито багацько негативу, саме тому мисливська галузь переживає значний спад, зазначив Віктор Олександрович. Тому назрів час визначити і напрямки розвитку мисливства, оскільки воно не лише частина економіки країни, яка забезпечує фінансову підтримку підприємств, що виробляють набої, мисливський одяг та інші приладдя. Це і охорона та відтворення тваринного світу. Віктор Червоний, зокрема, наголосив на необхідності розробки і вдосконалення мисливського законодавства.

– Якщо ми не використаємо цей шанс зміни ситуації, то можемо втратити мисливство як галузь взагалі, – наголосив Віктор Червоний, – оскільки одним із законопроектів, зареєстрованим радою минулого скликання, є заборона мисливства в Україні. А полювання – це традиції, культура, виховання молоді!

– Перший Лісовий кодекс незалежної України був прийнятий у 1994-му році, у 2005-му – Державна програма «Ліси України–2015», а з 2015-го лісове господарство існує без програми розвитку, – зазначив у своєму виступі директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України професор Петро Лакида. – Нагальність лісової політики України піднімалася майже 30 років. На чому базується проект Концепції лісової політики, розроблений науковцями? На концепції сталого розвитку, на засадах зеленої економіки. Вона враховує європейські екологічні пріоритети, стратегічні пріоритети щодо захисту клімату в рамках глобальної екологічної угоди. Проект складається із 7 основних розділів, але основне – держава повинна керувати лісами незалежно від форм власності. Згідно з концепцією, стале ведення лісового господарства повинно бути наближене до природи лісівництва і держава повинна це забезпечувати. Але дуже хотілося, щоб та частка комунальних лісів також регулювалася територіальними громадами. А передавати державні ліси, особливо малолітні, які в країні становлять 15,9%, у будь-яку власність є недоцільним, – наголосив Петро Лакида.

Між тим, Україна має всі можливості і для цього є потужності для створення нових лісів. За оцінками фахівців, ми в змозі створити 3–3,5 млн га нових лісів. Для цього потрібна політична воля і землі під залісення.

У свою чергу, Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук представив на розгляд проекти законів, які необхідно прийняти, озвучив пропозиції, які надійшли.

– Нам потрібно сформулювати сучасну модель українського лісового господарства, української лісової справи, – підкреслив Юрій Марчук. – Вона базується на всіх тих принципах, які прописані тут. Як показав час, необхідні зміни та нові документи. Нам кардинально треба міняти Податковий кодекс України. Ми єдина галузь у країні, яка платить податки наперед, ще не зробивши нічого. Через це нам треба переходити на систему, яка подібна до польської. Це серйозна робота, для цього треба створювати робочу групу, щоб до 2021 року вийти на нову систему оподаткування.

Юрій Марчук зупинився на деяких ключових проблемах у зміні законодавства.

– Ринок визначає попит. Якщо ринок падає, то попит теж падає, якщо піднімається, отже, попит теж. Тому єдине питання – розумні підходи до формування собівартості деревини. Не мораторій на її вивезення, а чітка система обліку деревини може вирішити питання контрабанди лісу, – наголосив Юрій Марчук.

Він звернувся до присутніх з проханням ще раз ознайомитися з проектами законів, які розміщені на сайті Товариства і запропонував робочій групі зустрітися для детального обговорення законопроектів.

Під час дискусії на форумі виступили представники лісової наукової спільноти, фахівці галузі, гості. Опрацьовану представниками Держлісагентства, Товариства лісівників України та Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь частину законопроектів запропоновано для обговорення. Мова йде, зокрема, про проекти законів про фонд розвитку та фінансування лісового господарства; щодо посилення охорони лісів та негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку з лісовими пожежами; щодо проведення національної інвентаризації лісів та звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб; щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку з незаконним полюванням та щодо охорони тваринного світу; проекту Концепції розвитку мисливського господарства на 2020–2021 роки; законопроекту про ринок деревини; законопроекту про Національну лісову політику.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

« 1 of 3 »

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top