Чому повені?

В Україні провели масштабне дослідження причин паводків у Карпатському регіоні та на Закарпатті.

Вже кілька років метеорологи застерігають, що характер опадів змінився – став непередбачуваним: після посухи обов’язково виллється ледь не місячна норма опадів. Найбільше від цього потерпають жителі гірських районів. В інформаційному просторі часто можна почути, що причина паводків – вирубування лісів у Карпатах. Ми вже звикли, що цією темою маніпулюють. Але, на щастя, є наука, і саме науковці можуть нам розповісти де є правда, а де – маніпуляції. Нещодавно Український науково-дослідний інститут гірського лісництва ім. П.С. Пастернака опублікував кількарічне дослідження причин паводків у Карпатах. У ньому немає категоричного «так» чи «ні», а є ґрунтовний аналіз проблеми та поради як зменшити наслідки від паводків. Про це «Природі і суспільству» розповів доктор біологічний наук, професор, почесний директор інституту гірського лісівництва НААН України Василь Парпан.

– Василю Івановичу, в суспільстві побутує думка, що причина повеней в Карпатах – вирубка лісів. Ваше дослідження спростовує, м’яко кажучи, це твердження. То яка причина паводків у Карпатах та на Закарпатті?

– Причина паводків – сильні опади. Тобто, перша причина – це метеорологічні умови, які склалися в процесі формування паводків. Звісно, говорити можна багато… Але щоб розуміти причину, потрібно бути науковцем, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки. У нас, у Карпатському регіоні, впродовж 50 років проводяться дослідження гідравлічної ролі лісів. Це – конкретні наукові дослідження, які добре опрацьовані в нашому інституті, зокрема, з колегами зі Словаччини. Ми спеціально пропрацювали разом зі словаками наукову тему і опублікували велику роботу про причини паводків як зі словацького, так і українського боку, та як їх мінімізувати. Опублікована ціла книга. У цій науковій роботі описана причина паводків, які були і на Закарпатті, і на Івано-Франківщині.

Ми пишемо, що є ціла низка причин паводків: це природні умови, господарські, ландшафтні тощо – ціла система показників. Тому не можна говорити, що якщо буде ліс, то не буде паводків – це примітивне мислення, примітивне розуміння… У вересні цього року в Бразилії пройде Всесвітній конгрес, і наші дослідники разом зі словаками відіслали на цю конференцію спільне дослідження моделювання гідрологічного режиму: там розписані причини і наслідки паводків у лісах – лісистість, вікова структура і багато іншого – ціла система показників. Світовий конгрес признав це дослідження, і воно буде представлено на секції про ліс і воду.

Це питання – надзвичайно складне. Повені – це стихійне лихо, вони в усіх країнах: бувають такі, що їх ніщо – навіть бетон – не зарегулює. Що стосується Карпат, то в Україні збереглися літописи про повені, які там ставалися, датовані ще Х–ХІ століттями. Те, що сьогодні є інтерес у людей – це прекрасно, це позитивно, але потрібно все правильно роз’яснити. Наприклад, якщо проводити рубки – то які вони мають бути – не суцільні, а вибіркові. Також – якої інтенсивності, яка має бути технологія забору деревини і так далі.

– Чи можна спрогнозувати повені і як мінімізувати наслідки від них?

– Прогнозувати паводки дуже важко. А щоб мінімізувати наслідки, насамперед, потрібно, щоб водозбори, а це – ціла екологічна система – були покриті лісом. Обов’язково має бути якомога менше суцільних рубок, або щоб їх взагалі не було. Це – основний принцип.

– Люди, які живуть у Карпатах та на Закарпатті найбільше бояться паводків. Можливо, є рекомендації для них – яким має бути їхнє господарювання, щоб мінімізувати шкоду?

– Найважливіше для них те, що в межах елементарних водозборів або в межах будь-яких малих водозборів має рости ліс. Ці ділянки повинні бути покриті лісом. Також – щоб технологія розробки деревостанів проводилася природозбережними технологіями. Тобто, щоб проводилася вибіркова система господарювання: і використовувати деревину, яка є в лісі, і разом із тим, щоб ліс весь час, без зупинки, виконував свої гідравлічні функції. Збереження лісів і забезпечення виконання їх функцій – основні завдання гірського лісівництва.

Сьогодні я виношую ідею створити Національний парк «Українські Карпати». Він буде на площі 1,5 млн га. Це буде найбільший національний парк на європейському просторі. Є професор Стойко Степан Михайлович, якому 14 березня виповниться 99 років. Він – зачинатель і організатор національних парків Карпат, і я колись ініціював ідею, щоб до сторіччя цього лісівничого академіка організувати такий національний парк. Це дасть змогу використовувати Карпати для відпочинку, як заповідну територію, як захисту і так далі.

Ми розробили систему структурно-функціональних особливостей Карпат – це чотири категорії, які повинні бути реалізовані. Вони – функціонально-цільові, не лише ресурсні. Перша категорія – заповідна: для збереження генофонду лісу, друга – захисна (захист схилів від, у першу чергу, поверхневого стоку), третя – рекреаційна, четверта – експлуатаційна (використовувати ліс, як ресурс). Тобто ідеться про різнофункціональне призначення Карпат, яке має бути покладено в стратегію та перспективу розвитку. Це буде корисним для громад, які мають організовувати це все.

Адже громади самі повинні визначатися як використовувати ліси: для відпочинку, чистої води, деревини, захисту – на такому демократичному європейському принципі має організовуватися господарювання. Дуже перспективним є плата за екологічні ресурси – теж європейський принцип. Розумію, що поки у нас держава до такого не дійшла, але Європа це вже успішно практикує.

– Питання щодо віку і потенціалу Карпат. У дослідженні сказано, що середній вік дерев Карпат – 50 років. На скільки часу нам вистачить цих лісів, що потрібно робити, аби їх зберегти?

– 50 років – це як середня температура по лікарні. Деревостани є різні – стиглі, перестигаючі, середньовікові… А середній вік – це вік, в якому ліс виконує свої функції. В нашому інституті визначено скільки років дерева використовують свої функції. Наприклад, смерекові – 40 років, букові – 25. Треба погодитися, що карпатський ліс – це відновний ресурс, його потрібно використовувати, але – мудро. А потенціал Карпат – безмежний. Єдине – потрібно регулювати структуру лісу, його будову: оптимізувати її та поліпшити. Це має робити наука – радити, як краще зробити.

Оксана МИКОЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top