За короїдом стежать супутники

Науковці та лісівники вивчають перспективи моніторингу поширення шкідників за космічними знімками.

Нашестя короїдів стало чи не ключовою проблемою збереження лісових насаджень. За приблизними підрахунками лісівників, торік короїди знищили 400 тисяч гектарів лісу. Найбільше потерпають ліси Волині, Житомирщини, Львівщини, Черкащини та Рівненщини.

Боротися з короїдами надзвичайно важко. Обприскати дерева якимись хімічними засобами не вийде, шкідники ховаються під корою дерев, тому отрута їх не зачепить. Іноді лісівники розставляють ароматизовані пастки, так частково відловлюють шкідливих жуків. Найбільш поширена методика боротьби з ними – вирубка уражених дерев та навіть сусідніх здорових. І це все, так би мовити, методи боротьби після виявлення хвороби, а потрібна непросто профілактика, а своєчасна діагностика.

Приміром, у Польщі намагаються боротися з першим поколінням короїда, яке з’являється наприкінці травня або на початку червня. Для українських лісів це не вихід, адже до 15 червня діє сезон тиші, коли заборонені полювання та санітарні вирубування. Керівництво багатьох національних парків у Німеччині взагалі вирішило припинити боротьбу з короїдом. Вважають, що екосистема лісу здатна сама регулювати популяцію жуків.

Більшість учених як наших, так і закордонних, схиляються до думки, що головний інструмент боротьби з короїдами – це своєчасний та постійний моніторинг і нагляд за лісовими насадженнями. Якщо вчасно виявити короїдів, існує більше шансів локалізувати наявні вогнища і вчасно вжити заходів, які б запобігали його подальшому поширенню.

Пробний моніторинг на Поліссі

Часто для такого моніторингу використовуються супутникові знімки, дистанційне зондування чи безпілотники. В Україні ці методики теж на озброєнні вчених та лісників. У Древлянському заповіднику після літнього нашестя короїдів вирішили звернутися до науковців Інституту агроекології та природокористування Національної Академії наук України, аби ті провели моніторинг поширення короїдів та розробили методику раннього виявлення саме за допомогою супутникових знімків.

«У 2017–2018 рр. ми проводили моніторинг у Древлянському заповіднику, згодом проект поширився ще на лісові господарства Овруцького та Народицького районів Житомирської області та лісові господарства Поліського району Київської області, – розповіла к. с.-г. н., старший науковий співробітник лабораторії аерокосмічного зондування Інституту агроекології та природокористування Тетяна Кучма (науковий керівник проекту – д.с.-г.н. Володимир Ландін, керівник відділу радіоекології та дистанційного зондування агроландшафтів). – Для заповідника робили моніторинг упродовж двох років, а для лісництва – протягом одного року. Ми передали зібрані дані лісництвам, до речі, передавали їх декілька разів упродовж літа, щоб вони могли оперативно реагувати, а зараз на початку року дали інші дані, щоб могли планувати сезонні рубки».

Як пояснила Тетяна Кучма, наземні методи обстеження неефективні, оскільки складно обстежувати верхівку крони знизу, і це вимагає значних витрат. У такому випадку супутникова чи аерофотозйомка має багато переваг, оскільки дозволяє охоплювати велику територію одразу з усіма важкодоступними, болотистими місцями та аналізувати стан дерев з певним інтервалом часу.

«Найоптимальніший метод моніторингу ушкоджених шкідниками лісових масивів упродовж сезону вегетації – це застосування даних супутникової зйомки з середнім та високим просторовим розрізненням (10–30 метрів), – продовжила науковиця. – До таких видів зйомки належать знімки супутників Landsat-8 (15–30 м) та Sentinel-2 (10 м)».

Пошкоджені короїдами сосни на супутникових знімках відображалися коричнево-рудим кольором. Через ураження змінюється відбиваюча здатність крони сосни, звідси і помітність таких ділянок на знімках. Тетяна Кучма додає, що окрім відмирання дерев, зміни у спектральній відбиваючій здатності ділянок лісу упродовж вегетаційного періоду спричинює зміна фенологічних фаз, вологість ґрунту, вміст вологи у рослинах тощо.

«Загалом ми базувались на безкоштовних даних. Якщо є дані середньої роздільної здатності, це дозволяє відслідковувати тенденцію та бачити уражені короїдом території. Звісно, можуть бути складнощі з обробкою, але це безкоштовні дані, які треба брати та включати у систему постійного моніторингу стану лісів», – вважає Тетяна Кучма.

Чинники розповсюдження короїдів

Також науковці проаналізували чинники, які могли впливати на поширення короїдів у лісах Полісся. В першу чергу, уражаються монокультури. У лісових кварталах, засаджених повністю соснами без домішку широколистяних дерев, інтенсивність поширення шкідників була більшою, ніж у кварталах, де сосни були у перемішку з березами, вільхою тощо. Тому радили лісівникам уникати монокультурних насаджень.

Інший чинник – зміни клімату та погодні умови. Чим посушливіше літо, тим більша інтенсивність поширення короїдів. Якщо літо відносно вологе, у дерев є запас ресурсів, щоб протистояти поширенню шкідників, пояснює Тетяна Кучма. Також багато чого залежить від перебігу зими, від кількості морозних днів, що позначається на чисельності короїдів на початку весни.

До речі, інформація про проведені дослідження поширення короїдів на основі супутникових даних стали частиною підручника для учнів Малої академії наук, як користуватися космічними знімками для вивчення тієї чи іншої лісової проблеми.

«Такий моніторинг однозначно має перспективу для України, у першу чергу, для лісів Полісся, – вважає Тетяна Кучма. – На нашу думку, це пов’язано зі змінами клімату. Це регіон, який традиційно був зволоженим та мав високий вміст вологості ґрунту, а зараз починають виникати посушливі явища, дерева не так швидко можуть адаптуватися до змін, через що стають вразливими для шкідників».

Учені – «за» стійкість лісів

До фахової дискусії неодмінно слід залучати науковців. Як показує досвід, у них вже є певні напрацювання як захищати ліс від короїдів завдяки сучасним технологіям. Так, в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького минулого літа провели випробувальні польоти безпілотного літального апарата (БПЛА) над лісовими масивами дослідного лісництва ДП «СФ УкрНДІЛГА».

Аерофотознімання та відеознімання лісових масивів і площ лісових культур здійснювалося з висоти 150 і 80 метрів. Учені відзначають, що за допомогою БПЛА PD1900 можна оперативно виявляти осередки комах-хвоєлистогризів, стовбурових шкідників, хвороб лісу, на основі чого можна створювати мапи для лісопатологічного моніторингу.

«За допомогою супутникових знімків можливо оперативно на великій площі виявити ділянки лісу, де тип рослинності відрізняється від сусідніх ділянок (ліс – не ліс, хвойні – листяні), відрізнити лісові й нелісові землі, а також оцінити площі насаджень, санітарний стан яких помітно погіршився за певний інтервал часу, – зауважила Валентина Мєшкова, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. – Довести, що зазначені зміни є наслідком заселення дерев саме верхівковим короїдом, можливо лише, якщо мати серії супутникових знімків із роздільною здатністю не більше двох метрів, отриманих з інтервалом один-два тижні з оперативним коригуванням наземними обстеженнями».

Щоб застосування космічних знімків справді мало сенс та стовідсоткову точність, Валентина Мєшкова каже, що науковці повинні враховувати місцеві особливості та методику розшифрування знімків. «Під час розшифрування знімків мають бути використані актуальні таксаційна й картографічна бази даних, зокрема інформація, яка постійно оновлюється, стосовно рубок, переведення культур у покриті лісовою рослинністю землі та інші зміни категорії лісових земель, а також матеріали наземних обстежень різноповнотних, різноскладових насаджень із різним рівнем зміни відтінків крон», – зауважує Валентина Львівна.

На жаль, зупинити короїда неможливо, додає Мєшкова. Але треба підвищувати стійкість лісу: створювати мішані культури, якщо можна, то багатоярусні та різновікові. А уражені шкідником осередки виявляти якомога раніше, що у принципі й допомагає робити постійний «космічний» моніторинг.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top