І лікар, і детектив, і дослідник

Людина найрідкіснішої професії – лісопатолог.

Редакція газети «Природа і суспільство» в рамках Конкурсу «Герой з обкладинки», який присвячений Дню працівника лісу, розпочинає публікацію статей присвячених людям, які сумлінно працюють на благо лісової галузі. Тож знайомтесь: Світлана Василівна Гайова, провідний лісопатолог ДП «Димерське лісове господарство».

Лісопатолог – це той, хто не просто знає найнеймовірніші хвороби лісу, а й, виявивши першопричини їх виникнення за станом кори або крони, форми стовбура, лікує їх. Усе її життя пов’язане з лісом. Закінчивши сільськогосподарську академію, Світлана Василівна пройшла шлях від інженера-таксатора, інженера побічного користування до лісопатолога. На Київщині спеціалістів такої рідкісної професії лише три – у Київському, Тетерівському та Димерському лісових господарствах.

Проте сама вона свою спеціальність ані рідкісною, ані незвичайною не вважає. Ця тендітна жінка за будь-якої погоди і взимку, і влітку обходить ліси, виявляючи причини нездужання лісових насаджень і знаходить для них потрібні ліки.

Ліс – жива істота, він часто хворіє, і так само як людський організм, інколи має сили, щоб боротися із недугою, а деколи вона стає хронічною. Найбільше ліс ослаблюють люди. Що менше втручання у цю стійку екосистему, то краще. Не на користь їй і глобальні зміни клімату, тому здорових лісів чимраз менше.

Вона переконана: твердження про те, що у лісівників треба «забрати сокиру» — хибне. Рубати ліс необхідно, але робити це треба вчасно та обґрунтовано. Без цього не обійтися, адже є перестійні ліси (тобто такі, де дерева вже не ростуть, а засихають, їх активно уражають шкідники), вони хворіють. Перестигаюче дерево значно менше виділяє кисню, ніж молоде. Ми ж, коли старіємо, менше маємо енергії. Так і дерева. Їхній природний цикл уповільнюється і вони помирають.

«Ліс теж хворіє, як і людина, – зауважує Світлана Василівна. – Моє завдання – вчасно й точно виявити не тільки захворювання, а й визначити шкідників, які його спричинили. Підрахувати їхню кількість можна, знаючи як. Ну і визначити, яким чином лікуватимемо ту чи іншу пошкоджену ділянку лісу».

Більшу частину свого робочого часу лісопатологи проводять у лісі. Спочатку оглядають крони дерев. Залежно від масштабів і сили ураження, пошкодження крони ділиться на категорії. Якщо дерево заражене верхівковим короїдом, то крона дуже слабенька. Тоді визначається його кількість стандартним підрахунком личинок на квадратний метр.

Наскільки той шкідник там працює, і чи буде те дерево жити, обстежує і вирішує комісія. Лісопатолог побачить будь-яку нехарактерну рису розвитку дерева. Для подальшого обстеження є спеціальний прилад – буравчик, яким пробурюють деревину і дивляться: якщо вона не гнила, дерево можна ще врятувати. Гнила – є проблеми, і це дерево вже мертве.

«Зараз у нас почав розвиватися сосновий шовкопряд, – розповідає Світлана Василівна, – гусениця якого може досягати в розмірах 9 см. Тільки сходить сніг навесні, ми виходимо в ліс і, розгрібши хвойну підстилку, рахуємо, скільки їх є на 1 кв. м. А ще є ентомофаги – шкідники, які вже полюють на інших шкідників. Наприклад, яйцеїди. І все це в природі має бути в комплексі. Так як густота гусені на 1 кв. м може різнитися, в нас розроблені маршрутні ходи, беруться пробні площі.

Якщо гусені більше, ніж треба, ми спочатку закладаємо феромонові пастки. Для того, щоб порахувати, скільки цієї гусені затримується у них. Але це – лише метод дослідження. Боротися зі шкідниками дуже важко. Якщо ж вони не пошкоджуються ентомофагами (шкідниками, які знищують вже цих шкідників), нам треба щось робити. Або ж ми застосовуємо ті ж біологічні способи боротьби – вивішуємо шпаківні, іншим природнім шляхом закликаємо птахів…

Або ж, якщо є біологічні препарати, можемо проводити боротьбу за їх допомогою. Але коли їх чисельність досягає значно більше допустимої норми, вже тоді потрібно планувати хімічні засоби боротьби. Та ці способи застосовуються вже в крайньому випадку, коли вичерпані всі можливі природні. Якщо запізнитися і невчасно провести всі належні заходи боротьби, то водночас можна втратити до 1 гектара лісу.

Слід розуміти різницю між вибірковою і суцільною санітарною рубкою, – пояснює лісопатолог. – Вибіркова – це коли вирубуються окремі хворі і сухі дерева. А суцільна застосовується, коли вибіркова не рятує ситуацію. Бо знижується повнота насаджень і замість лісу залишаються ділянками дерева тут і там, і процес нових насаджень неможливий».

Потепління стало чинником ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою – ялина і сосна – не отримують необхідної кількості вологи.

«Шкідники і хвороби дерев завжди присутні у лісових насадженнях, – продовжує лісопатолог. – Це норма, частина природи. Але при певних обставинах відбуваються масові спалахи хвороб лісу і розповсюдження шкідників або активізація хвороботворних організмів. Збільшену активність шовкопряда спостерігаємо вже другий рік. Гусінь непарного шовкопряда пошкоджує понад 200 видів рослин, та найбільше полюбляє дуб.

Всихання сосни та ялини вже давно перетнуло бар’єр поодиноких випадків і перейшло в стадію масового. Бо ж розмноження верхівкового короїда – основного шкідника, який уражає ці дерева – вийшло за рамки природних норм. Якщо раніше за рік ця комаха давала потомство один раз, то сьогодні кліматичні умови дозволяють плодитися у рази більше. Три, а подекуди й чотири покоління з’являється за вегетаційний сезон.

За зовнішнім виглядом уже можна діагностувати, що захворювання прогресує. На деревах частково опадає хвоя, яка стає світло-зеленого, жовтого та бурого кольорів. З верхньої частини стовбура опадає тонка кора. На цій стадії відбувається виліт шкідника і його розселення на інші дерева. Саме під час перших візуальних ознак варто забрати уражене дерево шляхом вибіркових санітарних рубок.

Як швидко всохне дерево, залежить від кількості жуків та імунітету ялинки. Якщо близько 200 жуків-короїдів заселили весь стовбур, всихання дерева може відбутися і за 1–2 тижні. Голка на дереві може бути зелена, а потім вмить опасти. Згодом, з тріском опадає кора. Якщо дерево сильне, воно може простояти роками. Проте, навіть якщо кількість жуків-короїдів є недостатньою, щоб знищити дерево, вони можуть заразити його грибковою інфекцією та дерево поступово почне гнити.

На жаль, ми йдемо позаду шкідника. Він відпрацював і залишив нам кладовища, а ми їх розбираємо. Гусениці з 4–5 яйцекладок (при чисельності 400 яєць у кладці) можуть майже повністю знищити листя 50–60 дерев. І тому вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть запобігти пошкодженню лісу».

Ауріка МАЛІНОВСЬКА,
фото Сергія МЕРКУЛОВА,

Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top