Де смерічок ген розмай?

Назріла нагальна потреба створення дослідно–виробничої бази для випуску вітчизняних феромонних пасток і препаратів для моніторингу та боротьби з ентомошкідниками.

В Україні для лісового господарства на даний час зареєстровано лише один дозволений до використання феромонний препарат проти короїда-типографа.

Разом з провідним інженером із захисту лісу ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» Романом Приступою та лісничим Говерлянського лісництва Степаном Папаригою ми піднялися на високу гору і глянули звідти на урочище Бребенеску. Вражаючий вид відкрився перед очима.

– Із 6,8 тис. га, що в користуванні лісництва, 2 тис. га передано Карпатському біосферному заповіднику без вилучення, – пояснив Степан Степанович. – Ми не маємо права проводити там якісь лісівничі заходи, і заповідник теж – заборонено законом. Он скільки сухих хворих дерев. Одні вже випали, інші доживають свого віку. А поряд бачите молоде здорове насадження. Років сімнадцять тому там теж була сумна картина, але провели суцільну санітарну рубку й маємо результат: культури вже зімкнулися. Відтоді лісівникам рубок не погоджують, бо то заповідний фонд. Нехай, виходить, гине…

Так феромонні пастки виглядають у румунських лісах. У цій країні на чолі найменших структурних лісогосподарських підрозділів стоїть спеціаліст. Він оперативно приймає рішення щодо проведення санітарно-оздоровчих заходів. Час від виявлення пошкодженої ділянки до рубки займає не більше місяця

І гине. І перетворюється край, про який Микола Мозговий свого часу натхненно співав: «Де смерічок ген розмай» – на кладовище мертвих смерек.

Мої супутники із сумом відзначали, що багато вже на різних рівнях мовлено про потребу вносити зміни до чинного законодавства. Треба мати юридичний дозвіл, аби якомога швидше забирати всихаючу, уражену шкідниками деревину, яка через рік–два перетворюється на неліквід і її вже не можна використати навіть як технічну. Але далі розмов справи не йдуть. Натомість лісівники отримали сюрприз, пов’язаний із повнотою 0,1 у нових Санітарних правилах. Більш абсурдного й не придумаєш.

Проблема всихання деревостанів, пошкодження всілякими короїдами та хворобами на сьогодні найболючіша для трудівників галузі. Її постійно порушує, всебічно розкриває «Лісовий і мисливський журнал». І надалі ця тема не сходитиме зі сторінок видання. В статті «Від Альп Швейцарських – до Альп Гуцульських» (№ 4 за 2017 р.) ми детально розповідали про досвід Рахівського лісгоспу, зокрема, впровадження наближеного до природи лісівництва, формування екологічно стійких різновікових лісів… На жаль, через брак журнальної площі поза увагою тоді залишився один аспект, якому на підприємстві приділяють особливу увагу, а саме феромонні засоби захисту лісу. За словами Романа Приступи, в лісгоспі організовують постійне спостереження (моніторинг) за санітарним станом насаджень, за розвитком осередків всихання в масивах; викладають феромонні пастки та ловильні дерева. Виконують роль санітарів і «залучені до захисту» шпаки, дятли. Водночас пан Роман бідкався, що біологічний метод не набув широкого поширення в країні, належно не фінансуються наукові дослідження, відтак не маємо навіть вітчизняних пасток, а іноземні надто дорогі…

Шлях від кількох феромонів – до тисяч

«Усе тримається на ентузіазмі лісівників», – сказав провідний інженер з лісозахисту Рахівського дослідного лісгоспу. Чому так? Який стан світових досягнень у цій сфері? Чи є світло в кінці тунелю і що слід зробити в Україні, аби виправити вкрай незавидне становище із захистом лісу від полчищ шкідників, які атакують зелені масиви не лише в Карпатах? З такими питаннями я звернувся до кандидата сільськогосподарських наук, провідного наукового співробітника Українського НДІ гірського лісівництва Павла Слободяна.

– Успішний захист лісу, сіянців і саджанців у розсадниках можливий тільки за постійного оновлення асортименту препаратів. Застосування нових сполук з різних хімічних і біологічних груп, які мають більш високий захисний ефект і спрямовану дію, дає можливість диференціювати системи захисту та знизити норми витрат пестицидів і агрохімікатів, – наголосив він. – Феромони шкідливих комах уже близько 40 років світ з успіхом застосовує як альтернативні засоби захисту рослин. Це одні з найбільш сильно діючих фізіологічно активних речовин, які виділяються комахами і впливають на поведінку та розвиток особин одного й того ж виду. За останні півстоліття дослідження феромонів у США, наприклад, перетворилися на важливий розділ нової наукової дисципліни – хімічної екології. Загальна кількість відомих феромонів лише лускокрилих комах на сьогодні зросла з одного в 1959 році до тисяч.

У світовій практиці використовуються статеві, агрегаційні, слідові і сигнальні синтетичні феромони, які визначають скупчення комах біля кормових джерел, місця спарювання та зимівлі, шляхи міграції та координацію їхньої діяльності. Серед цієї групи речовин широко використовується агрегаційний феромон короїда-типографа. На його базі налагоджено серійне виробництво препаративної форми (диспенсерів) синтетичних феромонових атрактантів проти короїда-типографа в Білорусі – «Іпсвабол», у Польщі – «Іпсодор», у Румунії – «Атратил», в Австрії, Німеччині, Словаччині, Чехії, а також у Скандинавії успішно використовується препарат «Феропракс».

– Якщо узагальнити, то з якою метою в цих та інших країнах застосовують феромонні препарати в пастках власного виготовлення?

– Для моніторингу і встановлення кількості граничного відлову шкідників;
нагляду за рівнем резистентності комах до інсектицидів;

– приваблювання комах на оброблені ентомопатогенами ділянки;
– масового відлову комах з метою обмеження кількості або знищення їх популяцій;
– виявлення карантинних шкідників і визначення нових районів інвазії.

У більшості випадків результати відлову використовують для того, щоб дослідити перевищення екологічного порога шкідливості комах. Відсутність такої загрози дає підставу відмовлятися від боротьби проти шкідників. Завдяки феромонному моніторингу можна значно скоротити застосування інсектицидів шляхом скасування періодичних профілактичних обприскувань і переходу до обробки в точно встановлені терміни.

– А що тут можна сказати про Україну?

– В Україні на даний час для лісового господарства зареєстровано лише 1(!) дозволений до використання феромонний диспенсер «ІПСОДОР» (cis-вербенол – 150 мг + іпсдіенол – 5 мг, 2-метил-3-бутен-2-ол – 1500 мг/диспенсер) проти короїда-типографа в ялинових і мішаних ялинових лісах. Зокрема в Карпатському регіоні щорічно впродовж весни-літа він ефективно використовується в пастках типу ІBL-3 польського виробництва.

На зміну чистим ослабленим ялинникам у гори приходять змішані ліси на основі корінних та інтродукованих деревних порід. Директор Рахівського лісгоспу Володимир Приступа (праворуч) і лісничий Говерлянського лісництва Степан Папарига задоволені: кедр європейський на висоті 1100 м над рівнем моря почуває себе добре

На жаль, вітчизняна промисловість, незважаючи на минулі досягнення, тепер у цій сфері не може нічого запропонувати. Тому, передусім, необхідно вжити організаційних заходів у розв’язанні проблеми на найвищому рівні, починаючи з виділення коштів на розробку, патентування та апробацію конструкцій феромонних пасток і хімічного складу препаратів на окремому дослідному підприємстві (існуючому, реорганізованому або ж новоствореному).

– Чий досвід міг би пригодитися нам, Павле Ярославовичу?

– Зважаючи на європейську інтеграцію України, особливо цінні надбання експериментального підприємства «Хеміпан» Інституту фізичної хімії та Інституту органічної хімії Польської Академії Наук. У науковому керівництві діяльності вищезгаданого підприємства бере активну участь Науково-дослідний інститут лісового господарства (м. Варшава). Тому підбору, способу використання пасток і приваблюючих засобів для кожного виду шкідників завжди передують багаторічні різносторонні дослідження. В результаті такої плідної співпраці постійно зростає ефективність і надійність виробів, збільшується їх асортимент для захисту лісу від небезпечних видів комах. У міру можливостей продукція модифікується з метою підвищення зручності й терміну використання, враховуються побажання покупців. Левова частка експортується до інших країн.

Тим часом

Мають певні напрацювання й наші північні сусіди – білоруси. Преса нещодавно повідомила, що в Столбцовському лісгоспі за участі першого заступника міністра лісового господарства Олександра Кулика, провідних спеціалістів і науковців було проведено республіканський семінар, присвячений проблемі короїдного всихання деревостанів. Виступаючи на ньому, заступник директора Інституту лісу НАН Білорусі Володимир Усеня наголосив, що інститут спільно з «Біллісозахистом» розробив ґрунтовні рекомендації з феромонного моніторингу, які допоможуть виявляти короїда на ранніх стадіях і розраховувати його кількість. Він детально зупинився на уроках Швеції, де свого часу вжили жорстких законодавчих заходів, аби зупинити атаку короїда, де встановили по країні 300 тисяч (!) феромонних пасток і ще понад 600 тисяч уздовж кордону з Норвегією, звідки пішла хвиля шкідника.

– Набутий досвід довів, що феромонний моніторинг є дієвим методом саме ранньої діагностики уражених короїдом насаджень, – підкреслив учений. – Відтак скандинави відмовилися від використання пасток як засобу боротьби зі шкідником – вони слугують тепер, передусім, для моніторингу. В Білорусі сформовано відповідну нормативну базу, розіслано всім лісгоспам рекомендації щодо шляхів і методів застосування. За допомогою феромонних пасток у країні повсюдно, а особливо вздовж кордону поширення верхового короїда навесні буде проведено ретельний моніторинг, а також перевірено кожну минулорічну рубку, аби позбавитися ризику повторних спалахів шкідників. Крім того, вчені добилися успіху і в боротьбі з кореневою губкою, що є хронічною проблемою білоруських лісів, – розробили методику виробництва біопрепарата, який знищуватиме її. Нині вона проходить всі етапи державної реєстрації і до кінця року лісгоспи вже зможуть користуватися нею.

…Автору за роки журналістської діяльності довелося побувати в багатьох лісах Європи та Азії. Маю в архіві чимало знімків феромонних пасток, зроблених у Польщі, Швейцарії, Румунії, Китаї, Південній Кореї тощо. Різної будови, з різними препаратами в основі. Але всі вони виготовлені з однією метою – посприяти трудівникам лісової галузі в благородній справі захисту зеленого друга.

Коли ж в Україні буде створено солідну дослідно-виробничу базу і налагоджено випуск віт­чизняних феромонних пасток та препаратів для моніторингу і боротьби з ентомошкідниками лісу?

Микола ПУГОВИЦЯ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top