Стежками Бескидів

Як зберегти унікальні ландшафти і водночас раціонально використати рекреаційні ресурси.

Дивовижні пам’ятки природи – водоспади на річці Кам’янка. Гора Парашка, назву якої пов’язують із ім’ям дочки Святослава. Залишки старовинної фортеці Тустань… Джерела сірководневих та содових мінеральних вод, заказники, заповідні урочища… А ще безцінні угруповання букових пралісів, величні Росохацькі полонини, етнографічна специфіка… Усе це – Бескиди, що займають чверть площі Українських Карпат. На сторожі їхньої краси, їхнього біорозмаїття стоїть національний природний парк «Сколівські Бескиди». Сьогодні «Природа і суспільство» – в гостях у парку. Представляє його директор Василь БАНДЕРИЧ.

Національному парку – 20 років

– Саме так, – наголосив Василь Ярославович. – Два десятиліття тому, 11 лютого 1999 року, Президент України підписав Указ «Про створення національного природного парку «Сколівські Бескиди» загальною площею 35 684 га, з яких 24 702 га надано в постійне користування. Метою створення було й залишається збереження, відтворення і раціональне використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, які мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

– «Сколівські Бескиди» ще порівняно молодий парк, – кажу, – а вже посів чільне місце в мережі природно-заповідних об’єктів України.

– За геоморфологічними особливостями регіон розташування його є середньо-гірським. Висоти рідко перевищують тисячу метрів н. р. м. Найвища вершина – гора Парашка (1268 м н. р. м.), трохи нижчі Зелемінь і Великий Верх. Рослинність парку типова для регіону Бескидів, де переважають корінні чисті й мішані букові та ялицеві ліси. До рідкісних належать болотні угруповання, зокрема, низькогірське глибоке сфагнове торфовище з рідкісними для Карпат видами рослин – осокою багновою, росичкою круглолистою, журавлиною болотною. За попередніми даними, флора містить близько 930 видів судинних, серед яких 40 видів занесено до Червоної книги України. Багато тут ефемероїдів – шафран Гейфелів, білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний.

Тваринний світ теж досить різноманітний, зосереджено 54 червонокнижні види. Це зубр європейський, ведмідь бурий, видра, борсук, рись, кіт лісовий, горностай та ін. Із земноводних у букових лісах зрідка трапляються саламандра плямиста, а у вологих екотопах – тритони альпійський і карпатський. На території представлено багато видів із ряду рукокрилих: нічниці велика і водяна, вухань звичайний, вечірниця дозірна, кажан пізній, широковух європейський. З рідкісних виявлені підковоніс малий, нічниця довговуха, широковух європейський. Часто в лісостанах зустрічаються і представники ряду комахоїдних: їжак, кріт, кутора мала, бурозубки звичайна і мала.

– У парку реалізується десяток різних програм. Які серед них вважаєте найуспішнішими?

– Передусім, програму реінтродукції бізона європейського (зубра). На виконання її в Сколівські Бескиди у 2009–2010 роках було завезено 11 зубрів. Після перетримки у вольєрі тварин випустили в природу. На сьогодні обліковується 35 особин.

– Це унікальна в історії країни спільна праця НПП та Інституту екології Карпат НАН України, а також низки інших наукових, навчальних, природоохоронних установ, лісогосподарських підприємств із відродження метапопуляції зубра європейського в місцях його колишнього поширення. Тема заслуговує на всебічне висвітлення, тому ми до неї звернемося в черговому номері «Лісового і мисливського журналу» – розповімо про здобутки, проблеми, перспективи з відновлення й підтримки субпопуляції зубра в Карпатах…

– Наступна наша програма – збереження та відновлення насаджень тиса ягідного в Сколівських Бескидах. У ході реалізації її створюємо лісові культури за участю цієї цінної породи. Тис ягідний – реліктовий (третинний) вид, який може рости до 5 тисяч років, його деревина не гниє протягом століть. Значну увагу приділяємо також питанню поліпшення стану похідних насаджень ялини європейської та відтворення корінних лісових фітоценозів. Оскільки на території парку та в інших районах Карпат спостерігається інтенсивне всихання ялини європейської, то метою програми є розробка методів відтворення корінних для регіону ялицево-букових лісів шляхом переформування похідних ялинників.

Турбує нас і стан популяції ведмедя бурого в НПП та основні проблеми, що потребують розв’язання. Головними завданнями є проведення наукових досліджень (вивчення соціальної, групової та індивідуальної поведінки, проведення детального картографування сучасного ареалу), посилення охорони тварин від браконьєрів у межах виявлених ареалів виду для збереження та підвищення кількості популяції ведмедя бурого. Наступна програма – відновлення глухаря звичайного в Сколівських Бескидах. Глухар занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, що перебуває під загрозою зникнення. На жаль, його кількість у лісовому фонді зменшується, в тому числі, й у нас, тому працюємо над тим, щоб виправити ситуацію.

– Що можна сказати про наукові дослідження?

– У процесі діяльності парку організаційну структуру було приведено у відповідність до вимог нормативно-правових документів стосовно природно-заповідних установ, посилено роботу служби охорони ПЗФ, створено структурні підрозділи з наукової, рекреаційної та еколого-освітньої роботи. Такі зміни сприяли позитивній динаміці щодо зменшення порушень природоохоронного режиму території. На відтворення корінних деревостанів, які відповідають типам лісорослинних умов, в усі попередні роки були спрямовані лісогосподарські заходи.

Як відомо, основною формою узагальнених результатів наукових досліджень та спостережень за станом і змінами природних комплексів для природно-заповідних установ є Літописи природи. За 20 років з часу організації парку підготовлено 18 томів Літопису природи, випущено у світ 7 монографій, 6 ілюстрованих нарисів, 1 фотоальбом, 12 проспектів, буклетів, надруковано півтори сотні наукових статей. Працівники установи брали участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах. Розроблено та опрацьовано 10 природоохоронних програм, узагальнено дані щодо видового складу флори і фауни, зокрема, й занесеної до Червоної та Зеленої книг України, описано об’єкти етнокультурної спадщини на теренах парку.

Гори запрошують

– До основних завдань, що покладені на НПП, – і створення умов для організованого туризму, відпочинку, інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах…

– Питання, як зберегти гірські ландшафти і водночас раціонально використати рекреаційні ресурси завжди турбували горян. Вихід підказало народження наприкінці 90-х років минулого століття за аналогом численних світових національного природного парку в Бескидах. Відтоді досягнуто неабияких результатів. Зокрема проклали й облаштували 10 екологічних пізнавальних стежок і маршрутів («На г. Парашка», «На г. Лопата», «Старовікові ліси», «До Бункеру Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА» тощо); з’явилися два вело- і стільки ж автомаршрутів. Крім того, відкрили 8 рекреаційних зон («Водоспад на р. Кам’янка», «Павлів потік», «Колодка», «Інформаційно-екологічний пункт», два туристичні притулки («Дубина» та «Явори»). Гостинно приймають краян та гостей гір 4 еколого-просвітницькі центри (на базі Бутивлянського, Майданського, Підгородцівського та Крушельницького лісництв). Останній, до речі, тематичний, присвячений темі поводження з твердими побутовими відходами та їх сортування.

Облаштування даних об’єктів здійснювалось як за власний рахунок, так і з залученням коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Серед напрямків рекреаційної роботи важливим є надання відві­дувачам послуг короткотермінового відпочинку та проведення організованих екскурсій. Протягом 2002–2018 рр. спостерігається позитивна динаміка зростання суми отриманих за рекреацію коштів. Так, у 2002 р. надходження становили 7,2 тис. грн, 2010 р. – 119,5 тис. грн, а в 2018 р. – 653,8 тис. грн. Зумовлено це збільшенням кількості відвідувачів через створення зручних і комфортних умов відпочинку на природі, наближенням рекреанта до природних та історико-культурних об’єктів тощо. На сьогодні орієнтована кількість гостей НПП становить 76 тисяч осіб за рік. Активно спів­працюємо з туристичними фірмами, представниками зеленого туризму, всіма любителями Карпат.

– І, очевидно, з наймолодшими друзями природи?..

– Безумовно. Невід’ємною складовою роботи нацпарку є екологічна просвіта. До напрацювань у цьому напрямку слід віднести і діяльність учнівських лісництв – Сколівського, Приполонинного, Крушельницького. Для учнів шкіл влаштовуємо екологічні заняття на природоохоронну тематику, майстер-класи, різні акції, конкурси на кращий малюнок та твір «Людина і ліс», на кращу новорічну композицію, пасхальну писанку. В парку спеціально розроблена і діє програма екологічної просвіти.

Наведу кілька прикладів. Вихованці зі Сколе є постійними учасниками щорічного обласного етапу конкурсу учнівських лісництв. У 2015-му вони вибороли третє загальнокомандне місце, а Соломія Калинів була в числі переможців, успішно захистивши науково-дослідницькоу роботу «Особливості розмноження декоративних рослин для озеленення». У 2017 р. вже Софія Кушней завоювала друге місце за роботу «Важливість використання лісових мурашок для захисту лісу від шкідників», у 2018-му Ростислав Бегійович посів третє місце із дослідницькою працею «Перспективи використання каліфорнійського черв’яка в лісовому господарстві». Уже самі назви досліджень юних говорять про їхню глибоку зацікавленість екологічною тематикою.

– Дякую, пане Василю, за ґрунтовну розмову та бажаю нових успіхів національному природному парку.

Микола ПУГОВИЦЯ,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top