Очищення триває

«Чорнобильський» ліс поступово відновлюється.

Як відомо, аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році завдала відчутної шкоди природним ресурсам і лісовим, зокрема. Щоб обмежити шкідливий вплив радіаційного забруднення, у 1992 році на півночі Житомирщини був утворений Овруцько-Народицький спецлісгосп, до складу якого увійшло близько 90 тисяч гектарів так званих «чорнобильських» лісів.

Пізніше, в 2006 році, його розділили на Овруцький і Народицький спецлісгоспи, щоб поліпшити управління величезними територіями, де люди вже були практично виселені, а ліс залишився. Зокрема Овруцькому спецлісгоспу тоді «відійшла» 41 тисяча гектарів лісових угідь, половина з яких була забруднена радіонуклідами.

– «Чорнобильські» масиви лісу нині чітко відмежовані, – стверджує провідний інженер із лісових культур Овруцького спецлісгоспу Наталія Кулаковська. – Та проблеми створюють деякі птахи і звірі, які часто мігрують через забруднені території або й довго живуть там. Для них заборони не діють, вони бігають не лише в сусідні райони, а й до Білорусі, й навпаки, що створює додаткові проблеми місцевим мисливцям. Збір грибів і ягід там також заборонено, – зазначає Наталія Михайлівна.

Уражені радіацією території – зона відповідальності місцевих лісівників. Зокрема у Журбенському лісництві нині обліковується 483 гектари «забрудненого» лісу. Територія ніби й невелика, але клопоту лісівникам завдає багато. Лісничий Олександр Сарнавський каже, що радіонуклідні площі розміщені невеликими клаптиками і розтягнуті на декілька десятків кілометрів. За один день їх об’їхати неможливо, а охороняти треба ретельно, отож «лісові екіпажі» доводиться відправляти й на кілька днів підряд. Вони контролюють ситуацію на закріплених кварталах і секторах. Ведеться постійний моніторинг рівнів забрудненості, що часто визначає необхідність подальшої реабілітації уражених площ.

– Реабілітацією забруднених радіацією лісових масивів ми займаємося постійно, спільно з науковцями, – розповідає директор Овруцького спецлісгоспу Олександр Шевчук. – Зараз із 21 тисячі гектарів раніше «забрудненого» лісу, залишилося близько 10 тисяч. У чорнобильській зоні у нас перебуває 3 лісництва, до яких величезні відстані. Як відомо, у «чорнобильських» лісах будь-яка господарська діяльність заборонена, але охороняти їх від крадіїв, проводити протипожежні заходи ми зобов’язані. Транспортні витрати несемо непомірні, держава ж нам для цього ніяких коштів не виділяє. А згадані віддалені території – це як «міні-тайга», управляти ними дуже дорого і дуже складно, отож наші працівники часто там працюють так званим вахтовим методом: по кілька днів живуть у спеціальних вагонах, де навіть електрика не завжди є. Зрозуміло, що цим людям ми високі зарплати платимо і планові медичні огляди проводимо. Ситуація має бути контрольованою.

З іншого боку, площі, на яких розміщені забруднені ліси, щорічно скорочуються і це вселяє велику надію. Це підтверджують наукові радіаційні дослідження. Природа має величезний ресурс самовідновлення і виживання. І в цьому основа її еволюції, а природний відбір – лише інструмент оздоровлення і самовиживання. Зрозуміло, що «чорнобильські» лісові масиви мають зараз вражаючу картину дикого лісу: повалені дерева, непрохідні зарослі кущів і трави. Але поступово все старе відмирає, рівень радіаційного забруднення падає і ліси очищаються. Вже тричі ці території обстежували експерти-радіологи, брали проби деревини, моху і тирси та проводили в лабораторних умовах аналіз рівнів забруднення дерев і ґрунту. І лише вони можуть визначити радіологічний стан на цих площах і «дати добро» на подальшу можливу лісогосподарську діяльність на вже «реабілітованих» територіях. Загалом, вже більша половина колись забруднених лісових масивів практично очищена від небезпечних впливів радіації, але ще близько 10 тисяч гектарів лісу є радіаційно-забрудненими і потребують подальшої «реабілітації», – уточнює Олександр Іванович.

Ясна річ, що штучно пришвидшити відновлення ураженого радіацією лісового ресурсу теж неможливо, але овруцькі лісівники придумують різні варіанти задля того, щоб процес очищення був більш контрольованим. Наприклад, на 4 тисячах «чорнобильських» лісових угідь ініціювали створення місцевого заказника, де будуть зберігатися рідкісні види рослин, у тому числі, й червонокнижні. Але є й такі, на жаль, забруднені радіонуклідами місцини, очищення яких може тривати ще сотні років.

Володимир ВАСИЛЬЧУК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top